Дата документу 18.08.2021 Справа № 335/3532/14-ц
Єдиний унікальний № 335/3532/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Гашук К.В.
Провадження №22-ц/807/2293/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
18 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг»про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» вказало, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з кожного із поручителів: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 окремо на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11 грудня 2006 року станом на 26 жовтня 2015 року у розмірі 42087 доларів 81 центи США, що за курсом НБУ станом на 26 жовтня 2015 року складає 950 119 гривень 32 копійки та 411 151 гривню 16 копійок, або 1361 270 гривень 64 копійки мультивалютно.
На підставі даного рішення суду, Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №52959569 відносно боржника ОСОБА_1 , та №52959796 відносно боржника ОСОБА_2 .
14 вересня 2020 року відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот GL3N219036. Переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» код ЄДРПОУ 40001502.
09 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Кредитними договорами та порукою.
Також, 09 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави.
Серед іншого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 №3114-126К від 11 грудня 2006 року.
Окрім права вимоги за Кредитним договором №3114-126К від 11 грудня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» набуло права вимоги за договорами забезпечення, а саме: договором іпотеки №3114-126І від 11 грудня 2006 року; договором поруки №3114-126П/1 від 11 грудня 2006 року; договором поруки №3114-126П віл 11 грудня 2006 року.
Із урахуванням зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» просило суд:
Замінити стягувача у справі №335/3532/14-ц за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року про стягнення заборгованості за Кредитним договором №3114-126К від 11 грудня 2006 року з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ».
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі №335/3532/14-ц, задоволено.
Замінено сторону стягувача: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» у виконавчому провадженні з виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/3532/14-ц від 06 квітня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні залишити без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком - Лізинг» є фінансовою установою, яка не отримала відповідних ліцензій на право проведення фінансових операцій з факторингу, а тому Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 09 жовтня 2020 року фактично є недійсним та відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Заявником не надано підтвердження того, що виконавче провадження №52959569 відкрито саме на підставі виконавчого листа по справі №335/3532/14-ц, а також при зверненні до суду із заявою заявником не вірно засвідчені копії документів, які додані до заяви. Крім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано той факт, що платіжне доручення №7 від 07 жовтня 2020 року не може бути належним доказом підтвердження проведення оплати купівлі Кредитного портфелю Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», оскільки не містить обов'язкових реквізитів.
Відповідно до відзивів на апеляційну скаргу, представник ТОВ «Олком-Лізинг» Манзенко Р.А зазначив, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, з'ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.
Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 09 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого товариство набуло право вимоги за кредитним договором №3114-126К від 11 грудня 2006 року, договором іпотеки №3114-126І від 11 грудня 2006 року, договором поруки №3114-126П/1 від 11 грудня 2006 року, договором поруки №3114-126П віл 11 грудня 2006 року, то суд дійшов до висновків, що заявлені вимоги законні та обґрунтовані, і відповідно сторона виконавчого провадження підлягає заміні.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/3532/14-ц від 06 квітня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору припиненим, задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та з кожного із поручителів: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 окремо на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3114-126К від 11.12.2006 р. станом на 26.10.2015 року у розмірі 42087 доларів 81 центи США, що за курсом НБУ станом на 26.10.2015 року складає 950 119 гривень 32 копійки та 411 151 гривню 16 копійок, або 1361 270 гривень 64 копійки мультивалютно. В іншій частині позовних вимог про стягнення пені, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання договору припиненим, залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 гривні в рівних частках. (т.2 а.с. 68-71).
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 09 червня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2016 року у цій справі, залишено без змін. (т. 2 а.с. 106-112).
На підставі даного рішення суду видано виконавчі листи.
Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 52959569 відносно боржника ОСОБА_1 , та № 52959796 відносно боржника ОСОБА_2
14 вересня 2020 року відбувся аукціон з продажу Кредитного портфелю Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 224 кредитними договорами фізичних осіб, що забезпечені іпотекою, транспортними засобами та іншою заставою. Лот GL3N219036. Переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» код ЄДРПОУ 40001502.
09 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Кредитними договорами та порукою. (т.3 а.с. 6-13; 14-18).
Як вбачається з копії договору про відступлення права вимоги від 09 жовтня 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», у тому числі й відносно ОСОБА_1 (номер 200 у реєстрі кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами) за кредитним договором №3114-126К від 11 грудня 2006 року.
Окрім права вимоги за Кредитним договором №3114-126К від 11 грудня 2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» набуло права вимоги за договорами забезпечення, а саме: договором іпотеки №3114-126І від 11 грудня 2006 року; договором поруки №3114-126П/1 від 11 грудня 2006 року; договором поруки №3114-126П віл 11 грудня 2006 року.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 1 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).
Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Судом встановлено, що в матеріалах цивільної справи є докази, які свідчать про передачу прав та обов'язків від ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» до ТОВ «Олком - Лізинг» за кредитним договором № 3114-126К від 11 грудня 2006 року, за договором іпотеки № 3114-1261 від 11 грудня 2006 року, договором поруки № 3114-126П/1 від 11 грудня 2006 року, договором поруки № 3114-126 П від 11 грудня 2006 року.
Отже, суд дійшов обгрунтованих висновків, що ТОВ «Олком - Лізинг» є правонаступником ПАТ «Банк « Фінанси та Кредит» та може бути стороною виконавчого провадження.
Апеляційний суд зауважує, що договір від 09 жовтня 2020 року про відступлення права вимоги та договір відступлення прав за договорами іпотеки та застави від 09 жовтня 2020 року, останній посвідчено нотаріально, є чинними, недійсними не визнавалися.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що суд не оцінилв надані ТОВ «Олком-Лізинг» докази, оскільки в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суд судом першої інстанції оцінені надані докази та надана їм правова оцінка відповідно до норм ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що у Вознесенівському відділі ДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Дніпро) перебуває виконавче провадження № 52959569 відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення боргу на користь ПАТ « Банк «Фінанси та Кредит» на виконання рішення у справі № 335/3532/14-ц, виконавче провадження № 52959796 про стягнгення з ОСОБА_2 на користь ПАТ « Банк «Фінанси та Кредит» на виконання рішення суду у справі № 335/3532/14-ц.
Відповідно до інформації автоматизованої системи виконавчих проваджень, відносно боржника ОСОБА_1 не має більше виконавчих проваджень, стягувачем яких є Банк «Фінанси та Кредит», а виконавче провадження №52959569 перебуває в статусі зупинення, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» в частині зупинення виконавчого провадження, якщо стороною було подано процесуальний документ, що стосується в тому числі зміни сторони виконавчого провадження.
Отже, заміна сторони у виконавчому провадженні її правонаступником по справі № 335/3532/14 -ц з ПАТ « Банк Фінанси та Кредит» на ТОВ «Олком_Лізинг» є належним способом захисту своїх інтересів, як належного стягувача.
Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.
Отже, наведені в апеляційній скарзі аргументи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди із судовими рішеннями.
Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів у справі, яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка обгрунтовано викладена в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повну постанову складено 25 серпня 2021 року.
Головуючий, суддя СуддяСуддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.