Справа № 184/1459/21
Номер провадження 1-в/184/95/21
19 серпня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Покровський виправний центр (№79)», узгоджене головою спостережної комісії виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, про умовно-дострокове звільнення засудженої: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Малинівка Агапівського району Челябінської області, громадянки України, до засудження не працювала, пенсіонерки, не заміжньої, освіта середньо-технічна, до засудження проживала за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
засудженої: 26.04.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 286 ч. 2 КК України до 04 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 03 роки. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 року зараховано в строк відбування покарання час перебування в Державній установі «Покровський виправний центр (№79)» з 31.10.2018 року по 21.03.2019 року включно згідно ст. 72 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 ,
представника ПВЦ-79 - ОСОБА_5 ,
засудженої - ОСОБА_3 ,
03.08.2021 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області надійшло подання ДУ "Покровський виправний центр (№79)", погоджене зі спостережною комісією виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженої ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вона довела своє виправлення, а тому просять про застосування щодо неї умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні представник Державної установи "Покровський виправний центр (№79)" подання підтримала та просила задовольнити.
Представник спостережної комісії виконкому Покровської міської ради у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся.
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_3 просила подання задовольнити, посилаючись на те, що вона довела своє виправлення.
Прокурор проти задоволення подання заперечував, оскільки ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин з тяжкими наслідками, строк невідбутного покарання, призначеного у розмірі 4 роки позбавлення волі, складає 01 рік 10 місяців 29 днів, що не може свідчити про перевиховання та виправлення засудженої.
Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 засуджена 26.04.2018 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 04 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 03 роки. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 року зараховано в строк відбування покарання час перебування в ДУ «Покровський виправний центр (№79)» з 31.10.2018 року по 21.03.2019 року включно, згідно ст. 72 КК України.
З пояснень засудженої та представника ДУ "ПВЦ (№79)" та відповідно до матеріалів особової справи встановлено, що засуджена ОСОБА_3 відбуває покарання з 08.11.2019 року. До Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» прибула 24.12.2019 року з Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)», де характеризувалась задовільно, заохочень та стягнень не мала. За час відбування покарання характеризується позитивно, має 1 заохочення, стягнень не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктна. Дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується. При виконанні роботи здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Бере участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу «Творчість» та «Духовне відродження». Бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну активність в організації їх роботи. Підтримує соціальний зв'язок з рідними шляхом телефонних розмов.
Разом з тим, однією із основних підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є наявність даних, які свідчать про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України).
Так, підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженим свого виправлення. Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових кримінальних правопорушень. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Разом з тим, Пленум ВСУ у п.17 Постанови від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», вказав на те, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, суд враховує, що Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст.81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
Зважаючи на вищевикладене, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.11.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано відповідно до Вироку Полтавського районного суду від 26.04.2018 року, згідно протоколу затримання особи згідно Вироку суду.
Згідно довідки ДУ "ПВЦ (№79)", станом на час розгляду подання ДУ «ПВЦ (№79)» про застосування відносно ОСОБА_3 умовно-дострокового звільнення від покарання, засуджена відбула передбачений ч.3 ст.81 КК України строк покарання. Не відбутий строк покарання складає 01 рік 10 місяців 29 днів.
Проте, відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Як вбачається з довідки, наданої на засуджену ОСОБА_3 , яка прибула до ПВЦ-79 м. Покров 24.12.2019 року. Знаходилась у дільниці карантину діагностики та розподілу. 08.01.2020 року розподілена в бр. №50 не працевлаштована, пенсіонер.
При цьому, суд враховує, що засуджена ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин з тяжкими наслідками, строк невідбутного покарання, призначеного у розмірі 4 роки позбавлення волі, становить 01 рік 10 місяців 29 днів, а тому, зважаючи на характер та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, а також наявність тяжких наслідків вчиненого, наявність лише одного заохочення за весь строк відбування покарання не свідчить про сумлінну поведінку засудженої та досягнення мети покарання.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що засуджена не довела своє виправлення, не досягла такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових кримінальних правопорушень, її поведінка не може свідчити про її виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 371, 372, 376, 392, 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Державної установи «Покровський виправний центр (№79)» щодо застосування до засудженої ОСОБА_3 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено - 20 серпня 2021р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1