Ухвала від 10.06.2010 по справі 22-12/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-12/10 Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В.

Суддя-доповыдач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В.Ю.

суддів Глазкової О.Г.

Кримської О.М.

при секретарі Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Орджонікідзевський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції про визнання шлюбу недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою, яка була уточнена у вересні 2007 року, до ОСОБА_3, третя особа: Орджонікідзевський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції про визнання шлюбу недійсним, в якій зазначав, що його син - ОСОБА_5 на час реєстрації з відповідачкою шлюбу 08 грудня 2000 року не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки вживав наркотичні препарати та стояв на обліку в Запорізькому наркологічному диспансері з 1999 року по день смерті -ІНФОРМАЦІЯ_1. Про те, що син був одружений, позивач дізнався при оформленні спадщини за законом після смерті сина, якому на праві приватної власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2009 року позов задоволено. Визнано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя 08 грудня 2000 року, актовий запис №357, недійсним. Стягнуто з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_3) витрати на проведення судової експертизи у розмірі 470 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2100 грн., судовий збір у розмірі 8 грн.50 грн., а всього суму у розмірі 2578 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2009 року провадження у справі зупинено у зв”язку зі смертю апелянта ОСОБА_3 для з”ясування кола її правонаступників чи законних представників.

Ухвалою від 13 квітня 2010 року провадження у справі відновлено, до участі у справі залучена залучена ОСОБА_6, яка є правонаступником ОСОБА_3, яка у судовому засіданні апеляційного суду підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_3, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається із матеріалів справи, 08 грудня 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується довідкою Відділу реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського управління юстиції за № 67/01-64 від 18.03.2004 року (т.1, а.с. 11).

Проти цього факту ніхто не заперечує.

Згідно зі ст.15 КЗпШ України (1969 р.), який діяв на час укладення шлюбу, для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються.

Тобто для взаємної згоди осіб необхідно, щоб воля цих осіб була направлена на створення сім”ї.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (т. 1, а.с. 6).

Відповідно з висновком амбулаторної посмертної судово-псіхіатричної експертизи № 264 від 25 квітня 2006 року ОСОБА_5 виявляв психічні та поведінкові розлади через зловживання сурогатів опію, синдром залежності, деградації особистості, в результаті чого він не міг в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними як на період укладення шлюбу 08.12.2000 року, так і після нього, і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1, а.с.110-115).

Висновки зазначеної експертизи підтримала у судовому засіданні експерт ОСОБА_9

Статтею 45 КЗпШ України (1969 р.), діючого на момент виникнення правовідносин, шлюб може бути визнано недійсним у разі порушення умов, встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також у разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім”ю.

Із зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_5 на момент реєстрації шлюбу не міг в повному обсязі розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому свідомої згоди на укладення шлюбу, як це передбачено ст.15 КЗпШ України (1969 р.), він не мав, волевиявлення його не було вільним і не відповідало його волі.

Твердження апелянта про те, що психіатрична експертиза не відповідає вимогам закону і суд не мав права застосовувати її як доказ при задоволенні позовних вимог, є безпідставними. Апелянт не надав будь-яких доказів, які би спростовували цю експертизу.

Що стосується права позивача на звернення до суду з позовом про визначення шлюбу недійсним, то згідно ст.47 КЗпШ України (1969 р.) та ст.42 Сімейного Кодексу України він має таке право, якщо реєстацією шлюбу порушуються його права, зокрема і право на спадщину після смерті його сина ОСОБА_5

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням вимог закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_6, - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді

Попередній документ
9913601
Наступний документ
9913603
Інформація про рішення:
№ рішення: 9913602
№ справи: 22-12/10
Дата рішення: 10.06.2010
Дата публікації: 21.06.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Запорізької області
Категорія справи: