17.08.2021 Справа № 920/575/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/575/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСПЕР-С" (майдан Незалежності, буд. 3/1, м. Суми, 40000),
до відповідача Підприємства з іноземною інвестицією "ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН" (вул. Академіка Заболотного, буд. 35, м. Київ, 03026),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вулиця Січових Стрільців, будинок 40, м. Київ, 04053),
про стягнення 24095 грн. 50 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Яковенко Є.М.
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
31.05.2021 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 24 095 грн 50 коп. шкоди, завданої майну позивача внаслідок ДТП, що сталася 18.09.2020 з вини працівника відповідача, який керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків.
Ухвалою від 17.06.2021 господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/575/21, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (Україна, 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40, код ЄДРПОУ 20782312); призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 21.07.2021, 11:00; встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; встановив позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; встановив відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України; встановив третій особі п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання пояснень третьої особи щодо позову відповідно до ст. 168 ГПК України; десятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву - для подання пояснень третьої особи щодо відзиву.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
14.07.2021 позивач подав клопотання (вх. №6529 від 14.07.2021) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання уповноваженого представника.
20.07.2021 відповідач подав клопотання (вх. №6646 від 20.07.2021), в якому просить суд розглянути справу за відсутності відповідача.
20.07.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №6648 від 20.07.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивач не надав доказів користування саме пошкодженим майном - стелою АЗС "ANP", оскільки склад орендованого майна за договором оренди № 11 від 01 вересня 2018 року не визначений. У договорі оренди № 11 від 01 вересня 2018 року також не визначено положення щодо передачі ризику випадкової загибелі майна орендарю, і тому, з урахуванням судової практики, а саме пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6, договір оренди № 11 від 01 вересня 2018 року не містить положень, які б передбачали можливість звернення з такими позовними вимогами. Позивач у власному позові підтвердив, що на дату звернення до суду витрати в сумі 24 095 грн 50 коп. позивачем не понесені, отже в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України відсутній предмет позову в такій сумі на дату звернення до суду. Також відповідач зазначає, що кошторис з проведення ремонтних робіт, наданий позивачем в 10 разів перевищує результати експертної оцінки відповідно до звіту експертів № 23150 від 17.11.2020 і не відповідає опису пошкоджень майна. Відповідно до Акту огляду місця події від 17 листопада 2020 року розмір пошкодження стели становить з профілю 20x20 см., також деформовано основу з пластику, бокові панелі; загальний розмір стели становить 1,2 метри на 3 метри. Водночас, в кошторисі ПП Ятманова Р.В., що виконував ремонті роботи на замовлення ТОВ "Веспер-С" фігурують витратні матеріали в обсягах 10,5 метрів та 7 метрів, електрообладнання (лампи світлодіодні в кількості 4 шт.) та інші матеріали, що свідчать про оновлення дизайну та/або заміну всієї стели, що не має жодного причинно-наслідкового зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою від 21.07.2021 господарський суд відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 02.08.2021, 11:30; зобов'язав відповідача - Підприємство з іноземною інвестицією "ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН" виконати вимоги ч. 6 ст. 165 ГПК України: подати суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу та третій особі).
02.08.2021 відповідач подав документи, що підтверджують надсилання відзиву на позовну заяву учасникам справи: фіскальні чеки від 22.07.2021 та список згрупованих поштових відправлень №38 від 22.07.2021 (супровідний лист вх. № 6924 від 02.08.2021).
У судовому засіданні 02.08.2021 представник позивача зазначив, що не отримував відзиву на позовну заяву та має намір скористатися правом на подання відповіді на відзив; господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 16.08.2021, 11:45; повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
Відповідач та третя особа повідомлені про дату, час та місце судового засідання ухвалою суду від 02.08.2021.
У судовому засіданні 16.08.2021 представник позивача зазначив, що надіслав суду пояснення на відзив 12.08.2021; суд встановив, що пояснення позивача до суду станом на 16.08.2021 не надходили; позивач у судовому засіданні подав примірник надісланих суду пояснень без додатків; господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 17.08.2021, 11:00; повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
Відповідач та третя особа повідомлені про дату, час та місце судового засідання ухвалою суду від 16.08.2021.
Позивач подав пояснення (вх. №7311 від 17.08.2021), в якому зазначає, що відповідно до договору оренди №11 від 01.09.2018 ТОВ «ВЕСПЕР-С» взяло на себе зобов'язання нести всі витрати по експлуатації об'єкта, що орендується (абз. 3 п. 7.1) та за власний рахунок усувати несправності та поломки комунікацій на АЗС (абз. 6 п. 7.1). Договором також визначено, що у разі повернення об'єкта оренди, АЗС повинна бути передана орендодавцю у тому ж стані, в якому вона була передана в оренду з урахуванням нормального зносу (п. 8.6). Таким чином, договором оренди №11 від 01.09.2018 встановлений обов'язок орендаря усувати наслідки пошкодження орендованого майна за власний рахунок. Відповідно до акту інвентаризації на АЗС №48 по просп. Курському в м. Суми від 01.09.2020, стела АГЗС входить до складу автозаправної станції, яка була передана в оренду. В позовній заяві зазначалось, що вартість ремонтних робіт відповідно умов договору була сплачена в розмірі 70%, (в сумі 16576 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №478 від 08.04.2021 та в сумі 3530,50 грн. згідно платіжного доручення № 468 від 25.01.2021). На даний час ФОП Ятмановим Р.В. був наданий рахунок-фактура на сплату залишку вартості ремонту в розмірі 7550,00 грн. 18.06.2021 позивачем сплачено ФОП Ятманову Р.В. 7519,50 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1239. Доводи, викладені відповідачем щодо обсягів пошкодження інформаційної стели спростовуються фотографіями цієї стели, зробленими одразу після ДТП.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до договору оренди № 11 від 01.09.2018 та акту приймання-передачі майна від 13.09.2018, позивач є орендарем автозаправної станції, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, проспект Курський, будинок б/н.
На території АЗС, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Курська, будинок б/н, серед іншого майна, розташована Стела світлова АГЗС, що підтверджується актом інвентаризації № 48 від 01.09.2020.
18.09.2020 о 17-00 год. в м. Суми по вул. Ковпака, 11, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO н.з. НОМЕР_1 , виконуючи розворот, не надав переваги в русі транспортному засобу ВАЗ 21043 н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок зіткнення транспортний засіб ВАЗ 21043 по інерції в'їхав в стелу АЗС «ANP». Автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.10.2020 по справі №592/10843/20 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Відповідно до матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника VOLKSWAGEN POLO н.з. НОМЕР_1 була забезпечена полісом № АМ/9201567, згідно з яким страховиком є ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», страхувальником - Підприємство з іноземною інвестицією "ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН", страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить сто тисяч гривен.
18.12.2020 позивач звернувся до третьої особи з заявою про виплату страхового відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну, орендарем якого є позивач.
До заяви позивач додав акт інвентаризації по АЗС, кошторис ремонту стели, рахунок № 171220 від 17.12.2020, копію витягу з ЄДР. Відповідно до кошторису та рахунку-фактури № 171220 від 17.12.2020 вартість ремонту стели становить 29 740 грн 20 коп.
Відповідно до звіту № 23150 від 17.11.2020 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок наїзду ТЗ, стела (інформаційне табло АЗС), вартість ремонтно-відновлювальних робіт згідно з кошторисом (вартість збитку, нанесеного через пошкодження майна) складає 3530 грн 50 коп.
На підставі звіту № 23150 від 17.11.2020 страховик здійснив страхову виплату за шкоду завдану ТОВ «Веспер-С» в сумі 3530 грн 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 468 від 25.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту стели на АГЗС за адресою: Сумська область, м. Суми, просп. Курський, б/н, відповідно до договору підряду №01/29 від 29.01.2021 та акту здачі-приймання виконаних робіт №29042021 від 29.04.2021 склала 27 626,00 грн., що оплачена позивачем згідно з платіжними дорученнями № 478 від 08.04.2021 в сумі 16 576 грн., № 1239 від 18.06.2021 в сумі 7519 грн 50 коп. та № 468 від 25.01.2021 в сумі 3530 грн 50 коп. Оскільки страховик відшкодував позивачу тільки 3530 грн 50 коп., шкода, завдана майну ТОВ «ВЕСПЕР-С» внаслідок ДТП в розмірі 24095,50 грн. має бути відшкодована власником транспортного засобу відповідно до приписів ст. 1172, 1194 ЦК України.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як зазначено судом, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.10.2020 по справі №592/10843/20 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У постанові Ковпаківський районний суд м. Суми зазначив, що ОСОБА_1 працює торгівельним представником підприємства з іноземними інвестиціями «ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН».
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що наявний в матеріалах справи, страхувальником автомобіля VOLKSWAGEN POLO н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , є відповідач.
У відповіді на адвокатський запит від 15.03.2021 № 36/к відповідач повідомив, що ОСОБА_1 працює на підприємстві з 20.05.2019 по теперішній час на посаді представника торгівельного відділу збуту, Східний регіон; фактичне місце роботи - м. Суми. 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 перебував на робочому місці відповідно до п. 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, мав завершити робочий день о 17.00.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». Пункт 9 частини першої вказаної статті до видів обов'язкового страхування відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відносини у цій сфері регламентує Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Відповідно до статті 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Нормами статті 5 Закону встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (ст. 9 Закону).
Згідно зі ст. 36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені ст. 37 Закону.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з приписів зазначених норм, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону N 1961-IV).
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі N 752/16797/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 04.07.2018 у справі N 755/18006/15-ц.
Тобто, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Позивач не подав доказів того, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а отже і доказів наявності умови для відшкодування шкоди відповідачем як особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страхова сума на одного потерпілого за полісом № АМ/9201567 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн.
Також суд зазначає, що відповідно до п.31.1 ст. 31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Таким чином Законом визначено, якими саме доказами має підтверджуватись розмір заподіяної шкоди і, відповідно, договір підряду, акт здачі-приймання виконаних робіт та платіжні доручення не є належними доказами в підтвердження розміру матеріальної шкоди в розумінні Закону.
У даному випадку, розмір шкоди відповідно до вказаної норми встановлений звітом про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 17.11.2020 № 23150 суб'єкта оціночної діяльності Гармідарової Ю.П., який суд приймає в якості допустимого доказу. Оцінювачем проводився візуальний огляд та заміри стели, додатком до звіту є кошторис вартості робіт.
Позивачем не висловлено зауважень до звіту, не надано доказів того, що при проведенні оцінки вартості матеріального збитку оцінювачем не були враховані всі пошкодження майна позивача, завдані саме в результаті ДТП, не надано належних доказів в розумінні Закону на підтвердження шкоди в розмірі 27 626 грн 00 коп.
Визначена згідно зі звітом № 23150 від 17.11.2020 вартість збитку, нанесеного через пошкодження майна в сумі 3530 грн 50 коп., виплачена страховиком Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" відповідно до платіжного доручення № 468 від 25.01.2021.
З урахуванням викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача 24 095 грн 50 коп. шкоди, завданої майну позивача внаслідок ДТП.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Повне рішення складене 25.08.2021.
Суддя Є.А. Жерьобкіна