Єдиний унікальний номер справи 661/3009/21
Номер провадження 11-cc/819/469/21 Головуючий в 1-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2
25 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
Секретарі ОСОБА_5
За участю прокурора ОСОБА_6
Підозрюваного ОСОБА_7
Захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12020230070001398 за апеляційними скаргами захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 липня 2021 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бодайбо, Іркутської області, РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання ст. слідчого СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області та відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 27 серпня 2021 року включно.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 липня 2021 року скасувати, відмовити у задоволенні клопотання слідчого або обрати відносно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що слідчим в клопотанні та судом в оскаржуваній ухвалі при зазначенні підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не наведено жодного доказу того, що обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного та є наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Слідчий в клопотанні не зазначив доказів неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозра ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушення являється необгрунтованою.
Твердження суду щодо відсутності у підозрюваного офіційного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_7 працював на тимчасових роботах, проживає разом з матір'ю похилого віку.
Ризик продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, є немотивованим, оскільки в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ризик незаконного впливу на свідків є надуманим, оскільки свідки попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показів та можуть звернутися до правоохоронних органів щодо тиску на них.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 вказує на незаконність ухвали слідчого судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 липня 2021 року скасувати, обрати більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує про те, що слідчий суддя належним чином не розглянув клопотання сторони захисту про можливість обрання відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя не взяв до уваги стан його здоров'я, соціальні зв'язки, стан здоров'я його матері.
Заслухавши суддю - доповідача, захисника, підозрюваного, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176,177,178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Слідчий суддя також має вирішити питання щодо можливості обрання альтернативного запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч.4, ч.5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, задовольняючи клопотання ст. слідчого СВ Каховського РВП ГУНП в Херсонській області про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя врахував те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, і підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наведеними у клопотанні слідчого доказами.
Перевіривши наведені висновки суду першої інстанції у відповідності з доводами апеляційних скарг захисника та підозрюваного, колегія суддів, вважає їх вірними та обґрунтованими.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, належним чином перевірена та встановлена слідчим суддею при розгляді даного клопотання.
Зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих злочинів підтверджується доданими до клопотання матеріалами справи, а саме даними, що містяться в матеріалах оперативної закупки від 16.03.2021 року, висновку експертизи № СЕ-19/122-21/1858-НЗПРАП від 19.03.2021 року (а.п.31-35), протоколі допиту свідка ОСОБА_9 , протоколі проведеної НС(Р)Д від 05.04.2021 року (а.п.36-37), матеріалами обшуку проведеного 30.05.2021 року за місцем проживання ОСОБА_7 (а.п.40-41), іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
У рішенні ЄСПЛ від 14 березня 1984 року у справі "Феррарі-Браво проти Італії" зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а доводи апеляційної скарги захисника, які це заперечують, являються необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що на даному етапі розслідування підозра цілком обґрунтована, а достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час судового розгляду.
Що стосується висновку місцевого суду про подальше існування ризиків того, що підозрюваний може вчинити одну із дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства і суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п.п.3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Така практика Європейського суду з прав людини кореспондується із положеннями ст.178 КПК України, відповідно до якої, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, також враховуються:
-вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
-тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винувати у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
-вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
-міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
-наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
-репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
-майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
-дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
-наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
-розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з вказаними положеннями кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя правильно зважив на дані про особу ОСОБА_7 , який не має міцних соціальних зв'язків, які б були стримуючим фактором для підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вірно врахував те, що ОСОБА_7 офіційно непрацевлаштований, законного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (а.п.63-65), що свідчить про негативну репутацію та стійку злочинну спрямованість дій підозрюваного.
Поруч із цим, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 , а саме позбавлення волі на строк до 10 років, обставини, характер дій та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, стійкість злочинної спрямованості, вказують на подальше існування ризиків того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність.
З огляду на викладене, саме вказані фактичні обставини кримінального провадження, а не тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 , вказують на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також запобігти ризикам встановлених слідчим суддею.
Твердження апеляційної скарги захисника про не доведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, являються безґрунтовними.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, свідків. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
На думку колегії суддів, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дотримався принципу співмірності прав підозрюваного та необхідності охорони прав і інтересів суспільства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і ці ризики на момент розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, не зменшилися, а доводи апеляційної скарги захисника, які це заперечують, являються немотивованими.
Посилання апеляційних скарг захисника та підозрюваного про те, що ОСОБА_7 працював на тимчасових роботах, проживає разом з матір'ю похилого віку, колегія суддів хоча і приймає до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 , відомості про його особу, наявність судимостей, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема у виді домашнього арешту, як про те просять апелянти.
Що стосується посилання апеляційної скарги підозрюваного про те, що слідчий суддя не взяв до уваги стан його здоров'я, то будь-яких доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_7 перешкоджає його подальшому перебуванню в умовах СІЗО або того, що працівники ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» відмовили підозрюваному у наданні медичної допомоги в умовах ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять.
Доведеність існування підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного у зв'язку з неможливістю закінчити досудове розслідування, також було предметом перевірки слідчого судді при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Обставини, на які посилаються в апеляційних скаргах захисник та підозрюваний, були відомі суду першої інстанції під час розгляду клопотання та враховані при прийнятті рішення про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу і не спростовують по суті законне та обґрунтоване рішення слідчого судді.
Під час вивчення матеріалів провадження будь-яких фактів порушення права підозрюваного на свободу та особисту недоторканість, колегією суддів не встановлено.
Крім того, постановою керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області від 21 липня 2021 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, а саме до 30 серпня 2021 року, у зв'язку з необхідністю виконання ряду процесуальних та слідчий дій, зокрема: витребувати та приєднати до матеріалів провадження висновки експертиз матеріалів, речовин та виробів, призначених до Херсонського НДЕКЦ МВС України та які на теперішній час знаходиться на виконанні; витребувати та приєднати до матеріалів провадження висновки технічних експертиз документів, призначених до Херсонського НДЕКЦ МВС України та яка на теперішній час знаходиться на виконанні; провести амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно підозрюваного ОСОБА_10 , згідно з отриманими ухвалами суду вилучити інформацію з ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», AT КБ «Приватбанк», ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», AT «Універсал Банк» (Monobank), AT «Ощадбанк», банк «ПУМБ», AT «Банк Форвард», які направлено до відповідних установ для організації виконання. Після чого, провести огляд та аналіз отриманої інформації; провести заходи направлені на розсекречення результатів проведених НС(Р)Д, а також клопотань, постанов і ухвал на підставі яких вони проводились; вирішити питання щодо виділення матеріалів в окреме провадження відносно підозрюваного ОСОБА_7 та звернутись з відповідним клопотанням до Херсонського апеляційного суду з метою отримання дозволу на використання результатів проведених НС(Р)Д у виділеному провадженні; призначити та провести судові експертизи аудіо,-звукозаписів відносно підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; провести технічні експертизи документів по упакуванням наркотичних засобів із зображеннями «Лунтику» вилучених під час обшуків за місцем проживання підозрюваних на предмет встановлення чи спростування того факту, що вони виконані печаткою вилученою під час обшуку у ОСОБА_11 ; провести необхідні слідчі дії направлені на встановлення інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного злочину; повідомити підозрюваним з урахуванням результатів досудового розслідування, остаточну підозру; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування (а.п.18-24).
Зазначені в апеляційних скаргах захисника та підозрюваного доводи й підстави, згідно з якими вони просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Таким чином при продовженні строку тримання під вартою слідчим суддею дотримані як вимоги ст.ст.176, 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, так й права осіб, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження та навівши в ухвалі достатні мотиви, у зв'язку із чим підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 405 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 липня 2021 року відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_2
Судді: (підпис) ОСОБА_3
(підпис) ОСОБА_4