17.08.2021 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи № 500/1598/15-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/813/7377/21
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого- Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),
суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Кузьмук А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Жигуліна С.М.,
Короткий зміст подання
У листопаді 2020 року державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гирус О.С. (далі - Ізмаїльський МВ ДВС) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Вказував, що у нього знаходиться виконавче провадження ВП №629134484 з примусового виконання виконавчого листа №500/1598/15-ц, виданого 12 серпня 2020 року, про стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 250 420,07 грн. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання трьох неповнолітніх дітей.
Посилаючись на те, що рішення суду боржником не виконується, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, декларація не надана, державний виконавець просив задовольнити його подання (т.3 а.с.200).
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2020 року подання задоволено.
До повного погашення боргового зобов'язання відповідно до виконавчого листа №500/1598/15-ц, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 12 серпня 2020 року на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року, встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного документу громадянину України ОСОБА_1 (т.3 а.с.216).
Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву на неї
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні подання державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять доказів навмисного чи іншого свідомого ухилення від виконання боржником своїх обов'язків по сплаті заборгованості по аліментам (т.3 а.с.218-221)..
Відзив представника стягувача ОСОБА_3 мотивований тим, що скарга є необґрунтованою, що заборона боржнику виїзду за кордон є дієвим заходом примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання дітей, яке ОСОБА_1 не виконується.
Державний виконавець та боржник в судове засідання, призначене на 17 серпня 2021 року, не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, представника стягувача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань по сплаті аліментів, рішення апеляційного суду боржником не виконано, декларацію не надано,
Такий висновок суду є правильним, оскільки він відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Встановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання:
-дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 6 000 грн., починаючи з 23 березня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття;
-сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 6 000 грн., починаючи з 23 березня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття;
-сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 8 000 грн., починаючи з 23 березня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття;
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 6 000 грн. (т.3 а.с.191-198).
Ураховуючи те, що дочка ОСОБА_5 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час розгляду справи судом першої інстанції загальний розмір щомісячних аліментів на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 14 000 грн. (6000+8000).
Постановою державного виконавця Ізмаїльський МВ ДВС Гирус О.С. від 01 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62913484 з виконання виконавчого листа, виданого судом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 12 серпня 2020 року на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року (т. 3 а.с.203).
Станом на 16 вересня 2020 року загальна сума заборгованості по аліментам у боржника складала 250 420,07 грн. (т.3 а.с.211-212).
Зазначений розрахунок боржником отриманий 01 жовтня 2020 року та ним не оскаржений.
Сам по собі факт додання до апеляційної скарги копій квитанцій про сплату боржником аліментів за період 30 вересня 2020 року по 27 січня 2021 року в загальній сумі 22 996 грн.(4 999+4 999+4 999+4 999+3000), урахуванням того, як зазначалось вище, що ОСОБА_6 , крім заборгованості по аліментам, повинен щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 14 000 грн. не є свідченням того, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду.
Доводи апелянта про те, що заборгованість по аліментам має бути погашена за рахунок належної йому на праві власності 1\2 частки житлового будинку не можуть бути взяті до уваги.
Встановлено, що стягувачу та боржнику на праві спільної часткової власності в рівних частках належить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .
Згідно звіту про незалежну оцінку від 20 жовтня 2020 року ринкова вартість зазначеного будинку становить 1 247 713 грн.
Тобто, вартість 1\2 частки будинку становить 646 852,5 грн. (т.4а.с.14).
Проте, із вказаною оцінкою ОСОБА_6 не погодився, що стало перешкодою для укладення між сторонами мирової угоди, а примусове стягнення на належну боржнику 1\2 частку будинку виявилось неможливим через наявність зареєстрованих у цьому будинку неповнолітніх дітей, один із яких є інвалідом, що стало підставою для ненадання органом опіки та піклування згоди на примусову реалізацію вказаного нерухомого майна.
Згідно з п.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно п.19ч.2, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Боржник не надав державному виконавцю декларацію про доходи та майно, заборгованість по аліментам не погасив, тобто не виконав покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов'язки, що свідчить про ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновку суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи наведене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, судове рішення першої інстанції залишенню без змін
Керуючись ст.ст.368,374, 375 ,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 серпня 2021 року.
Головуючий
Судді: