Справа № 184/937/21
Номер провадження 2/184/414/21
(заочне)
19 серпня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гукової Р.М,
за участю секретаря судового засідання - Поліщук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (08200, Київська обл.., м. Ірпінь, вул.. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204), треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (Дніпропетровська обл.., м. Покров, вул..Центральна, 18) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 30496 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості у розмірі 17191,51 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису 17.05.2021 року державним виконавцем Покровського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було відкрито виконавче провадження №65438478. Вказаний виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису та з підстав неправомірності вимог стягувача, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», а саме не перевірив безспірність заборгованості позивача перед ТОВ «Фінпром Маркет». Позивач не отримував від ТОВ «Фінпром Маркет» повідомлення-вимоги про усунення порушень, про наявність заборгованості перед відповідачем позивач дізнався тільки з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2021 року. До цієї дати позивач не отримував від приватного нотаріуса або від відповідача будь-яких повідомлень про наявність у позивача заборгованості на зазначену суму. Позивач не згоден взагалі з наявністю у нього заборгованості перед відповідачем та з її розміром, оскільки він не укладав ніяких договорів і не має ніяких зобов'язань перед відповідачем.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву, згідно якої позов підтримує, просить суд розглянути справу у її відсутність, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин поважності своєї неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їхньою відсутності.
Крім того від приватного нотаріуса Остапенка ЄМ. На адресу суду надійшли письмові пояснення, згідно яких останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на безпідставність останніх. Так, приватний нотаріус вказує на те, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису ним у повній мірі було дотримано вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, за наслідками дослідження усіх необхідних документів, які були надані стягувачем. Також посилається на помилковість тверджень позивача щодо необхідності надання нотаріусу на підтвердження наявності заборгованості боржника виключно первинних документів відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». При цьому вказує на те, що стягувачем була надана виписка по рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором. Водночас звертає увагу на те, що нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості, але не визначає та не перевіряє її розмір. Крім того приватний нотаріус зазначає про те, що у матеріалах нотаріальної справи наявні вимога про усунення порушень кредитних зобов'язань із застереженням про вчинення виконавчого напису нотаріуса, у разі невиконання вимог та повідомлення про відступлення права грошової вимоги, які були направлені відповідачем на адресу позивача. Водночас вказує, що для вчинення виконавчого напису обов'язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань і наявність відмітки поштового зв'язку про її відправлення, а не їх отримання боржником.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
19.08.2021р. судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 21.10.2013р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір №2217/4875BPLO5 (а.с.37-38).
Відповідно до вказаного договору, банк надав позивачу грошові кошти в сумі 19488,00 грн. строком на 24 платіжних періоди зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.
Дата повернення кредиту - 14.10.2015р.
10.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. винесено виконавчий напис №30496 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 17191,51 грн. (а.с.35).
На підставі вказаного виконавчого напису, 17.05.2021р. державним виконавцем Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження №65438478 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 17191,51 грн. (а.с.7).
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду від 24.05.2021р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Фінпром Маркет» на підставі вищезазначеного виконавчого напису (а.с.12-14).
При вирішенні вказаного цивільного спору, суд виходить з наступного.
Відповідно дост.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ України від 29.06.99 № 1172.
Так, 29.06.1999 року постановою КМУ від № 1172 був затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З моменту прийняття даної постанови та до 10.12.2014р. була чинна редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно. 10.12.2014р. набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014р. №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до якого дозволено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено заборгованість, для чого стягував повинен надати: оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням заборгованості.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі №826/20084/14, яка залишена в силі ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., про визнання незаконним та нечинним п.1 та п.2 постанови КМУ від 26.11.2014р. №662, визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє у попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису на нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Як вбачається із матеріалів справи, укладений між позивачем та ПАТ «Платинум Банк» кредитний договір №2217/4875BPLO5 від 21.10.2013р., що був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, і відтак виконавчий напис був вчинений з недотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Водночас як слідує із кредитного договору №2217/4875BPLO5, кінцевою датою повернення кредиту є 14.10.2015р., тобто з наступного за вказаною датою дня розпочинається трирічний строк даності, передбачений ст..88 Закону України «Про нотаріат», який у свою чергу закінчується 15.10.2018р.
Отже оспорюваний виконавчий напис вчинений поза межами вказаного вище трирічного строку давності.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Наведена правова позиція сформована Верховним судом, яка викладена у постанові від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.
Крім того, із оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", якому відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/ПТБ від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі Договору факторингу № 79 від 22 лютого 2018 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 2217/4875ВРЬС05 від 21 жовтня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .
Водночас, жодних документів, які б підтверджували вказані обставини відповідачем до матеріалів справи не долучено, з огляду на що встановити факт передачі ПАТ «Платинум Банк» права вимоги до боржника ОСОБА_1 не вбачається за можливе.
Також слід зазначити, що стягувачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про надіслання на адресу боржника як вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань, так і повідомлення про відступлення права грошової вимоги, у матеріалах справи наявні лише копії вищезазначених документів, проте їх наявність не свідчить про виконання стягувачем вимог Закону України «Про нотаріат».
Крім того на підтвердження суми заборгованості стягувачем нотаріусу було надано виписку з рахунку, яка сформована співробітником відповідача та не являється первинним бухгалтерським документом в розумінні ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», з огляду на що та враховуючи правову позицію ВС, яка викладена у постанові від 28.03.2018р. по справі №910/3033/17, така виписка не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявної у позивача заборгованості.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст..158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 30496 вчинений 10.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" грошових коштів в сумі 17191,51 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь держави судовий збір в сумі 1362,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова