Справа № 2 - 848/10р.
19 березня 2010 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого - судді - Галій С.С.
при секретарі - Жековій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання заповіту частково недійсним та про визнання права власності на ѕ частини домоволодіння, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання заповіту частково недійсним та про визнання права власності на ѕ частини домоволодіння.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що його матері, ОСОБА_3 на праві приватної власності належало домоволодіння під АДРЕСА_1 в м.Одесі, яке складається з житлового будинку під літ. «А», сараїв під літ «Б», «В», «Г», вбиральні, огорожі 1-5.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла.
Позивач постійно проживав з матір'ю однією сім'єю з 07.01.1986 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року у спірному домоволодінні. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння під АДРЕСА_1 м. Одесі. Він є єдиним спадкоємцем першої черги, в силу ст.1261 ЦК України.
16 жовтня 2006 року йому стало відомо про те, що померла ОСОБА_3 склала заповіт на Ѕ частини домоволодіння на його сина, ОСОБА_2.
Позивач є інвалідом III групи і вважає що він має право на Ѕ частину обов'язкової долі яка належала б йому у разі спадкування за законом, відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України. Таким чином, він має право на ѕ частини домоволодіння ( ј частини як обов'язкова доля та Ѕ частина по закону та по заповіту).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги по викладеним в позові підставам.
Відповідач у судовому засідання позовні вимоги визнав частково, заперечував проти виділу позивачу ј частини спірного домоволодіння.
Представник третьої особи Четвертої Одеської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі- продажу від 07.02.1986 року ОСОБА_3 є власником домоволодіння під АДРЕСА_1 в м. Одесі, яке складається з житлового будинку під літ. «А», сараїв під літ «Б», «В», «Г», вбиральні, огорожі 1-5, який розташований на земельній ділянці 300 кв.м. Вищевказаний договір посвідчений нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № I-719.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції міста Одеси ( арк.сп.83);
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння під АДРЕСА_1 в м. Одесі.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України спадкоємцем померлої є її син ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2( арк.сп.90);
16.10.2006 року ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я свого онука ОСОБА_2 на Ѕ частини домоволодіння з відповідною частиною господарських будівель та споруд під АДРЕСА_1 в м.Одесі. Зазначений заповіт посвідчений державним нотаріусом Четвертої державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-1368 ( арк.сп.97);
Відповідно до ст.1234 ЦК України ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом.
Як вбачається з матеріалів справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3., відкрита спадкова справа № 68/2009 від 27.02.2009 року ( арк.сп.80);
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 27.02.2009 року звернувся до Четвертої нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини,після померлої його матері ОСОБА_3., і 24.03.2009 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Четвертої нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої його бабусі ОСОБА_3. (арк.сп.82);
Факт родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 підтверджений матеріалами справи.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги, прийняв спадщину, після померлої померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року його матері ОСОБА_3., оскільки на момент смерті спадкодавця позивач проживав разом з нею.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 04.09.2007 року серія 2-18ОВ № 060424 є інвалідом третьої групи по загальному захворюванні.
Відповідно до довідки від 01.06.2009 року позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, знаходиться на обліку в УПФ в Суворовському районі м.Одеси і отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ групи( арк.сп.11);
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова ( вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ( обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. Будь - які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Враховуючи, що позивач своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини, є непрацездатним і має право на обов'язкову частку в спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року його матері ОСОБА_3, на ( ј частини як обов'язкова доля та Ѕ частина по закону та по заповіту), тобто 3/4 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 в м. Одесі, тому вимоги позивача про визнання заповіту від 16.10.2006 року частково недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,60,64,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1241,1261,1268,1270 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання заповіту частково недійсним та про визнання права власності на ѕ частини домоволодіння - задовольнити.
Визнати заповіт від 16 жовтня 2006 року складений ОСОБА_3 частково недійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини домоволодіння під АДРЕСА_1 в м.Одесі, складається з житлового будинку під літ. «А», сараїв під літ «Б», «В», «Г», вбиральні, огорожі 1-5, в порядку спадкування за законом, та його право на обов'язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року його матері ОСОБА_3.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Галій С.С.