Справа № 2 - 2571/10
7 квітня 2010 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді -Середи І.В.
при секретарі - Чорній А.О.,
за участю:
позивачки- ОСОБА_1,
представника позивача- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права особистої власності та визнання втратившим право користування квартирою,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою.
Свої вимоги обгрунтовувала тим, що квартиру придбала в період знаходження в шлюбі з відповідачем за рахунок особистих заощаджень і коштів, які взяла в борг в період, коли не підтримувала з ОСОБА_3 шлюбних стосунків, тому вважає, що квартира не є спільним майном подружжя. Відповідач в квартирі не проживає, лише зареєстрований, і особистих його речей не має.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги та вказали на те, що ще в 1998 році відповідач періодично з'являвся в квартирі, але з 2000 року і до теперішнього часу відповідач не проживає, місце його знаходження невідоме, його речей в квартирі немає. Також зазначила, що квартиру придбала на власні і позичені нею кошти і тому безпосередньо на себе оформляла квартиру, що відображено в договорі купівлі-продажу, і відповідач не заперечував проти цього.
Відповідач до суду не з'явився, повідомлявся належним чином через оголошення в газеті, заперечень проти позову не надав і з заявою про відкладення розгляду справи не звертався, тому суд зі згоди позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у ході судового розгляду 27.01.2005 року першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.Одеси було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, актовий запис №38 (а.с.6).
28.04.1998 року позивачка придбала на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини є: майно, набуте нею, за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, особисто.
Придбання квартири позивачкою за власні кошти знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи, так свідок ОСОБА_4 зазначив, що дуже давно знає позивачку, в кінці дев'яностих років він їй позичав чотири тисячі доларів США для придбання квартири. Крім того, з 2006 року вони стали проживати спільно, відповідача взагалі ніколи не бачив.
Згідно з вимогами ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили не проживання відповідача в спірній квартирі вже на протязі десяти років.
14.08.2009 року позивачка вдруге одружилася і має нову сім'ю.
Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що є також і всі підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215,224-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: