Справа № 128/2316/21
26.08.2021 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., вивчивши заяву позивача - адвоката Кізік Ганни Віталіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 "про визнання заповіту недійсним", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Нідзельська Ірина Євгенівна, -
У серпні 2021 позивач через представника звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, в якому просить суд : визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 від 10 серпня 2018 року на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений Вінницьким районним приватним нотаріусом Нідзельською Іриною Євгенівною, оскільки вважає, що ОСОБА_5 при складанні заповіту через психічний та емоційний стан в силу ускладнень важкого захворювання не усвідомлювала значення своїх дій.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 26.08.2021 відкрито провадження у даній справі та справа призначена у підготовче засідання.
Разом із позовом, представником позивача адвокатом Кізік Г.В. подано заяву про забезпечення позову у даній цивільній справі, шляхом заборони Вінницькому районному приватному нотаріусу Нідзельській Ірині Євгенівні вчиняти будь-які дії з оформлення спадщини після померлої ОСОБА_5 по спадковій справі №7/19 до винесення рішення Вінницьким районним судом Вінницької області по даній справі.
Подана заяву представником позивача мотивована тим, що за заповітом відповідачі визнані як єдині спадкоємці можуть в будь який момент отримати свідоцтво про прийняття спадщини, тому вважає, що невжиття такого заходу забезпечення позову може, у разі задоволення позовних вимог, ускладнити виконання рішення суду. Вказує, що до винесення рішення у справі спадкове майно може перейти у повне володіння та розпорядження відповідачів і в подальшому буде відчужене третім особам, що зробить розгляд даного спору неможливим. Також звертає увагу суду на те, що Відповідачем 2, як спадкоємцем за законом не виключається надання письмової згоди для прийняття спадщини позивачем, як спадкоємцем за законом у відповідності до ч.2 ст. 1272 ЦК України.
Таким чином, вважає, що відсутність заборони видавати свідоцтво про право на спадщину та вчиняти інші дії з оформлення спадщини після померлої ОСОБА_5 призведе до порушення прав позивача щодо прийняття та оформлення спадщини.
Вивчивши заяву та оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає дану заяву необґрунтованою та такою що підлягає відмові у задоволені виходячи з такого.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить заборона вчиняти певні дії ( п.2 ч.1 цієї статті) .
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно зі статтею 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову таким заходом ( п.4 ч.1 цієї статті)
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"( із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 від 12.06.2009) , судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Оглянувши заяву та додані до позову документи, суд дійшов висновку, що представник позивача, не надав суду доказів існування заповіту, який позивач просить визнати недійсним , а також доказів та підтвердження його посвідчення саме приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Нідзельською І.Є.
Водночас , лише посилання представника позивача в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 569/3313/19.
Виходячи з наведеного , суд вважає , що представником позивача необґрунтована необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову по даній справі, тому у задоволені заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст.149-151 ЦПК України, суддя -
У задоволені заяви представника позивача - адвоката Кізік Ганни Віталіївни про забезпечення позову ,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Суддя: О.Б. Саєнко