Справа № 2- 83/10р.
09 квітня 2010 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді Галій С.С.
при секретарі Жековій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іноземного підприємства «Металзюкрейн Корп ЛТД», треті особи Територіальне управління держпромнагляду по Одеській області, Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт» ( медично санітарна частина), Відділення виконавчої дирекції Приморського району м.Одеси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Центральна санітарно-епідемічна станція на водному транспорті про стягнення втраченого заробітку ( доходу), про стягнення моральної шкоди,-
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іноземного підприємства ( далі по тексту - ІП) «Металзюкрейн Корп ЛТД» про стягнення втраченого заробітку ( доходу) в розмірі по 2 318 гривень 47 копійок щомісячно до зміни ступеня втрати професійної працездатності або загальної працездатності, про стягнення моральної шкоди одноразово в розмірі 80 000 гривень, про стягнення судових витрат, треті особи Територіальне управління держпромнагляду по Одеській області, Державне підприємство ( далі по тексту - ДП ) « Одеський морський торгівельний порт» (медично-санітарна частина), Відділення виконавчої дирекції Приморського району м.Одеси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Центральна санітарно-епідемічна станція на водному транспорті.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював у ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» на посаді докера - механізатора бригади № 211, у період з 18 грудня 2002 року по 01 лютого 2007 року. Був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України. Його середньомісячна заробітна плата в період роботи на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» складала в розмірі 2803 гривень 74 копійок.
В період з грудня 2002 року по січень 2006 рік він працював на перевантаженні вагонів з хімікатами небезпечними для здоров'я, а саме феросиліцієм, фталієвим ангідридом ПЕКом.
Позивач вказує, що при зачищенні у 2003 році вагонів з феросиліцієм йому не видавалися костюми хімічного захисту, при цьому він був змушений користуватися тільки повсякденним одягом, що суперечить нормам ст. 4 Конвенції про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах N152, ст. 8 Закону України „Про охорону праці", ст. 163 КЗпП України.
16 січня 2003 року ним самостійно без інших членів бригади виконувались роботи по зачистці двох вагонів феросиліція.
З цього питання він неодноразово звертався до керівництва ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД».
Вже через рік у нього погіршився стан здоров'я, і у червні 2004 року йому була зроблена операція у 411 Центральному військовому клінічному шпиталі після якої він знаходився 1 місяць на лікуванні.
У березні 2005 року у тому ж шпиталі йому була зроблена операція з видалення жовчного міхура після якої він знаходився на лікуванні біля двох місяців.
Звернувшись 16 травня 2006 року до медично - санітарної частини ДП «Одеський морський торгівельний порт» і пройшовши усі аналізи 19 травня 2006 року він отримав довідку про звільнення від робіт на ПЕКе та фталієвому ангідриді на півроку.
26 травня 2006 року у зв'язку з погіршенням здоров'я він звернувся за медичною допомогою у районну поліклініку, де знаходився на лікуванні з 26 травня по 20 червня 2006 року.
Він неодноразово звертався до керівництва ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» з заявами від 29.06.2006 року і 19.07.2006 року про порушеня трудового законодавства з боку відповідачів.
У грудні 2006 року йому запропонована робота у якості прибиральника території на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» з посадовим окладом 485 гривень, Лист № 04 - 986 від 07.12.2006 р
Позивач з висновками МСЧ ДП «ОМТП» не згоден, так як, на його думку погіршення його здоров'я і захворювання пов'язані з його працею на посаді докера - механізатора у ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД».
Крім того, позивач вважає, що з вини відповідача, відповідно до ст.ст. 1167,1195,1197,1202 ЦК України йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 80 000 гривень.
Ухвалою суду від 09.02.2009 року по справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральну санітарно-епідемічну станцію на водному транспорті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити з наведених у позові підстав. Просив суд розглядати справу у відсутність його представника, який не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи викликався судом належним чином, про що в матеріалах справи є його письмова розписка ( арк.сп.260, том 1), з заявою про відкладення справи до суду не звертався.
У судовому засіданні представник ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.
Пояснила суду, про те, що ОСОБА_1 працював у ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» на посаді докера - механізатора бригади № 211, у період з грудня 2002 року по лютий 2007 року. Щорічно, з початку його роботи на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД», проходив медичний огляд в медико-санітарній частині ДП «Одеський морський торгівельний порт». За висновками медиків ОСОБА_1 визнавався годним працювати докером-механізатором без будь-яких обмежень.
Після лікування жовчокам'яної хвороби в 2004 року і проведеної з цього приводу хірургічної операції в 2005 році позивач, був визнаний без обмежень годним працювати докером-механізатором.
За результатами проведення систематичних медичних оглядів працівників підприємства медико-санітарна частина ДП «Одеський морський торгівельний порт» направляє списки працівників, яким забороняється працювати на шкідливих вантажах. ОСОБА_1 не був включений до списку таких працівників, оскільки він був визнаний годним працювати на посаді, про що свідчить запис в медичній книжці, а також штамп в кваліфікаційному посвідченні - годний до 7.04.2007 року.
У 2005 році після його звернення до медико-санітарної частини ДП «Одеський морський торгівельний порт» позивач отримав довідку про звільнення від роботи зі шкідливими вантажами (пек і фталевий ангідрид) з 19.05.2006 року по 10.11.2006 року. А після отримання цієї довідки 19.05.2006 року ОСОБА_1 більше не залучався до робіт зі шкідливими вантажами, а згодом і взагалі був переведений в складську бригаду по затарці контейнерів.
Отже, ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» не порушували вимоги і норми чинного законодавства в діяв у межах повноважень наданих законом.
Перед кожною поставкою шкідливого вантажу на підприємство, ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» сповіщають СЕС (відділ гігієни праці і токсикології Центральної СЕС на водному транспорті), після чого представники СЕС направляються на підприємство, які перевіряють місце роботи, і відповідність його санітарним нормам, що підтверджується матеріалами справи. Також, представники СЕС за необхідністю визначають осіб, які працюють зі шкідливими вантажами, та повинні проходи позачерговий медичний огляд.
Відповідно до вимог санітарних нормативних актів заміри ПДК можуть проводитися не рідше одного разу на місяць. Якщо трьохкратні заміри не виявляють перевищення ПДК, то дозволяється працювати без використання спеціальних засобів захисту.
При перевантаженні феросплавів на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» заміри проводилися постійно. За весь час переробки феросплавів в жодному протоколі не відмічено перевищення ПДК, як правило, виявлені концентрації були в декілька разів менш ніж ПДК.
Так, відповідно до висновків судово-медичної експертизи, які є в матеріалах справи, про те, що початок жовчнокам'яної хвороби у ОСОБА_1 можна віднести до 2001-2002 р., тобто до періоду, коли він ще не працював ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД».
Тому, зазначене захворювання у ОСОБА_1 не є набутим у зв'язку з працею на підприємстві ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД».
Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше працював поваром, тому жовчнокам'яна хвороба могла розвитися у нього у зв'язку з його попередньою діяльністю. Позивач не надав висновок про зв'язок умов праці з його захворюванням, також відсутні письмові докази про шкідливий вплив на здоров'я позивача.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Згідно з п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1112 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, розслідування проводиться у разі гострого професійного захворювання, гострого професійного та інших отруєнь».
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.
Письмових доказів про тимчасову втрату працездатності ОСОБА_1 після виконання ним роботи зі шкідливими вантажами ним не надано, що свідчить про відсутність у нього гострого професійного захворювання або гострого професійного отруєння.
Крім того, серед тих осіб, що працювали разом з ОСОБА_1, не було виявлено жодного випадку гострого отруєння від перевантажених вантажів, а також загострення хронічних хвороб.
Між тим, такі захворювання як панкреатит, жовчнокам'яна хвороба мають хронічний характер, їх загострення може бути викликано різними соціальними факторами і не свідчить про зв'язок з умовами праці.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що причинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Також, відповідно до висновку судово-медичної експертизи не зазначається, яке ж саме захворювання ОСОБА_1 є професійним і пов'язаним безпосередньо з його професійною діяльністю.
У судовому засіданні представник третьої особи Територіального управління Держпромнагляду по Одеській області позовні вимоги не визнала, та заперечувала проти їх задоволення.
У судовому засіданні представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Приморського району м.Одеси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позовні вимоги не визнала, та заперечувала проти їх задоволення.
Пояснила суду, про те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105) визначено правову основу, економічний механізм і організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності або смерть застрахованих.
Об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві згідно ст.6 Закону № 1105 є життя застрахованого, його здоров'я, працездатність.
Згідно ст.1 Закону № 1105 одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
У ОСОБА_1 відсутнє професійне захворювання, отримане в ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД», про що свідчить відсутність акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 в матеріалах справи, відсутня і втрата професійної працездатності у відсотках, встановлена МСЕК.
Крім того, про відсутність професійного захворювання у ОСОБА_1 зазначає Інститут медичної праці Академії медичних наук України, якому надане переважне право остаточно вирішувати питання про наявність професійного захворювання відповідно до п.74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. № 1112.
Згідно ст.34 Закону № 1105 сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не отримував професійного захворювання, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У судове засідання представник ДП «Одеський морський торгівельний порт (медично- санітарна частина) не з'явився , про час і місце розгляду справи викликався судом належним чином, про що в матеріалах справи є письмове повідомлення ( ар.сп.269, том 3), про поважність причин не явки суд не повідомив.
У судове засідання представник Центральної санітарно-епідемічної станції на водному транспорті не з'явився, про час і місце розгляду справи викликався судом належним чином, про що в матеріалах справи є письмове повідомлення ( ар.сп.264, том 3), звернулися до суду з письмовою заявою про розгляд справи у їх відсутність.
Вивчивши матеріали справи, письмові докази по справі, заслухавши пояснення сторін по справі, суд дійшов висновку, про те що, позовні вимоги не обґрунтовані, вина відповідача не доказана, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 18 грудня 2002 року по 01 лютого 2007 року, працював у ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» на посаді докера - механізатора бригади № 211.
01.02.2007 року ОСОБА_1 звільнено з посади на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» м.Одеси на підставі приказу ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» м.Одеси за № 15п «Про звільнення докера - механізатора ОСОБА_1.» ( арк.сп.29, том.1), відповідно до заяви ОСОБА_1, про що в трудовій книжці зроблений запис про його звільнення по ст.38 КЗоТ України.
Середньомісячна заробітна плата позивача в період роботи на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» складала в розмірі 2803 гривень 74 копійок.
Відповідно до виробничої характеристики, яка є в матеріалах справи ( арк.сп.82, том 1), ОСОБА_1 в період роботи на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» характеризується недостатньо відповідальним відносно роботи на вищевказаному підприємстві. Відповідно до приказу №144/ОК від 31.07.2006 року ОСОБА_1 об'явлено догану, за порушення трудової дисципліни.
З грудня 2002 року по січень 2006 рік він працював на перевантаженні вагонів з хімікатами небезпечними для здоров'я, а саме феросиліцієм, фталієвим ангідридом ПЕКом.
В цей же період часу, саме в березні 2005 року позивачу зроблена хірургічна операція у 411 Центральному військовому клінічному шпиталі м.Одеси, з видалення жовчного міхура після якої він знаходився на лікуванні біля двох місяців.
Звернувшись 16 травня 2006 року до медично - санітарної частини ДП «Одеський морський торгівельний порт» і пройшовши усі аналізи 19 травня 2006 року він отримав довідку про звільнення від робіт на ПЕКе та фталієвому ангідриді на півроку.
26 травня 2006 року у зв'язку з погіршенням здоров'я він звернувся за медичною допомогою у районну поліклініку, де знаходився на лікуванні з 26 травня по 20 червня 2006 року.
Позивач неодноразово звертався до керівництва ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» з заявами від 29.06.2006 року і 19.07.2006 року про порушення трудового законодавства з боку відповідачів.
Відповідно до письмової довідки № 052/494 від 05.12.2006 року про те, що ОСОБА_1 за результатами періодичного медичного огляду ( листопад 2006 року) ВКК МСЧ порта вважає, що з врахуванням анамнеса хвороби, динаміки її розвитку, які є у ОСОБА_1 захворювання органів травлення не мають причинного зв'язку з яким -небудь фактором виробничої діяльності ( арк.сп.110, том 3);
У грудні 2006 року позивачу запропонована робота у якості збиральника території на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» з посадовим окладом 485 гривень, Лист № 04 - 986 від 07.12.2006 р.
Судом встановлено, що відповідно до довідки від 08.10.2003 року виданої службою охорони праці ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» про розпреділення костюмів з водовідталкуючим покриттям між бригадами працівників підприємства, вбачається, що бригада № 211 в якій працював ОСОБА_1 ( втому числі і ОСОБА_1О.) отримали вищевказані костюми для праці на ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД», ( арк.сп.119, том 1);
При таких обставинах посилання ОСОБА_1 на відсутність у нього костюму з водовідталкуючим покриттям спростовується матеріалами справи та письмовими доказами по справі, з боку ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД».
Відповідно до дозволу № 142 про початок роботи ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» дозволяється почати роботу по всім видам погруз очно -розгрузочних робіт, на підприємстві морського порту, експлуатація і ремонт всіх типів грузопідемного обладнання і машин з 10.05.1994 року, виданого Держаним комітетом України по надзору за безпечним веденням робіт в промисловості і гірному нагляді Управління Одеського округу, підписано начальником Чорноморського територіального управління Держнаглядпраці України, Сорокіним І.Д.( арк.сп.80, том1);
24.10.2006 року видано дозвіл який діє до 23.10.2011 року на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» за № 354.06.-63.40.0 , за переліком згідно з додатком на підставі заяви від 24.10.2006р., висновку експертизи ДП « Чорноморський експертно - технічний центр» Держпромгірнагляду по Одеській області від 23.10.2006р. № 51.-04.-31.-0520.06 за умови додержання вимог законів та інших нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виданий начальником територіального управління Держкопромнагляду по Одеській області, Логвіним М.Й.( арк.сп.81, том 1);
Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін, та, беручи до уваги, обставини, які зазначені в ЦПК України.
Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 14.08.2009 року за № 127- к проведеної Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи, встановлено про те, що погіршення здоров'я ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., може розцінюватись як страховий випадок. Питання встановлення ступеня втрати професійної працездатності знаходиться в компетенції МСЕК ( арк.сп.136-137,том 3);
Суд вважає, що відповідно до вимог діючого законодавства рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105) визначено правову основу, економічний механізм і організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності або смерть застрахованих.
Об'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві згідно ст.6 Закону № 1105 є життя застрахованого, його здоров'я, працездатність.
Згідно ст.1 Закону № 1105 одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Судом встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє професійне захворювання, отримане в ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД», про що свідчить відсутність акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 в матеріалах справи, і відсутня втрата професійної працездатності у відсотках, встановлена МСЕК.
Крім того, про відсутність професійного захворювання у ОСОБА_1 зазначає Інститут медичної праці Академії медичних наук України, якому надане переважне право остаточно вирішувати питання про наявність професійного захворювання відповідно до п.74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. № 1112.
Згідно ст.34 Закону № 1105 сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Відповідно до п.74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. переважне право остаточно вирішувати питання про наявність професійного захворювання надано Українському науково - дослідницького інституту медицини транспорту.
Судом встановлено, що відповідно до письмової довідки № 2199/15 від 10.07.2007 року, про те, що аналіз копії амбулаторної картки ОСОБА_1 не виявив захворювань, які могли б бути розцінені як підозрюючи на професійний характер і відносились би до переліку профзахворювань і могли б бути викликані роботами в тих умовах праці, де був зайнятий ОСОБА_1 за період з 2002 року по 31.12.2206 рік, виданої зам.голови директора по лікувально - профілактичній роботі, зам.центром профпатології, к.м.н., лікар високої категорії ОСОБА_4, Українського науково - дослідницького інституту медицини транспорту ( арк.сп.36-38, том 3);
Верховний суд України з метою правильного застосування законодавства про відшкодування шкоди у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 (в редакції постанови від 24.10.2003р.№9) дав роз'яснення судам, про те що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, проводиться згідно з законодавством від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІУ, Закону "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХП (в редакції Закону від 21 листопада 2002 р. № 229-ІУ), Кодексу законів про працю України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів у тій їх частині, що не суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІУ.
Стаття 1197 ЦК України передбачає, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.173 КЗоТ України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди)» відповідно до ст.119 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджує.
Відповідно до ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
Суд вважає, доводи позивача про те, що з вини ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» позивач втратив заробіток ( дохід ) в розмірі по 2 318 гривень 47 копійок щомісячно до зміни ступеня втрати професійної працездатності або загальної працездатності, а також про те, що діями відповідача йому вчинено моральну шкоду не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Позивач не надав суду письмові докази, про те, що з вини ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД» вчинено йому моральну шкоду.
При таких обставинах суд приходить до висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІП «Металзюкрейн Корп ЛТД», треті особи Територіальне управління держпромнагляду по Одеській області, ДП « Одеський морський торгівельний порт» (медично санітарна частина), Відділення виконавчої дирекції Приморського району м.Одеси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Центральна санітарно-епідемічна станція на водному транспорті не доказані, про стягнення втраченого заробітку (доходу) в розмірі по 2 318 гривень 47 копійок щомісячно до зміни ступеня втрати професійної працездатності або загальної працездатності, та про стягнення моральної шкоди одноразово в розмірі 80 000 гривень, про стягнення судових витрат, не доведені обставинами, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 64, 209, 212-215,118,119,208 ЦПК України, ст.23,1166,1167,1195,1197 ЦК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. № 1112, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,-
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Іноземного підприємства «Металзюкрейн Корп ЛТД», треті особи Територіальне управління держпромнагляду по Одеській області, Державне підприємство « Одеський морський торгівельний порт ( медично санітарна частина), Відділення виконавчої дирекції Приморського району м.Одеси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Центральна санітарно-епідемічної станції на водному транспорті про стягнення втраченого заробітку ( доходу), про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за державне мито в розмірі 51 гривень, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120 гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Галій С.С.