П О С Т А Н О В А Справа № 1П-51/10 р.
19 травня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі: головуючого -судді Іващенко Ю.А.
при секретарі - Шрейтер С.О.
з участю прокурора - Савицького І.В.
розглянувши на попередньому розгляді матеріали кримінальної справи з постановою слідчого СВ Лубенського МВ ГУМВС в Полтавській області про закриття кримінальної справи у зв"язку з закінченням строків давності за ст. 49 КК України , ст. 11-1 КПК України:
Слідчий СВ Лубенського МВ УМВС в Полтавській області звернувся до суду з постановою, узгодженою Лубенським міжрайонним прокурором про закриття кримінальної справи по факту крадіжки в період часу з 02.04.1995 року по 04.04.1995 року невстановленою слідством особою з дачного будинку гр. ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_1 майна спричинивши останньому матеріальні збитки, в зв'язку з закінченням строків давності.
Органи досудового слідства порушили кримінальну справу по факту за ст. 140 ч.3 КК України ( в редакції 1960 р.) Кримінальна відповідальність за даною статтею передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Згідно постанови слідчого СВ Лубенського МВ від 05.05.2010 року злочин, по факту вчинення якого порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 140 КК України в ред. 1960 року перекваліфіковано на ч. 3 ст. 185 КК України в ред. 2001 року.
05.05.2010 року постановою слідчого СВ Лубенського МВ ГУМВС в Полтавській області, узгодженою Лубенським міжрайонний прокурором, дана кримінальна справа направлена до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст.49 ч.1 п. 4 КК України , 11-1 КПК України.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства вжитими заходами встановити особу, винну у вчиненому крадіжки, не представилось можливим.
Прокурор не заперечує проти закриття провадження по кримінальній справі в зв'язку з закінченням строків давності.
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень КК України /в ред. 2001 р./ правила, встановлені Кримінальним кодексом України 1960 року щодо давності, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом, за винятком випадків, якщо цим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб. Також призначена міра покарання за КК України в ред. 1960 року, якщо вона перевищує санкцію відповідних статей КК України в ред. 2001 року, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. Враховуючи, що міра покарання за ч.3 ст. 140 КК України в ред.. 1960 року є більш суворою, ніж за ч.3 ст. 185 КК України, тому злочин, по факту вчинення якого порушено кримінальну справу повинен кваліфікуватися за ч.3 ст. 185 КК України.
Кримінальним кодексом України /в ред.2001 р./ за злочин, на який перекваліфіковано дії невстановленої особи по факту крадіжки, передбачена кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 185 КК України, яка є більш м”якою, ніж кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 140 КК України / в ред. 1960 року/, правила звільнення від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності, передбачені ст. 49 КК України /в ред. 2001 р./ за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України / в ред. 2001 р./ є більш м”якими, в порівнянні з правилами звільнення від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності, передбаченими ст. 48 КК України /в ред. 1960 р./ за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 140 КК України / в ред. 1960 р./.
Тому, враховуючи вимоги розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень КК України /в ред. 2001 р./ КК України, суд вважає за необхідне щодо давності застосувати вимоги КК України /в ред. 2001р./
Злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України / в ред. 2001 р./, є тяжким злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Відповідно до ст. 49 ч.1 п.4 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину минуло десять років.
Відповідно до ст. 7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно ч. 3 ст. 11-1 КПК України якщо в ході дізнання або досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій ст. 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття.
Суд, враховуючи думку учасників процесу, вважає, що кримінальна справа № 95140233 підлягає закриттю у зв»язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України, суд ,-
Провадження по кримінальній справі № 95140233 порушеної 14.04.1995 р. в.о. слідчого СВ Лубенського МРВ по факту крадіжки в період часу з 02.04.1995 року по 04.04.1995 року невстановленою слідством особою з дачного будинку гр. ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_1 майна спричинивши останньому матеріальні збитки, закрити в зв"язку з закінченням строків давності.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя Лубенського міськрайонного суду: Ю.А. Іващенко