Номер провадження: 22-ц/813/391/21
Номер справи місцевого суду: 495/8679/14-ц
Головуючий у першій інстанції Чебан Н. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
25.08.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Вівчар Ю.С.,
переглянувши справу №495/8679/14-ц за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2015 року у складі судді Чебан Н.В., -
Позивач АТ КБ «ПриватБанк», звернувшись 21 листопада 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №б/н від 30 серпня 2011 року, за яким отримано кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на порушення зобов'язань за договором, позивач АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 за Договором №б/н від 30 серпня 2011 року заборгованість станом 31 жовтня 2014 року в загальній сумі 13407,23 грн. та судові витрати в сумі 243,60 грн. (а.с.2-4).
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 3 грудня 2014 року відкрито провадження у справі (а.с.44).
Відповідачем ОСОБА_1 пояснень, заперечень не надано.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2015 року позов задоволено (а.с.59-60).
Висновок суду мотивовано обґрунтованістю вимог.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.69-72).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Справу вирішено у її відсутність без належного вручення повісток на судові засідання. В основу оскаржуваного рішення покладено Договір №б/н від 30 серпня 2011 року, який складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку). В заяві позичальника від 30 серпня 2011 року процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив в тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30 серпня 2011 року, послався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті банку як невід'ємні частини спірного договору. Проте, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Доводи скарги підтверджені посиланням на судову практику, в тому числі й постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
30 серпня 2011 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПриватБанк» підписала анкету-заяву, в якій зазначила свою згоду з тим, що анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складають Договір, що вона ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку у письмовому вигляді. Згідно анкети-заяви ОСОБА_1 зобов'язалася в подальшому самостійно знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку на сайті (www.privatbank/ua) (а.с.7).
На підставі укладеного у такий спосіб Договору №б/н від 30 серпня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останньою отримано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку .
Згідно розрахунку за Договором №б/н від 30 серпня 2011 року заборгованість станом на 31 жовтня 2014 року склала 13407,23 грн., з них: 5388,69 грн. заборгованість за кредитом; 5366,67 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; пеня і комісія 1437,04 грн., 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 614,63 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-6).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, виникають зобов'язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
На підставі укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Договору №б/н від 30 серпня 2011 року виникло грошове зобов'язання, що мало сторонами договору виконуватись належним чином, проте, фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуто, що мало наслідком звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Відповідно до Договору №б/н від 30 серпня 2011 року ОСОБА_1 отримала грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування коштами з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано 30 серпня 2011 року платіжну картку, якою вона користувалася.
Питання перебігу позовної давності в справі не порушується.
Таким чином, апеляційний суд виходить з того, що АТ КБ «ПриватБанк» звернувся 21 листопада 2014 року до суду в межах строку загальної позовної давності, зокрема, щодо вимоги про повернення отриманих у користування коштів в повному обсязі.
3 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) прийнято постанову щодо стягнення грошових коштів по договору приєднання, за змістом якої банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, з огляду на дотримання АТ КБ «ПриватБанк» при звернені до суду строку позовної давності, перебіг якого слід відраховувати зі спливу останнього дня місяця дії платіжної картки, зважаючи на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 фактично отриманих, використаних та в добровільному порядку не повернутих грошових коштів (тіла кредиту) в сумі 5388,69 грн.
Із аналізу прийнятої Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) постанови від 3 липня 2019 року, висновки якої щодо застосування відповідних норм права в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню, встановлено, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених раніше у рішеннях Верховного Суду України, та орієнтувала судову практику у справах, де банк звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на те, що на підставі норм матеріального права, які застосовуються до стандартної (типової) форми кредитного договору, не підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами та застосуванню відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин, враховуючи вищевказаний правовий висновок, суд констатує відсутність підстав для задоволення із заявлених банком правових підстав вимог в частині стягнення процентів в сумі 5366,87 грн., пені (комісії) в сумі 1437,04 грн., штрафів в загальній сумі 1114,63 грн.
Оскільки суб'єктивне право, враховуючи правовий висновок, в частині стягнення процентів, неустойки тощо із заявлених АТ КБ «ПриватБанк» правових підстав відсутнє.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, спростовані матеріалами справи. Так, в справі наявні підтверджені уповноваженим на то органом дані про реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_1 в с. Миколаївка Білгород-Дністровського району Одеської області станом на час розгляду справи судом та рекомендоване повідомлення про вручення 20 грудня 2014 року адресату ОСОБА_1 за місцем постійної реєстрації поштового відправлення, що містило позовну заяву та судову повістку на 22 січня 2015 року (а.с.40, 43, 52, 53).
В порядку статті 141 ЦПК України понесені та документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 243,60 грн. підлягають покладенню на ОСОБА_1 .
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Учасники справи в судове засідання 12 серпня 2021 року не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; заяв про відкладення розгляду справи не подали. Отже, розгляд справи закінчується за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2015 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в частині про стягнення заборгованості в загальній сумі 13407 грн. 23 коп. - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) за Договором №б/н від 30 серпня 2011 року заборгованість станом на 31 жовтня 2014 року в сумі 5388 грн. 69 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5388 грн. 69 коп.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 січня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрат на сплату судового збору в загальній сумі 243 грн. 60 коп. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2021 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
Є.С.Сєвєрова