Справа № 504/4180/17
Номер провадження 2/504/247/21
04.08.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Вінської Н.В.,
секретаря: Коцар А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він 10 жовтня 2015 року зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини було зареєстровано в Комінтернівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області, актовий запис №177. Батьком в актовому записі було вказано позивача ОСОБА_1 . Проте у своєму батьківстві щодо ОСОБА_3 у позивача виникають сумніви. Після народження дитини їх з відповідачкою стосунки погіршились, у зв'язку з чим вони були вимушені розійтись, та проживати окремо. Після розмови, яка сталася 11.08.2017 року, в день винесення судового рішення про призначення аліментів на утримання дитини, зі слів Відповідачки він зрозумів, що імовірно ОСОБА_3 може бути не його сином. У зв'язку із викладеним ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву якою просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день розгляду справи сповіщена, про причину неявки не повідомила, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за її відсутності на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Суд вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши докази по справі, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Южненського міського управління юстиції в Одеській області, актовий запис 234. Після укладення шлюбу відповідач взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_2 ».(а.с.5)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02 червня 2016 року Комінтернівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.6)
Ухвалою від 14 лютого 2019 року за клопотанням позивача по справі призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово - медичної експертизи».
18 вересня 2019 року до суду повернуто вищезазначену ухвалу від 14.02.2019 року без виконання в зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 29 січня 2021 р. та 22 лютого 2021 р. до експертної установи.
Ухвалою суду від 22.07.2020 р. за клопотанням позивача по справі призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово - медичної експертизи».
03 березня 2021 року до суду повернуто вищезазначену ухвалу від 22.07.2020 року без виконання в зв'язку з неявкою гр. ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 29 січня 2021 р. та 22 лютого 2021 р. до експертної установи.
Відповідно до ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Вимогами ст.122 Сімейного кодексу України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, походить від подружжя.
Згідно ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006 року N3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Пунктами 2.13, 2.13.1 "Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5", встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Оспорити батьківство має право зокрема особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка, як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюванних відомостей з актового запису про народження дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 "Калачова проти Російської Федерації", § 34, від 7 травня 2009 року).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно ч.1 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Водночас, статтею 109 цього ж Кодексу передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
У свою чергу, суд бере до уваги той факт, що відповідачка ОСОБА_2 неодноразово не з'являлася до Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово - медичної експертизи» для забору крові для проведення судово-генетичної експертизи і у зв'язку з цим відбір об'єктів біологічного походження для проведення експертизи не відбирався. Дані обставини, суд розцінює як неналежне (недобросовісне) виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, відповідачка ОСОБА_2 про призначення судово-генетичної експертизи по справі та необхідніть її явки з дитиною до КУ «Одеське обласне бюро судово - медичної експертизи» неодноразово повідомлялась, проте не отримувала сповіщень.
Відповідач ОСОБА_2 отримала копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження, тобто відповідач обізнана про наявність справи в суді про суть заявлених позивачем вимог та їх обґрунтування.
У подальшому ОСОБА_2 неодноразові повістки, повідомлення про проведення експертизи не отримувала, що суд розцінює, як спроби відповідачки уникнути участі в експертизі та у справі взагалі. Згідно довідок про причини повернення повідомлень ОСОБА_2 відмовлялась від отримання повідомлень(а.с. 74), повідомлення повертались за закінченням терміну зберігання(а.с.92), повідомлення повертались з відміткою про відсутність адресата(а.с.73). Адреса проживання ОСОБА_2 підтверджена довідкою Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.(а.с.10)
Вказані обставини, щодо цінності як доказу у справах про оспорювання батьківства висновку судово-генетичної експертизи, є загальновідомими та очевидно були зрозумілі відповідачці, яка є повнолітньою дієздатною особою.
Внаслідок поведінки відповідача та відсутності біологічних зразків проведення призначеної судом генетичної експертизи фактично стало неможливим.
Чинне цивільне процесуальне законодавство України не передбачає можливості відібрання в примусовому порядку біологічних зразків у відповідача та її сина.
Натомість законодавством передбачені наслідки ухилення від участі у експертизі.
Так, відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість відповідачем взяти участь у проведенні судової генетичної експертизи, суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Задовольняючи позовні вимоги суд враховує ухилення відповідачки ОСОБА_2 від участі у призначеній судом генетичній експертизі, яку без участі відповідачки та її сина провести неможливо, не надання суду доказів існування об'єктивних перешкод до участі відповідачки у призначеній судом експертизі; відсутність у суду при розгляді цивільної справи повноважень на примусове залучення відповідача до участі в генетичній експертизі; неподання відповідачем відзиву на позов та відсутність аргументованих заперечень з боку відповідачки щодо позовних вимог, враховуючи вищезазначені обставини, давши оцінку всім дослідженим доказам у їх сукупності, встановивши їх достовірність на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити з актового запису № 177 від 02 червня 2016 року, складеного Комінтернівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком зазначеної дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 сплачений ним судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Вінська Н. В.