Житомирський апеляційний суд
Справа №293/190/21 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.
Категорія 68 Доповідач Павицька Т. М.
25 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №293/190/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Лось Л.В. в смт Черняхів,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 14.02.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №176 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивувала тим, що з 14 лютого 2014 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що їх спільне сімейне життя не склалось, оскільки між ними зникло взаєморозуміння, розійшлися погляди на сімейні відносини, права та обов'язки подружжя. Стверджує, що останнім часом вони не проживають як подружжя, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини фактично припинені та носять формальний характер. Зазначає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Оскільки сім'я фактично розпалась, примирення між сторонами не можливе, тому вона звернулась з даним позовом до суду.
Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.02.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №176. Після розірвання шлюбу позивачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ». Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, а саме вирішити питання стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не вирішено питання про стягнення аліментів. Зазначає, що відмовляючись від позовної вимоги в частині стягнення аліментів була впевнена у можливості повторного звернення з таким позовом у разі негативних наслідків примирення з відповідачем. Стверджує, що вона є юридично не обізнаною та не розуміла наслідків відмови від позовних вимог в частині стягнення аліментів. Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасування та прийняттям нового рішення з врахуванням вимог про стягнення аліментів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позовними вимогами ОСОБА_1 є:
1. розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , що зареєстрований 14.02.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №176;
2. стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
11 березня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Черняхівському районному суді Житомирської області за Вх. №1578.
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що наслідки відмови від позову їй відомі та зрозумілі та у зв'язку з відмовою від позову просить закрити провадження у справі в частині стягнення аліментів.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 березня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. Закрито провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн за п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Надано сторонам по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу строк для примирення тривалістю п'ять місяців - до 11.08.2021. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинено до закінчення строку для примирення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не оскаржувала ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 березня 2021 року в частині закриття провадження у справі щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн.
Відтак, ухвала суду від 11.03.2021 набрала законної сили та на момент подання апеляційної скарги на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.07.2021 є чинною.
Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не вирішено питання стягнення аліментів.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повноваження апеляційного суду встановлені ст. 374 ЦПК України. Так, відповідно статті 374 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє в межах апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Визначаючи право на апеляційне оскарження судових рішень, закон передбачає порядок його реалізації і закріплює вимоги щодо форми і змісту апеляційної інстанції, а також встановлює правові наслідки їх недодержання.
Оскільки рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року не розглядалася вимога про стягнення аліментів, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити її в апеляційному порядку.
Таким чином, в силу наданих процесуальним законом повноважень, суд апеляційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом першої інстанції, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку.
При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів, а тому його право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не порушене.
З огляду на наведене, та оскільки рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року апелянтом оскаржується в частині стягнення аліментів, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий
Судді