Справа № 466/7118/21
19 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 466\7118\21
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження №12021142090000974 від 27.07.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
де сторонами виступають з боку:
прокурор - ОСОБА_4
потерпілий - ОСОБА_5
законний представник потерпілого - ОСОБА_6
захисник - ОСОБА_7
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_3 26.07.2021, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи у АДРЕСА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин, у результаті словесного конфлікту, маючи умисел на заподіяння удару, умисно, прикладаючи фізичну силу наніс малолітньому ОСОБА_5 один удар лівою ногою в область спини, чим умисно заподіяв малолітньому ОСОБА_5 фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому проступку визнав повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. У вчиненому розкаюється, обставини викладені в обвинувальному акті визнає в повному обсязі. Просить його суворо не карати.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому проступку ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
Суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого і оглядом характеризуючих даних щодо обвинуваченого.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході судового розслідування доказами, визнавальними показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 126 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, дані про його особу, зокрема те, що обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, одружений, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття; обставин, які обтяжуть покарання- вчинення злочину щодо малолітнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи позицію сторони обвинувачення та думку представника малолітнього потерпілго щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_3 згідно ст. 12 КК України, а саме за за ч.1 ст. 126 КК України є проступком, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного проступку, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений визнав себе повністю винним у вчиненні даного проступку, розкаюється у вчиненому, а також обставини, які пом'якшують покарання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що йому слід призначити покарання, передбачене санкціями ч.1 ст. 126 КК України, а саме: у виді штрафу.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Речовий доказ - DVD-R диск "TECH-LV" 4.7 GB 16*120 min у паперовому конверті із записом зовнішніх камер відеоспостереження з житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 та відеозапис із мобільного телефону, який було надано законним представником потерпілго - ОСОБА_6 , які постановою дізнавача СД ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській лейтенантом поліції ОСОБА_8 від 28.07.2021 року визнано речовим доказом та приєднано речовий доказ до матеріалів кримінального провадження №12021142090000974 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1