30.08.07р.
Справа № 25/58-07
За позовом Закритого акціонерного товариства "Солар-Холдінг", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 2789,64 грн.
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
від позивача: Дибаев Ф.А. - дов. №5 від 10.01.07р.
від відповідача:Лутошкін І.О. - дов. №506 від 10.11.05р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача та з урахуванням заяви від 27.07.2007р. просить господарський суд стягнути з відповідача збитки у вигляді не отриманої вигоди у сумі 2519,79грн., витрати пов'язані з проїздом представника до судового засідання у сумі 156,80грн., не отриману позивачем частину держмита у сумі 9,84грн. та 46,85грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, інфляційні втрати у сумі 103,31грн. та 3% річних у сумі 38,93грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 625 ЦК України та невиконанням відповідачем постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. у справі № 9/336-06 щодо стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 2154,18грн., 202,00грн. відсотків, 92,26грн. сплаченого держмита та 71,15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, чим завдано збитків позивачу.
Відповідач не визнає позовні вимоги з тих підстав, що спір про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 2519,79грн. вже розглядався господарським судом у справі № 9/336-06, що є підставою для припинення провадження у справі; позивачем не обґрунтовано стягнення та не доведено факту понесення витрат у сумі 156,80грн., а також не обґрунтовано стягнення держмита у сумі 9,84грн. та 46,85грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; всупереч вимогам ст. 1214 ЦК України нараховані інфляційні витрати на суму грошових коштів, які є безпідставно набутими відповідачем.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.07.2007р. по 30.08.2007р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
05.12.2006р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом була прийнята постанова у справі № 9/336-06 за позовом Закритого акціонерного товариства «Солар-Холдінг» до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про стягнення 4127,61грн., якою позовні вимоги позивача були задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 2154,18грн., 202,00грн. відсотків, 92,26грн. сплаченого держмита та 71,15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеної постанови господарським судом Дніпропетровської області було видано відповідний наказ у справі № 9/336-06, який позивачем пред'явлено до відділу Державної виконавчої служби у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується постановою від 17.01.2007р. про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006р. у справі № 9/336-06 відповідачем виконано не було, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у вигляді не отриманої вигоди у сумі 2519,79грн., які складають суму стягнення за наказом від 12.12.2006р. у справі № 9/336-06.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В силу ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З вищенаведених норм законодавства вбачається, що стягувана позивачем сума у розмірі 2519,79грн., яка є сумою стягнення за наказом від 12.12.2006р. у справі № 9/336-06 не є збитками позивача у вигляді не одержаних доходів, заподіяних внаслідок порушення зобов'язання відповідачем. Право ж позивача на отримання цієї суми вже захищено судом, а сам факт невиконання судового рішення не є підставою для повторного стягнення з відповідача цієї суми вже у вигляді збитків, отже позивачем обрано не належний захист порушеного права.
Так, судові рішення виконуються в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», тому позивач має право на захист своїх інтересів щодо виконання наказу від 12.12.2006р. у справі № 9/336-06 у спосіб передбачений цим Законом, а не шляхом пред'явлення нового позову, отже у позові в цій частині слід відмовити.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача держмита у сумі 9,84грн. та 46,85грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які віднесені на позивача постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. у справі № 9/336-06 у зв'язку з частковим задоволенням позову згідно з вимогами ст. 49 ГПК України.
Необґрунтованими є і позовні вимоги позивача в частині стягнення з позивача витрат у сумі 156,80грн., пов'язаних з проїздом представника до судового засідання Вищого господарського суду України по справі № 9/336-06, призначеного за касаційною скаргою відповідача, оскільки позивачем не надано доказів понесення цих витрат, а самі ці витрати входять до складу судових витрат згідно з 44 ГПК України, тому питання щодо їх розподілу повинно розглядатися в межах відповідної справи. До того-ж, звернення особи з касаційної скаргою є правом відповідної особи та не може вважатися порушенням цивільного права позивача або господарського зобов'язання, тобто не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України.
Як вбачається з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. у справі № 9/336-06 з відповідача на користь позивача було стягнуто безпідставно отримані грошові кошти у сумі 2154,18грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Отже стягнення у даному випадку інфляційних витрат не передбачено чинним законодавством України, що також встановлено у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. у справі № 9/336-06, тому у цій частині позову, також слід відмовити.
Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких підстав та враховуючи, що відповідачем не надано доказів виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006р. у справі № 9/336-06, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 38,93грн., нарахованих на суму заборгованості задовольнити.
Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 536, 625, 1214 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (м. Дніпропетровськ, вул.. Ленінградська, 40, п/р 2600830067901 в АБ «Кредит-Дніпро», МФО 305749, ЄДРПОУ 00130770) на користь Закритого акціонерного товариства «Солар-Холдінг» (м. Дніпропетровськ, вул.. Гоголя, 15-а, п/р 26003118894001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 21926983) 3% річних у сумі 38,93грн. та витрати по сплаті держмита у сумі 1,38грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1,59грн., видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя
А.Є. Чередко
Рішення підписано 12.09.2007р.