Справа № 351/88/21
Провадження № 33/4808/214/21
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Сегін І. Р.
Суддя-доповідач Васильєв
20 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю ОСОБА_1 та його захисника адвоката Петричка О.Є,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 40 коп.,-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 31.12.2020 року біля 18.16 год. в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Коломийського району керував транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Освідчення на факт вживання алкоголю, у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводилось за допомогою алкотестеру "Драгер" в присутності двох свідків.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи, без всебічного і об'єктивного з'ясування обставини справи і вирішення її в точній відповідності із законом.
Зазначає, що його представником було подано заперечення, в яких він зазначив, що по місцю прибуття працівників поліції на місце події, було викликано евакуатор, щоб прибрати з дороги розбитий автомобіль, після чого запропонували йому пройти тест на визначення алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, не беручи до уваги його заперечення, що він не вживав спиртні напої. Він декілька раз вдихав в прилад Драгер, результати кожного разу були іншими. Він не погоджувався з такими результатами і заявив про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак поліцейські були зайняті наведенням порядку на дорозі.
Зазначив, що документи в нього не вилучались, копію протоколу йому не вручили та жодних документів він не підписував.
Він не погоджується із результатом огляду на стан сп'яніння 2.03 % проміле, який вказано в протоколі. свідки, які були на місці події, можуть засвідчити, що він не був в стані алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та складений з грубими порушеннями законодавства. Результат огляду на стан сп'яніння він зразу ж заперечував, однак йому було відмовлено в проходженні відповідного огляду в медичному закладі.
Вказує, що вважає безпідставним залучення свідків при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення з м. Львів та с. Замулинці невстановленого району та області, хоча очевидцями ДТП була велика кількість людей. У заздалегідь підготовленому бланку пояснень свідка, свідки записали пояснення та не вказали який результат визнав водій - результат встановлений приладом «Драгер» 2,01 % чи 2,03 проміле і чи взагалі він визнав результат огляду.
Вважає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до закону.
Долучені до матеріалів справи відеодокази є обрізаними, не повними, та без даних того, на яких він заперечував проти встановленого результату огляду за допомогою приладу Драгер і вимагав провести огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Вказує, що він просив суд допитати в судовому засіданні свідків, які б могли підтвердити зазначені ним обставини.
Звертає увагу на те, що прилад Драгер за допомогою якою проводився огляд на стан сп'яніння, не пройшов перевірку калібровки відповідно до інструкції та щодо вимог їх експлуатації.
Таким чином, суд розглядаючи справу відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду справи, а зміст постанови не відповідає вимогам КУпАП.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Петричка Л.Є. , які підтримали доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення та інші.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення в розмірі, який встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Петричка О.Є. щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному, та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення.
Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд першої інстанції, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, прийшов до обґрунтованого висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 31.12.2020 року серії ДПР18 № 460146; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння - 2,01 проміле та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокатПетричка О.Є., повністю підтримали вимоги апеляційної скарги.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №460146 від 31.12.2020 року, водій ОСОБА_1 31.12.2020 року біля 18.16 год. в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Коломийського району керував транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП №1 Снятинського ВП старшим сержантом поліції Павлюк В.Б., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якому були роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Снятинському районному суді.
В протоколі вказані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із зазначенням їх анкетних даних та власноручних підписів.
Зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано матеріали адміністративної справи.
У ОСОБА_1 не було вилучено посвідчення водія та не видавався тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Зазначено, що особу водія ОСОБА_1 було встановлено на підставі наданого паспорта громадянина України.
Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчить його власноручний підпис.
Як вбачається з роздруківки приладу Drager Alcotest 6810 ARВН-0641 (а.с.3) тест №4479 в результаті огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу поліцейським за допомогою технічного засобу 31.12.2020 року о 19 год. 01 хв. було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат тесту показав 2.03 %. Вказаний результат складений із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень.
До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/003 відповідно до якого воно чинне до 09.01.2021 року, а зі змісту роздруківки вбачається, що технічний прилад пройшов калібрування 08.01.2020 року. (а.с.2,3)
Вищевказані докази повністю спростовують доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що результати приладу Drager Alcotest 6810 ARВН-0641 не можуть бути визнані судом у зв'язку із тим, що прилад не пройшов необхідне калібрування.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4) огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння. Акт відповідного огляду підписано також свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У вказаному акті зазначено, що ОСОБА_1 погодився із результатами огляду.
Також долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до медичного закладу Снятинської ЦРЛ від 31.12.2020 року. В направленні зазначено, що огляд проводився за допомогою приладу Драгер 6810, результат якого становив 2.03 % проміле. вказано про те, що ОСОБА_1 не доставлявся на огляд у заклад охорони здоров'я.
Копію паспорта водія ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи (а.с.6), на підставі якого і було встановлено особу водія транспортного засобу "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 .
Додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.9) за те, що останній 31.12.2020 року керував керував транспортним засобом "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грушевського в смт. Заболотів Снятинського району без посвідчення водія та відсутності обов'язкового страхового полісу на автомобіль.
Дані обставини свідчать про те, що працівниками поліції не вилучалось посвідчення водія у ОСОБА_1 , оскільки останній їх не мав при наявності під час керування ним транспортним засобом, особу водія було встановлено на підставі паспорта громадянина України, на підставі чого і було винесено постанову з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Судом першої інстанції також встановлено, що на ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 460112 від 31.12.2020 року (а.с.10) за ст. 124 КУпАП за те, що останній 31.12.2020 року в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Коломийського району керував транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидності руху, не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, та допустив наїзд автомобіля на перешкоду, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, тим самим порушив вимоги п.12.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
До матеріалів справи також долучено копію схеми ДТП від 31.12.2020 року (а.с.11).
Окрім того, в матеріалах справи наявний рапорт працівника поліції (а.с.12) у відповідності до якого працівником поліції СРПП №1 Снятинського ВП було проінформовано про те, що 31.12.2020 року було отримано повідомлення про вчинення ДТП в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Коломийського району транспортним засобом марки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 , а саме що водій здійснив наїзд на дорожній знак. Прибувши на місце події було встановлено транспортний засіб марки "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 , у якого були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest ARВН-0641, на що останній погодився і після продуття приладу тест №4479 виявився позитивний 2.03 % проміле. на водія було складено протоко про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП.
Апеляційний суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З вищевказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено метод та зміст проходження огляду на стан сп'яніння в присутності свідків, надано для огляду запечатану трубку приладу за допомогою якого він проходив огляд. ОСОБА_1 не заперечував на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу Драгер, на відеозапису чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 особисто забажав пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. В присутності ОСОБА_1 було здійснено контрольне тестування даного приладу. Після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 та свідки були ознайомлені із результатом проходження огляду 2.03 % проміле та йому було повідомлено про те, що вказаний результат значно перевищує допустиму норму. На відеозаписі зафіксовано про те, що ОСОБА_1 неодноразово наголосив на тому, що посвідчення водія у нього відсутнє, яке він залишив вдома. На відеозаписі також зафіксовано, що ОСОБА_1 власноручно підписує роздруківку приладу Драгеру проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних зауважень на дії працівників поліції чи щодо неправомірності проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не було висловлено,
Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 та його пояснень в апеляційній інстанції вбачається, що він не заперечує факт керування транспортним засобом та проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального приладу, однак вважає, що поліцейські безпідставно не направили його до медичного закладу для проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, оскільки він не був згідний із результатом проходження огляду за допомогою технічного приладу Драгер.
Зокрема, зі змісту наданого заперечення ОСОБА_1 та його пояснень в суді апеляційної інстанції вбачається, що він вину у вчиненні правопорушення не визнає та зазначає, що 31.12.2020 р. він повернувся на Україну із Республіки Польща, був стомлений, попросив у знайомого автомобіль «Мерседес -Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 і поїхав до сина. У зв'язку з тим, що був сонний після дороги, керуючи автомобілем біля церкви, в смт. Заболотів, раптово помітив собаку на проїжджій частині і тому щоб не вчинити на неї наїзд, різко повернув кермо автомобіля вправо в сторону тротуара, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб, про що повідомив по телефону власника авто. Хтось викликав поліцію, так як автомобіль став непридатним до самостійного руху, на дорозі утворився затор, зібрався натовп. Прибувши на місце події поліцейські спершу почали викликати евакуатор, щоб прибрати з дороги розбитий транспорт, а йому запропонували пройти тест на алкоголь за допомогою приладу «Драгер», не беручи до уваги його заперечення, що він не вживав напередодні спиртні напої. В прилад Драгер він дихав кілька раз, який показував різні результати. Він не погодився з такими результатами і заявив про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак поліцейські були зайняті наведенням порядку на дорозі, евакуацією розбитого автомобіля. Зазначив, що документи в нього не вилучали, копію протоколу йому не вручили та жодних документів він не підписував. Зазначив, що біля місця ДТП було багато людей, дивним є те чому свідками обрано не місцевих жителів при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. Свідки не вказали який результат визнав водій - результат встановлений приладом «Драгер» 2,01 % чи 2,03 проміле і чи взагалі він визнав даний результат. Як пізніше йому стало відомо, на нього було складено адміністративний протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, результати тестування за допомогою приладу «Драгер» - 2,03 % проміле, про що вказано в протоколі. Він з даними результатами не погодився, оскільки він би не зміг встояти на ногах, і його бачили дуже багато людей, які можуть засвідчити, що він не був в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, вважає, що адміністративний протокол не відповідає фактичним обставинам справи та складений з грубим порушеннями діючого законодавства. Заперечував на місці результати огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгера».
Перевіряючи вищевказані доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказана норма закону більш детально відображена у п. 6 Інструкції, де також наголошено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, які затверджені управлінням охорони здоров'я місцевих держаних адміністрацій, в інших закладах охорони здоров'я проведення вказаного огляду заборонено.
Для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я, відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП та п. п. 7, 8 Інструкції, є три підстави: 1) незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу; 2) незгода водія з його результатами; 3) скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Апеляційний суд неодноразово наголошував на тому, що незгода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу свідчить про недопустимість використання вказаних результатів як доказів доведеності вини у вчиненні адміністративного правопорушення і є правовою підставою для направлення водія на відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад.
При цьому, незгода водія з результатами огляду, який було проведено працівником поліції за допомогою спеціального технічного засобу може бути здійснена різними способами та встановлюється на підставі доказів, які досліджені в судового сіданні.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про те, що водій транспортного засобу не погоджувався із результатами огляду, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, а його процесуальна поведінка після проходження огляду свідчить про те, що він не заперечував результати огляду та погоджувався з ними.
Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду, шляхом активних дій самого водія та висловлена в категоричній чіткій формі.
Подальша, зміна психологічного відношення водія транспортного засобу до позитивного результату огляду на стан алкогольного сп'яніння не може бути правовою підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та визнання такого результату недопустимим доказом.
Так, зміна психологічного відношення водія до результатів огляду на стан сп'яніння висловлена вже після початку оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а тим більше під час судового розгляду, не має ніякого правового значення оскільки на цій стадії провадження, водій вже має інший процесуальний статус та діє як, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 повністю погодився із результатом проведеного огляду про що свідчить його процесуальна поведінка після проведення такого огляду.
Вищевказані дані відеозапису свідчать про безпідставність доводів апелянта про те, що він не погоджувався із результатами проведеного огляду, який засвідчив його перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_1 про те, що огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння був проведений працівниками поліції незаконно і його результати не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки не встановлено остаточно результат огляду сп'яніння.
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6120, результат огляду на стан сп'яніння був у ОСОБА_1 позитивний і показав 2.01 проміле. Зазначений огляд було проведено в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що свідчать їх особисті підписи, а також долучені до матеріалів справи відеозаписи.
У відповідності із роздруківки результату проведеного тестування на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу «Драгер 6810» №4479 від 31.12.2020 року, результат якого становив 2.03 % проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 було ознайомлено, роздруківку приладу Драгеру ОСОБА_1 підписано власноручно, що також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівника поліції та долучених до матеріалів справи.
Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений за допомогою технічного приладу Драгер Алкотест 6810 , містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився огляд, часу та місця його проведення. Результат - роздруківки № 4479 приладу ARВН-0641 про наявність 2.03 проміле власноручно підписано ОСОБА_1 , що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про вказаний результат огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта щодо визначення остаточного результату огляду на визначення стану сп'яніння 2.01 % чи 2.03 % проміле ніяк не впливають на той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних зауважень чи заяв з боку ОСОБА_1 на дії працівників поліції відеоматеріали та письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, відеозапис з відеореєстраторів поліцейських свідчить про те, що підозра працівників поліції щодо перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння була обґрунтованою, оскільки його поведінка давала підстави вважати, що він дійсно має певні ознаки алкогольного сп'яніння.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що огляд проведений працівниками поліції за допомогою технічного приладу Драгер Алкотест 6810 щодо визначення стану алкогольного сп'яніння є недопустимим доказом.
Апеляційний суд вважає, що в результаті перевірки доводів апеляції ОСОБА_1 та доводів його захисника в суді апеляційної інстанції не було встановлено порушень встановленого ст.266 КУпАП порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
До матеріалів справи долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7), з яких вбачається, що в їхній присутності водій ОСОБА_1 погодився пройти перевірку на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат огляду показав 2.01 % проміле, про що засвідчили власноручними підписами.
Окрім того, до матеріалів справи долучено також надані письмові пояснення ОСОБА_1 після вчинення ним адміністративних правопорушень за ч.1 ст.126, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що 31.12.2020 року керував транспортним засобом "Мерседес-Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грушевського в смт. Заболотів Снятинського району, на дорогу вибігла собака і він вирішив викермувати в сторону, щоб не здійснити наїзд на собаку, не впорався із керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на бетонний смітник, який знаходився на тротуарі, в наслідок чого пошкодив власний автомобіль.
З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що свідки дійсно були присутні під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення зазначених свідків не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки вони написані на заздалегідь підготовленому бланку, та їх пояснення містять розбіжності щодо результату проходження його огляду на стан сп'яніння, то слід зауважити наступне.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, передбачено, що при оформленні протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності. Також свідками підписується протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на письмові показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник були позбавлені можливості допитати вказаних свідків у судовому засіданні.
Разом з тим, правова оцінка вищевказаних пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не впливає на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки дослідження відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції надає можливість детально встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи.
Зокрема, відповідно до вищевказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого підтверджував факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п.2.9а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання судом було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та накладено стягнення в мінімальних межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв