Справа № 450/1536/17 Провадження № 2/450/230/21
"10" січня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді - Данилів Є.О.
при секретарі - Ориняк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про (предмет позову): поділити спільне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/ 2 частку будинку загальною площею 110,3 кв.м. з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/ 2 частку земельної ділянки для будівництва та обслуг0овування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,1166 га, що розташована на території с.Підбірці Лисиничівської сільської ради; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на оплту судового збору.
Підстава позову (позиція позивача) недосягнення згоди щодо поділу спільного майна.
Позиція відповідача: не з'явися в судове засідання.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
06.06.2017 ухвала суду про відкриття провадження.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25.09.1982 р. у Чемеринецькій сільській раді Перемишлянського району Львівської області актовий запис № 16.
11.06.2014 р. рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25.09.1982 р. у Чемеринецькій сільській раді Перемишлянського району Львівської області, актовий запис № 16 розірвано. За час перебування сторін у шлюбі останніми, крім іншого, було набуто у власність земельну ділянку, площею 0,1166 га, що розташована на території с.Підбірці Лисиничівської сільської ради та призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель., Будинок загальною площею 110,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 60 СК України, частини третьої статті 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування презумпції спільної власності щодо майна набутого у шлюбі.
Таким чином, спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, яка від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, рзірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" судам роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При встановленні обставин суд вважає правильним визнати земельну ділянку 0,1166 га, що розташована на території с.Підбірці Лисиничівської сільської ради., Житловий будинок загальною площею 110,3 кв.м. з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ., спільною сумісною вланістю сторін, визнавши ідеальні частки власності сторін в цьому майні. Таким чином заявлені позовні вимоги пілягають задоволенню частково.
Судові втрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити повністю.
Визнати земельну ділянку 0,1166 га, що розташована на території с.Підбірці Лисиничівської сільської ради., Житловий будинок загальною площею 110,3 кв.м. з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ., спільною сумісною вланістю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ ідеальну частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .,
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ ідеальну частину земельної ділянки на території с.Підбірці Лисиничівської сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційнг перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10.01.2019 року.
СуддяЄ. О. Данилів