3/130/842/2021
130/1876/21
Іменем України
16.08.2021 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., із участю захисника Мукомел В.С., розглянув матеріали, які надійшли від Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, монтера колії ПЧ-9", мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП,
13.2021 року на розгляд Жмеринського міськрайонного суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, стосовно ОСОБА_1 за ознаками того, що він о 10 годині 20 хвилин 06.07.2021 року керував автомобілем "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) по вул. Барляєва в м.Жмеринка та на пропозицію працівників патрульної поліції щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння від його проходження у встановленому законом порядку відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення не визнав. Зауважив про нездійснення працівниками поліції роз'яснення йому прав після його затримання.
Захисник Мукомел В.С. заявила копотання, яке підтримав ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі у зв'язкуз відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказала про неналежне оформлення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, долученого до матеріалів справи.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 06.07.2021 року серії ДПР18 №099336 (а.с.2) за викладення суті адміністративного правопорушення та опису встановлених обставин кваліфікуючою ознакою даного адміністративного правопорушення вказано відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Долучений до матеріалів адміністративної справи відеозапис (а.с.12) містить відомості, що вочевидь не містить візуальних даних про номер портативного відеореєстратора з датою і часом здійснюваного відеозапису, не охоплює належного роз'яснення останньому його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; повідомлення свого службового звання, імені та причин зупинки транспортного засобу; встановлення осіб свідків; пропозиції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу; відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським; вручення водієві письмового направлення на медичний огляд, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення, який направлено до суду не вказано свідків вказаного правопорушення.
Натомість пунктом 6 розділу ІІ згадуваної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Вимогам щодо кількості останніх протокол про адміністративне правопорушення вочевидь не відповідає.
Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 06.07.2021 року та (а.с.2,3) складені не інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Галкіним С.С., власне яким складено протокол про адміністративне правопорушення, а поліцейським СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Ягнишем А.В.
З наведених підстав даний відеозапис та решту представлених в справі письмових документів суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони здобуті не у відповідності до порядку, що передбачено вказаною інструкцією.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 та становить об'єктивні підстави закриття провадження у справі, узгоджуючись з положеннями ст.62 Конституції України, наведеної практики Європейського суду з прав людини та вимогами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях та ухвалюватись за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, керуючись ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.221, 247, 251, 252, 264, 265, 276, 280, 283, 284 КУпАП України, -
Закрити провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Вернік В.М.