Іменем України
Справа 133/1720/21
Провадження №3/133/1234/21
09.08.21
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої продавцем магазину "Лакомка" вул. І.Франка, 26 м. Козятин, за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ВАБ №164315 продавець ОСОБА_1 21.05.2021 о 14 год. 00 хв. по вул. Івана Франка в м. Козятині, в магазині «Лакомка» здійснювала торгівлю без засобів індивідуального захисту, а саме без маски або респіратора, чим порушила постанову КМУ №1236 від 01.12.2020.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що лише приспустила маску, оскільки не було відвідувачів.
Статтею 280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП охоплюються наступні дії (бездіяльність) - порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зі змісту статті 9 КУпАП, згідно якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, вбачається, що елементами складу адміністративного правопорушення є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона, обов'язковою ознакою якої є вина.
Об'єктивна та суб'єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КпАП України, потребують чіткого визначення у відповідних протоколах й інших процесуальних документах.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суддя встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Враховуючи те, що ст. 44-3 КУпАП є бланкетною й диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків щодо дотримання правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності посадова особа, яка склала вказаний протокол, повинна була вказати, яку саме норму закону було порушено.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №164315, складеного щодо ОСОБА_1 , не зазначено, яку саме конкретну норму (частина, пункт) відповідного нормативно-правового акта, на який посилається інспектор ДОП СП ВП №2 Хмільницького РВП Білоус В.В., порушено особою.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд з прав людини робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не надані належні, достовірні докази вчинення того складу адміністративного правопорушення, який їй інкримінується органами поліції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП, що згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.44-3, ч. 1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.М. Кучерук