Справа № 22-2856/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Юхно Л.М.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
17 червня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Калашнікової О.В.
суддів: Подліянової Г.С.
Осоцького І.І.
при секретарі Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Кам ' янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 13 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок та присадибну земельну ділянку,
В липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок та присадибну земельну ділянку. В позові зазначав, що у травні 2005 року ОСОБА_4 продав йому житловий будинок з при домовими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що сторони склали простий письмовий договір. Посилаючись на те, що умови договору сторонами виконано у повному обсязі, між тим нотаріально оформити договір купівлі-продажу жилого будинку сторони не можуть, оскільки відсутні правоустановчі документи на будинок, позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив житловий будинок з придомовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначених в технічному паспорті: літ. „А” - житловий будинок, літ. „а” - прибудова, літ. „а1” - прибудова, літ. „кр” - ґанок до „а1”, літ. „а2” - прибудова, літ. „Б” - сарай, літ. „пг” - погріб з шийкою, літ. „Ж” - вбиральня, літ. „З” - душ, літ. „№1” - ворота, літ. „№3” - паркан, літ. „№4” - свердловина та присадибну земельну ділянку, площею 0,28 га., та визнати за позивачем право власності на зазначений житловий будинок з придомовими спорудами та на присадибну земельну ділянку, площею 0,28 га.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 13 липня 2009 року позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив житловий будинок з придомовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позначених в технічному паспорті: літ. „А” - житловий будинок, літ. „а” - прибудова, літ. „а1” - прибудова, літ. „кр” - ґанок до „а1”, літ. „а2” - прибудова, літ. „Б” - сарай, літ. „пг” - погріб з шийкою, літ. „Ж” - вбиральня, літ. „З” - душ, літ. „№1” - ворота, літ. „№3” - паркан, літ. „№4” - свердловина та присадибну земельну ділянку, площею 0,28 га. Визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначений житловий будинок з придомовими спорудами та на присадибну земельну ділянку, площею 0,28 га.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові прокурор Камянсько-Дніпровського району Запорізької області зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося виконання угоди, але сторона договору ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України суд першої інстанції визнав дійсним договір та визнав за позивачем право власності на житловий будинок.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суд першої інстанції не врахував, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають не тільки нотаріальному посвідченню а й державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.
На порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213 ЦК України суд першої інстанції не з'ясував, чому договір купівлі-продажу жилого будинку з при домовими спорудами не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його нотаріального посвідчення та чи втрачена така можливість , чи відповідає договір вимогам ст. 203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як зазначено в позовній заяві, договір купівлі-продажу жилого будинку не був нотаріально посвідчений сторонами у зв'язку з відсутністю у відповідача правовстановлюючих документів на будинок, що ніяким чином не свідчить про ухилення ОСОБА_4 від нотаріального посвідчення договору.
На зазначену обставину суд першої інстанції уваги не звернув, визнаючи дійсним договір купівлі-продажу та визнаючи за позивачем право власності на житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, суд не обговорив питання про залучення до участі у справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, на яке відповідно до ст.6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” покладено обов'язок, в тому числі, по здійсненню контролю за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність земельних ділянок.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, оскільки Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, в інтересах якої подана скарга, до участі в справі не залучалася, незважаючи на ту обставину, що суд першої інстанції своїм рішенням вирішив питання, зокрема, і про права та обов'язки вказаної особи.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно дослідити обставини справи, встановити дійсні правовідносини сторін та постановити рішення з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст.307, 311 п. 4, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кам ' янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 13 липня 2009 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :