Справа № 2-3040/10
іменем України
8 червня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Калько О.С.
при секретарі Войтенко Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про перерахунок пенсії,
Позивач ОСОБА_1 22 березня 2010 року звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з вимогами про перерахунок пенсії. Ухвалою суду від 11 травня 2010 року в якості співвідповідача по справі залучено - Управління Служби безпеки України в Полтавській області.
В поданій до суду позовній заяві посилалась на те, що 31 жовтня 2009 року звільнена з військової служби в органах СБУ, на час звільнення з військової служби розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою складав 2117,50 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначена пенсія з розрахунку 54 % відповідних сум грошового забезпечення.
Для обчислення розміру пенсії позивача ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розрахунок суми включило додаткові види грошового забезпечення та премію у середньому розмірі за останні фактичні місяці служби перед звільненням, починаючи з січня 2008 року.
В лютому 2009 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про проведення перерахунку, але відповідач повідомив про законність визначення суми грошового забезпечення та відмовив у проведенні перерахунку. Позивач вважає таке рішення незаконним.
В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 просила суд визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії нечинним. Просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України. Просила зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити їй суму недоплаченої пенсії.
В судове засідання позивач не з”явилась, надавши заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, повністю підтримала подану до суду заяву, посилаючись на викладені в ній обставини. Просила задовольнити вимоги.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову та заяву в якій просить розглядати справу без його участі.
Представник Управління Служби безпеки України в Полтавській області подав до суду письмові пояснення, в яких вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, просить їх задовольнити та заяву в якій просить розглядати справу без його участі.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 31 жовтня 2009 року звільнена з військової служби в органах Служби безпеки України. На час звільнення розмір грошового забезпечення позивача складав 2117,50 грн. та складався з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 720 грн., оклад за військовим званням - 55 грн., надбавка за вислугу років 25 % - 193,75 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 100 % - 968,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 108 грн., премія 10% - 72 грн.
Частиною 3 статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатно посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в частині третій слова "за останньою штатною посадою перед звільненням" виключити та доповнити словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміну ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону визнано неконституційною.
Згідно з п.п. 5, 6, 7 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
За таких обставин, дія ч. 3 ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону від 28 грудня 2007 року втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 22 травня 2008 року, а тому на час звільнення позивача з військової служби підлягали застосуванню норми ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону від 04 квітня 2006 року.
Як встановлено судом, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, призначив позивачу ОСОБА_1 пенсію, розрахувавши середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за останні фактичні місяці служби перед звільненням, починаючи з січня 2008 року в розмірі 1811 грн. 47 коп., що суперечить нормам ст. 43 Закону „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин.
Тому суд приходить до висновку про незаконність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення пенсії ОСОБА_1 в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення її розміру.
Посилання відповідача в поданих до суду запереченнях на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 3 п. 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України для осіб, які звільнені із служби в 2008-2009 роках (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. N 748, від 3 вересня 2005 р. N 865, від 9 березня 2006 р. N 268 і від 15 листопада 2006 р. N 1588) або які померли (загинули) в зазначений період, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців. При цьому для осіб, звільнених у січні 2008 р., сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається на день звільнення із служби з розрахунку таких виплат за повний місяць.
Наведена норма постанови Кабінету Міністрів України суперечить положенням чинної редакції ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, що має вищу юридичну силу, а тому не підлягала застосуванню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1-1 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію позивача ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України, а також виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії.
Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року), з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених законодавством - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України.
В задоволенні позову до Управління Служби безпеки України в Полтавській області - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., а всього 88 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.С. Калько