27 вересня 2007 р.
№ 585/10-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД"
та рішення
господарського суду Київської області від 22.01.2007р.
у справі
№585/10-06
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД"
про
стягнення 210876,43грн.,
за участю представників:
- позивача: Корчагін М.П., дов. б/н від 03.09.2007р.;
- відповідача: Безручко О.П., дов. б/н від 15.12.2006р.;
У листопаді 2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД" про стягнення 210876,43грн. заборгованості, з яких 189906,33грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 16258,67грн. пені та 4711,43грн. за користування чужими грошовими коштами. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання робіт при будівництві житлового будинку в ЖСК «Чистоводдя" від 11.07.2005р. №51, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 172510,28грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 22.01.2007р. у справі №585/10-06 (суддя Тищенко О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" 172510,28грн. основного боргу, 4711,43грн. 3% річних, 17396,05грн. сума інфляційних втрат та 13358,42грн. пені, а також судові витрати 2079,76грн. державного мита та 116,37грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено, на підставі ст.526, ч.1 ст.530, ст.ст.546-547, 837 ЦК України та ст.ст.173, 193 ГК України.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.01.2007р. у справі №585/10-06 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надало заперечення на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД".
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" (підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД" (замовником) був укладений договір на виконання робіт при будівництві житлового будинку в ЖСК «Чистоводдя" від 11.07.2005р. №51, відповідно до умов якого підрядник власними та залученими силами і засобами виконує роботи з будівництва об'єкту відповідно до розробленої проектної документації, договірної ціни та обсягу робіт передбачених кошторисом наведених в Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, а замовник приймає та оплачує виконані роботи (п.1.1 та п.1.2 Договору).
Відповідно до п.2.1 даного договору договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику, складає 944460грн., у т.ч. зворотні суми (вартість матеріальних ресурсів поставки Замовника) матеріальних ресурсів поставки замовника 344460грн.
Згідно з п.4.1, 4.2 та 4.3 даного договору замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об'єкту у відповідності з календарним планом будівництва. У випадку відхилення або невиконання фінансування, термін закінчених робіт продовжується на час затримки платежів. Замовник до початку виконаних робіт перераховує аванс у розмірі 50% від запланованого місячного обсягу робіт 100000грн. Підрядник зобов'язується використати аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів на протязі 3-х місяців після одержання авансу. Погашення використаних сум здійснюється через 2 місяці після перерахування авансу. Замовник щомісячно здійснює проміжні платежі підряднику за фактично виконані роботи на підставі документів по обліку робіт у капітальному будівництві -акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 10 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт та акту звірки взаєморозрахунків. Замовник має право 10% коштів кінцевих розрахунків за роботи, виконані з недоробками і дефектами, що виявлені при прийманні об'єкту, до їх усунення (п.4.6 даного договору).
У відповідності до п.7.1 даного договору підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, ДБН, календарного плану будівництва об'єкту.
Відповідно до п.11.7 даного договору при затримці з вини замовника термінів перерахування авансових платежів та сплати виконаних робіт більше 20 робочих днів, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від суми невчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період.
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Судом першої інстанції на підставі довідок про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2005р. (типова форма №КБ-3) та актів приймання виконаних підрядних робіт № 11 та № 11/1 за листопад 2005р. (типова форма №КБ-2в) встановлено, що позивачем відповідно до умов названого договору виконані будівельні роботи на загальну суму 141001,2грн., поставлено будівельні матеріали згідно видаткової накладної №АС -0000002 від 12.01.2006р. на суму 13822,1грн. та електрообладнання згідно з рахунком-фактурою №АС0000003 від 12.01.2006р. на суму 17686,98грн., однак відповідач в порушення зазначених договірних умов за виконані позивачем будівельні роботи, поставлені будівельні матеріали та електрообладнання не розрахувався, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 172510,28грн. та підлягає стягненню на користь останнього .
Разом з тим, суд першої інстанції з урахуванням п.11.7 вказаного договору, приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.547 ЦК України у зв'язку з недотриманням сторонами письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання щодо розрахунків за поставку будівельних матеріалів та електрообладнання, дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення пені у розмірі 13358,42грн., нарахованої на суму боргу за виконані підрядні роботи - 141001,2грн. із наведенням розрахунку борг*2*ставку НБУ/100/365*кількість днів, а також у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України задовольнив вимоги позивача щодо стягнення суми інфляційних втрат за час прострочення в розмірі 17396,05грн. та 4711,43грн. 3% річних від простроченої суми.
Однак зазначені висновки суду першої інстанції є передчасними з огляду на наступне.
Місцевий господарський суд зазначивши про підставність позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу не з'ясував та не надав належної оцінки, наявності складеного сторонами локального кошторису, підсумковій відомості ресурсів, не з'ясував, чи дотримані підрядником вимоги, передбачені п.7.1 даного договору, при виконанні робіт у відповідності з проектною документацією, ДБН, календарним планом будівництва об'єкту, чи виконані підрядником фактично ці підрядні роботи з зазначенням документів з посиланням на відповідні підтверджуючі первинні документи, чи наявний складений сторонами та підписаний повноваженими їх представниками акт приймання виконаних робіт та акт звірки взаєморозрахунків.
Разом з тим, суд першої інстанції завчасно зазначив про виконання підрядником будівельних робіт за листопад 2005р. згідно довідки про виконання підрядних робіт (типова форма КБ-3) та актів приймання виконаних підрядних робіт № 11 та № 11-1 за листопад 2005 року (типова форма КБ-2в), про поставку підрядником замовнику будівельних матеріалів на суму 13822,1грн. за накладною №АС -0000002 від 12.01.2006р., без з'ясування дати їх підписання, осіб та наявності у них повноважень у відповідності до вимог п.4.3 даного договору на підписання зазначених документів, підписи на яких відрізняються з аналогічними підписами осіб безпосередньо на договорі.
Поряд з цим, судом передчасно встановлено поставку позивачем відповідачу електрообладнання згідно з рахунком-фактурою №АС0000003 від 12.01.2006р. на суму 17686,98грн., оскільки місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки цьому рахунку-фактурі, заповнення всіх обов'язкових реквізитів первинного документу для надання йому юридичної сили і доказовості у відповідності до вимог, запроваджених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 за №168/704, не наведено документальних обґрунтувань здійснення поставки ТМЦ відповідачу взагалі.
Вищенаведене свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 22.01.2007р. суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача без отримання згоди якого, в порушення ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення (а.с.64), про що зазначив в протоколі судового засідання від 22.01.2007р. (а.с.63).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р.), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.
Відповідно до ст.87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом, тобто не пізніше п'яти днів з 22.01.2007р.
Тоді як з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 22.01.2007р. підписано 19.02.2007р., направлено відповідачу 27.02.2007р. (а.с.68), про що свідчить відмітка відділу діловодства суду.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
За вказаних обставин допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та вимог Закону України "Про судоустрій України" призвели до неповного з'ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок, та дають підставу у відповідності до п.2 ч.2 ст.11110 ГПК України для скасування оскарженого рішення з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.
Так, згідно імперативних вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, слід забезпечити можливість реалізації процесуальних прав всіх учасників процесу, зокрема, щодо участі представників в судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів справи усі документи, які стосуються предмету даного спору, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД" задовольнити.
Рішення господарського суду Київської області від 22.01.2007р. у справі №585/10-06 скасувати.
Справу №585/10-06 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя
О.Кот
Судді
С.Владимиренко
С.Шевчук