Справа № 740/158/21
Провадження № 1-кп/740/192/21
25 серпня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження №12020270180001027 від 03.11.2020 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Рижовка Рильського району Курської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який працює водієм у ТОВ «Зірка Аверс», раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
03.11.2020 близько 11 год 23 хв ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Ford Transit Custom», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд на проїзну частину вул.Синяківська м. Ніжина із заїзного карману, розташованого біля будинку №79, порушив вимогу пункту 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правил), яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та пункту 10.2 вказаних Правил, яким передбачено, що, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, перед початком руху, виїжджаючи на проїзну частину, не впевнився в безпеці та не надав дорогу велосипедисту ОСОБА_9 , який рухався на велосипеді з електроприводом марки «Like Bike» по проїзній частині вул. Синяківська від перехрестя з вул. Шевченка, внаслідок чого відбулося зіткнення велосипедиста ОСОБА_9 з лівим переднім колесом та лівими дверима автомобіля марки «Ford Transit Custom», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та подальше падіння ОСОБА_9 на тверде дорожнє покриття, внаслідок чого останній отримав наступні тілесні ушкодження: внурішньо-черепна травма - синці, забійна рана, крововиливи в шкірно-м'язевий лоскут голови, лінійні переломи обох тімяних, лобної кісток черепа, епідуральні, субдуральні та субарахноідальні крововиливи; масивні забої полюсів та основи обох лобних та правої скроневої долей, набряк головного мозку, які згідно з висновком експерта мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті ОСОБА_9 07.11.2020.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.1, п. 10.2 ПДР України перебуває у причинному зв'язку з настанням наслідків дорожньо-транспортної пригоди, а саме смертю ОСОБА_9 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 03.11.2020 він під*їхав до магазину на вул.Синіківська в м.Ніжині, щоб віддати документи. Виїзджаючи на автомобілі із заїзного карману, він не помітив чоловіка, який їхав на велосипеді, внаслідок чого відбулося зіткнення його автомобіля і велосипедиста. Велосипедист ОСОБА_9 упав та вдарився головою об асфальт. Він викликав швидку допомогу та намагався надати першу необхідну допомогу, але від отриманих травм ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Збитки потерпілому ОСОБА_7 він відшкодував. У скоєному щиро кається. ОСОБА_5 просив не позбавляти його прав керування, оскільки він має стаж водія близько 40 років і це єдиний спосіб його заробітку.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_9 є його батьком. На місці дорожньо-транспортної пригоди особисто він не був. Батька побачив, коли його везли у швидкій кареті з місця події. Матеріальну та моральну шкоду обвинувачений їм з матір*ю та братом відшкодував і їх родина до обвинуваченого претензій не має і просить не позбавляти обвинуваченого волі та не позбавляти його прав керування транспортними засобами.
Крім визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується також іншими доказами, які суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи у апеляційному порядку.
Заслухавши обвинуваченого, потерпілого та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 доказана повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Суд виходить з того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення згідно ст. 12 КК України, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, - щире каяття, відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України та дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами.
Але, враховуючи необережну форму вини обвинуваченого, першу судимість, висновок досудової доповіді органу пробації про низький рівень вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі і відсутності високої небезпеки для суспільства, думки потерпілого та його родини щодо непризначення покарання з позбавленням волі та додаткового покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, тому на підставі ст.75 КК України його необхідно звільнитивід відбування призначеного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів в сумі 3269 грнпідлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п*ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 3269(три тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн витрат за проведення експертиз.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 5 листопада 2020 року, на автомобіль марки «Ford Transit Custom», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипед марки «Like Bike».
Речові докази: автомобіль марки «Ford Transit Custom» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» і який передано на зберігання директору ТОВ «Зірка Аверс», - залишити у користуванні ТОВ «Зірка Аверс»;
велосипед марки «Like Bike», який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Ніжинському РВП ГУНП, - повернути ОСОБА_7 .
Оптичний CD-R компакт-диск з відеозаписом від 03.11.2020 із камери відеоспостереження, який зберігається в матеріалах справи, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуюча суддя ОСОБА_10