Справа №461/2555/21
17 серпня 2021 року, суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби України Сліпенка С.В., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Авраменка О.В., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Львівська область, місце роботи - не працює, місце проживання - АДРЕСА_1 . Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 30.05.2017, виданий 4611,
за ст.472, ч.1 ст.483 Митного Кодексу України,-
07.02.2021 року близько 14 годин 00 хвилин в зону митного контролю в напрямку в'їзд в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби заїхав пасажирський автомобіль марки «Opel», модель «Movano», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 , який переміщував, згідно поданої митної декларації вантаж, а саме: двигуни бувші у використанні у кількості 5 (п'ять) штук, задні балки бувші у використанні у кількості 2 (дві) штуки, загальною вагою 634 (шістсот тридцять чотири) кілограми. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем №045», під час проведення митного огляду у вантажному відсіку транспортного засобу було виявлено наступний вантаж, а саме: одна вживана коробка передач до транспортного засобу вагою 53 кілограми, 6 вживаних двигунів внутрішнього згоряння загальною вагою 813 кілограм та вживані задні балки до транспортного засобу у кількості 2 шт., загальною вагою 49,6 кг., а також в салоні транспортного засобу було виявлено вживані запчастини до транспортних засобів у кількості 74 шт., загальною вагою 391,6 кг.- у вантажному відсіку за обшивкою з фанери у порожнинах транспортного засобу, без внесення змін в конструктивні елементи транспортного засобу знаходились вживані запчастини у кількості 91 шт., загальною вагою 80,55 кг, документів, що підтверджують вартість даного товару гр. ОСОБА_1 до митного оформлення не надав, однак товар визнав своєю власністю. При дослідженні поданої митної декларації було виявлено невідповідність у заявлених даних щодо двигунів та задніх балок у частині кількісних та вагових параметрів.
Відповідно до статті 4 Митного Кодексу України «перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення». У відповідності до ст.257 МКУ, декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а також вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способів та засобів, що утруднюють виявлення товарів.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст.472, ч.1 ст.483 Митного кодексу України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Авраменко О.В. в судовому засіданні факт вчинення правопорушення заперечив, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.472, ч.1 ст.483 МК України та повернути вилучені згідно протоколу про порушення митних правил запчастини. Зокрема, вважає, що протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 складено із суттєвими порушеннями, неповно з'ясованими обставинами, які впливають на повноту та об'єктивність. Всупереч ч.1 ст.494 МК України, інспектором митниці був складений один протокол про порушення митних правил №0263/20900/21 за ознаками ст.472 та ч.1 ст.483 МК України, замість двох окремих протоколів за кожним виявленим фактом порушення. Вказане порушення призвело до того, що в еперліку тимчасово вилуених у відповідності ст.511 МК України товарів - предметів МПМ не розмежовано предмети правопорушення. Тобто, конкретно не зазначено, які саме безпосередні предмети порушення та якою загальною вартістю було приховано від митного контролю, а які та на яку суму - не задекларовано. Крім того, в описовій частині протоколу зазначено, що при дослідженні поданої митної декларації було виявлено невідповідність у заявлених даних щодо двигунів та задніх балоку частині кількісних та вагових параметрів в фабулі протоколу не зазначено, які і не зрозуміло, за якими саме критеріями задекларовані ОСОБА_1 товари були віднесені протоколом про ПМП до безпосередніх предметів порушення митних правил.
Представник митниці в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, покликаючись на матеріали справи.
Заслухавши думку адвоката Авраменка О.В., представника Львівської митниці Державної митної служби України, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Наведене вказує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута лише винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.
Відтак, визначальним при прийнятті рішення про притягнення особи до відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення.
Згідно ч.1 ст.483 МК України, відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Статтею 472 МК України, передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Частиною 1 ст.248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Відповідно до ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення, вносяться такі відомості, у тому числі коду УКТЗЕД.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.472, ч.1 ст.483 МК України стверджується: даними протоколу про порушення митних правил №0263/20900/21 від 09.02.2021 року; товаросупровідними документами; висновками експертиз, іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Вищевказані досліджені в судовому засіданні документи, суд вважає належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.472, ч.1 ст.483 МК України, відтак, не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Зокрема, щодо твердження адвоката Авраменка О.В. про помилкове складення одного протоколу про порушення митних правил №0263/20900/21 за ознаками ст.472 та ч.1 ст.483 МК України, замість двох окремих протоколів за кожним виявленим фактом порушення, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Тобто, правила, встановлені ст.36 КУпАП допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень. Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд.
Крім того, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи покликання адвоката Авраменка О.В. на те, що протоколом про порушення митних правил №0263/20900/21 від 09.02.2021 року вилучено товари, за які ОСОБА_1 було сплачені митні платежі. Як вбачається з протоколу про ПМП, ОСОБА_1 заявив митній декларації до митного органу загальну вагу переміщуваних ним товарів - 634 кг та вказав про наявність лише вживаних задніх балок та вживаних двигунів. Водночас, в ході огляду, митним органом виявлено товар загальною вагою 1234,6 кг та не задекларовані найменування товарів.
Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.472, ч.1 ст.483 МК України та накласти стягнення у виді штрафу та конфіскації товару, що був предметом порушення митних правил.
При цьому, суд приймає до уваги Висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/114-21/8758-ТВ від 30.07.2021 року, згідно якого загальна вартість товарів, вилучених протоколом про порушення митних правил №0263/20900/21, становить 150454,44 грн. Натомість, суд не вбачає доцільним враховувати вартість вилученого товару за Висновком Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Державної митної служби України №1420003301-0208 від 15.03.2021 року, оскільки таке призведе до погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та покладатиме на неї надмірний тягар.
Згідно ч.3 ст.541 МК України, витрати митного органу, пов'язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил.
Відповідно до ч.1 ст.519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 ст.461 цього Кодексу, а також з інших понесених органом доходів і зборів витрат на провадження або розгляд справи.
Відповідно до п.2 розділу I Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року № 731, до витрат у справі про порушення митних правил належать, зокрема, витрати на зберігання товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Відповідно до п.6 pозділу II Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, витрати на зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил та розміщених на складах, що належать митним органам, розраховуються з дня їх фактичного розміщення на цих складах відповідно до Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органі товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року №731.
Згідно з п.8 pозділу II Порядку, відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включається проміжок часу, витрачений на проведення досліджень (аналізів, експертиз). Проміжок часу витрачений на проведення досліджень (експертиз) підтверджується копіями документів, що засвідчують факт прийняття рішення митним органом про необхідність таких досліджень та дату отримання митним органом відповідної інформації.
Із Постанови про призначення експертизи в справі про порушення митних правил №0263/20900/21 від 12.02.2021 року вбачається, що 15.02.2021 року матеріали справи скеровано до Державної митної служби України Спеціалізовної лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (м.Київ, просп.Степана Бандери, 8, корп.8) для проведення товарознавчої експертизи (а.с.42) та таку проведено 15.03.2021 року.
Крім того, постановою суду від 13.04.2021 року у справі призначено товарознавчу експертизу, виконання якої було доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру. Згідно супровідного листа Галицького районного суду м.Львова №461/2555/21/942/2021, адміністративна справа скерована до експертної установи 05.05.2021 року та повернута до суду після проведення експертизи 09.08.2021 року .
Згідно з розрахунком, долученим до матеріалів справи, вбачається, що сума витрат за зберігання товару за добу становить 5,76 євро, курс євро згідно НБУ станом на 17.08.2021 року становить 31,3633 грн. Період з 15.02.2021 року по 15.03.2021 року та з 05.05.2021 року по 09.08.2021 року - становить 126 діб.
126 діб * 5,75 Євро (180,3389 грн.) = 22722,71 грн. Відтак, саме на вказану суму слід зменшити розмір витрат, які підлягають до стягнення ОСОБА_1 за зберігання товару на складі митниці. Таким чином, стягненню підлягає сума: 34143,34 грн. - 22722,71 грн. = 11420,63 грн.
Згідно ч.3 ст.465 МК України, конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КпАП України та Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_3 слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 459, 461, 487, 526, 528 МК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.472, ч.1 ст.483 МК України та накласти стягнення - 150454,44 грн. штрафу в дохід держави.
Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0263/20900/21 від 09.02.2021 року товар - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби 11420,63 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 10297,20 грн. витрати за проведення експертизи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 454,00 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько