Справа № 755/5701/21
"11" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.,
за участі секретаря Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття арешту з майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд зняти арешт із всього майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ], яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 , в тому числі з квартири за адресою : АДРЕСА_2 , накладений постановою АК №209914 відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2008 року, запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 17.04.2008 за №7037326 Десятою Київською державною нотаріальною конторою.; Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження за реєстраційним номером 7037326 від 17.04.2008 року зареєстрований Десятою Київською державною нотаріальною конторою на підставі Постанови АК №209914, 14.04.2008 р. ВДВС Дніпровського району міста Києва, заб. №101 щодо об'єкта обтяження: квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 , 1969 року народження (РНОКПП НОМЕР_1 ).; Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою про арешт майна боржника №46494333 відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року, запис про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.06.2015 за №10159105 (спеціальний розділ) державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кузьмик Михайло Васильовичем.; Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження за номером №10159105 (спеціальний розділ) від 24.06.2015 р. зареєстрований державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кузьмик Михайлом Васильовичем на підставі Постанови про арешт майна боржника №46494333 відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року, ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві щодо об'єкта обтяження : квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 , 1969 року народження (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Ташкент (Узбекистан), паспорт НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.03.2010, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (актовий запис №5834 від 10.04.2017р.).Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.06.2005року, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 24.06.2005 року, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на правовстановлюючому документі, записаний у реєстрову книгу №д 1584-260 за реєстровим №244 від 24.06.2005року. Зазначена квартира була придбана 16.06.2005 року позивача померлою матір'ю ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , оскільки 14.06.2005 року шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано (після реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_2 , проте паспорт з прізвищем ОСОБА_2 вона на той час ще не отримала). Даний факт підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , виданим відділом РАЦС Деснянського РУЮ у м .Києві 14.06.2005р. Заповіту на випадок своєї смерті вона не залишила. Позивач, як її син, є єдиним спадкоємцем 1-ї черги за законом, фактично прийняв спадщину в установленому законом порядку, оскільки постійно проживав та був зареєстрований сумісно зі спадкодавцем.
З метою оформлення спадщини належним чином позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коляди Оксани Петрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Під час підготовки документів до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_2 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , нотаріусом було виявлено два записи про обтяження, у зв'язку з чим позивач не має можливості оформити свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином, позивач має право реалізувати свої спадкові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно. Цим порушуються його законні права та інтереси, зокрема, право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власністю.
Наявність арешту спірного майна є перешкодою для позивача в оформленні права на спадщину та у реалізації права розпорядження майном після отримання свідоцтва про право на спадщину. Вказана перешкода може бути усунена шляхом зняття арешту зі спірного майна, в тому числі з зазначеної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
22 квітня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття арешту з майна, розгляд справи постановлено провести в порядку загального позовного провадження.
10 червня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва. зобов'язано приватного нотаріуса КМНО Коляду Оксану Петрівну (м.Київ, пл. Оболонська, буд.3, оф.3) надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи, що заведена після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3
10 червня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у даній справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі виходячи з підстав викладених у змісті позовної заяви, просив прийняти рішення, яким їх задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомили. До початку судового засідання надали заяви про розгляд справи без їх участі, в яких просили прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином. До початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій не заперечує, щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження наявного в матеріалах справи.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Ташкент (Узбекистан), паспорт НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 09.03.2010, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (актовий запис №5834 від 10.04.2017р.).
Дані обставини підтверджуються довідкою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коляди Оксани Петрівни від 20.03.2018 року за № 16/02-14.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.06.2005 року, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 24.06.2005 року, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на правовстановлюючому документі, записаний у реєстрову книгу №д 1584-260 за реєстровим №244 від 24.06.2005року.
Дана квартира була придбана 16.06.2005 року померлою матір'ю ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 , оскільки 14.06.2005 року шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано (після реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_2 , проте паспорт з прізвищем ОСОБА_2 вона на той час ще не отримала), що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 , виданим відділом РАЦС Деснянського РУЮ у м .Києві 14.06.2005 року.
Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_2 не залишила.
Таким чином, позивач, як її син, є єдиним спадкоємцем 1-ї черги за законом та фактично прийняв спадщину в установленому законом порядку.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з матеріалів справи, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колядою Оксаною Петрівною заведено спадкову справу № 7/2017, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 249228515 від 22.03.2021 року, вказано, що арешт на квартиру АДРЕСА_3 , накладено, постановою Державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва (постанова АК № 209914, від 14.04.2008 заб. № 101), реєстраційний номер обтяження: 707326), зареєстровано 17.04.2008 за № 703732 реєстратором: Десята Київська державна нотаріальна контора.
Крім того, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 249228515 від 22.03.2021 року, вказано, що арешт на квартиру АДРЕСА_3 , накладено, постановою про арешт майна боржника Відділом державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві (постанова № 46494333 від 08.05.2015 року), реєстраційний номер обтяження: 10159105), зареєстровано 24.06.2015 за № 22337015 державним реєстратором: Кузьмик Михайло Васильович, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до листа-відповіді Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві за №75943 від 08.12.2017 року, встановлено, що жодних відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_2 на виконанні у відділі не перебувають, тому зняти арешт не видається за можливе.
Разом з тим, згідно, листа-відповіді Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві за №10258-III від 19.03.2021 року, встановлено, що виконавче провадження №46494333 перебувало на виконанні за виконавчим листом №755/6484/2014 від 13.08.2014 року, виданим Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" заборгованості у розмірі 111 783,03 грн.
Однак, 26.06.2016 року. державним виконавцем Охотою М.М. винесено постанову про повернення зазначеного виконавчого листа стягувану.
Стягувачем не пред'явлено повторно виконавчого листу в передбачений законом строк повторно.
Згідно з відповіддю Деснянського РВ ДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м.Київ) №10258-111 від 19.03.2021 р. виконавче провадження № 46494333, в межах якого його накладено арешт, знищено, згідно з перевіркою бази даних АСВП, виконавчий документ (виконавчий лист N 2-Н-418, виданий 13.08.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва) повторно на виконання до Деснянського РВ ДВС м. Києва не надходив.
Також, відповідно довідки Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коляди Оксани Петрівни від 24.03.2021 року за № 16/01-16. Встановлено, що станом на 24 березня 2021 року претензії кредиторів до ОСОБА_7 не надходили.
Згідно ч.1,2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності із ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Наведе свідчить про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом для усунення свого порушеного права, оскільки безпідставне обтяження майна, що є спадковою масою, створює перешкоди в його використанні, зокрема, неможливості розпорядитись ним.
Таким чином, позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке хоче прийняти у спадок від своєї матері, як спадкоємець першої черги, однак не може цього робити через наявність обтяження на спірне майно.
Виходячи з викладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися ним на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з майна та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідних записів.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття арешту з майна.
Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт із всього майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ], яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 , в тому числі з квартири за адресою : АДРЕСА_2 , накладений постановою АК №209914 відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2008 року, запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 17.04.2008 за №7037326 Десятою Київською державною нотаріальною конторою.
Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження за реєстраційним номером 7037326 від 17.04.2008 року зареєстрований Десятою Київською державною нотаріальною конторою на підставі Постанови АК №209914, 14.04.2008 р. ВДВС Дніпровського району міста Києва, заб. №101 щодо об'єкта обтяження: квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 , 1969 року народження (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою про арешт майна боржника №46494333 відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року, запис про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.06.2015 за №10159105 (спеціальний розділ) державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кузьмик Михайло Васильовичем.
Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження за номером №10159105 (спеціальний розділ) від 24.06.2015 р. зареєстрований державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кузьмик Михайлом Васильовичем на підставі Постанови про арешт майна боржника №46494333 відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 року, ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві щодо об'єкта обтяження : квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 , 1969 року народження (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 серпня 2021 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Відповідачі:
Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (адреса місця знаходження: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15)
Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (адреса місця знаходження: 02138, м. Київ, вул. О. Бальзака, 64)
Третя особа:
Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна (адреса місця знаходження: 04205, м. Київ, пл. Облонська, 3, оф. 6)
Суддя