17 серпня 2021 року № 320/6577/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-2017» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Снайпер-2017» (ЄДРПОУ 41057509, 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88)з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 43141377, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а), у якому просить суд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.12.2019 (вх. № 35973/19):
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0024981411 від 30.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 144758 (сто сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн., у тому числі 28952 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. штрафні санкції;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0025011411 від 30.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ Снайпер-2017 на загальну суму 756066 (сімсот п'ятдесят шість тисяч шістдесят шість) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0024991411 від 30.08.2019, яким встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду товариства в сумі 156564 (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н № 00250001411 від 30.08.2019, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 ПК України на суму ПДВ 761417 (сімсот шістдесят одна тисяча чотириста сімнадцять) грн., за що відповідно застосовано штраф у розмірі 50%, що становить 380709 (триста вісімдесят тисяч сімсот дев'ять) грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-2017», за результатами якої складено акт перевірки № 679/10-36-14-11/41057509 від 30.07.2019, висновки якого про порушення вимог Податкового кодексу України не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені податковим органом у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, та через намагання пов'язати зазначені висновки з наявністю відкритого кримінального провадження (здійснення досудового розслідування) щодо контрагента ТОВ «Південь Інвест Консалт», у зв'язку із чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що були прийняті на підставі даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню. Також, позивач звертає увагу на те, що надані до перевірки первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
27.01.2020 до суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що перевіркою було встановлено заниження задекларованих позивачем показників в частині отриманої оплати за товар від ТОВ «Південь Інвест Консалт». Надані до перевірки договори про відступлення права вимоги не підтверджують реальність здійснених операцій з огляду на невідповідність вимогам договору поставки № СП-057 від 11.05.2017, часом та місцем укладання, підписання зі сторони ТОВ «Південь Інвест Консалт» невстановленою особою та недієздатністю посадової особи, відповідальної за фінансово-господарську діяльність підприємства ОСОБА_1 . Сторона відповідача наголошує на тому, що у справі містяться беззаперечні докази, що за спірними операціями лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями. Крім того, податковий орган звертає увагу на наявний в матеріалах справи протокол допиту свідка від 22.08.2017 в рамках кримінального провадження, яким допитано матір директора ТОВ «Південь Інвест Консалт», яка повідомила що її син, директор названого товариства, з травня 2017 року знаходився на лікуванні в реабілітаційному центрі та не міг взагалі бути причетним до здійснення будь-яких фінансово-господарських операцій у силу недостатньої кваліфікації, а також знаходження паспорту її сина у неї. (а.с. 141-154)
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
14.09.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи в письмовому провадженні. Представник відповідача при вирішенні даного клопотання покладався на розсуд суду. Судом ухвалено продовжити розгляд даного спору у порядку письмового провадження.
22.04.2021 до суду від представника ГУ ДПС у Київській області надійшло клопотання про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва.
Суд, враховуючи зміст вказаного клопотання, а також те, що наразі ГУ ДПС у Київській області є відокремленим підрозділом ДПС України, дійшов висновку про наявність підстав для заміни первісного відповідача (ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096798).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі направлення, виданого ГУ ДФС у Київській області від 17.04.2019 № 4527, у зв'язку з наданням ТОВ «Снайпер-2017», пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит № 1393/10/10-36-14-11 від 15.01.2019 «Про надання інформації», стосовно виявлених фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Снайпер-2017» податкових зобов'язань здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Південь Інвест Консалт» за період з 28.12.2016 по 31.03.2019, на підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.4 п.78.1 ст.178 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Київській області від 17.04.2019 № 815, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-2017» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Південь Інвест Консалт» за період з 28.12.2016 по 31.03.2019.
За результатами вказаної перевірки, ГУ ДФС у Київській області складений акт № 679/10-36-14-11/41057509 від 30.07.2019. 02.08.2019.Згідно Розділу IV «Висновок» акта перевірки, зробленого по результатам перевірки, встановлено наступні порушення ТОВ «Снайпер-2017»:
- пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 - в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 115806 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 72710 грн., за 2018 рік на суму 43096 грн.;
- п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 604853 грн., в т.ч. за жовтень 2017 року на суму 230159 грн., за лютий 2018 року на суму 13455 грн., за липень 2018 року на суму 186026 грн., за серпень 2018 року на суму 175213 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточних звітних податкових періодів станом на 31.03.2019 року на суму 156564 грн.;
- п. 120№.2 ст. 120№, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за травень 2017 року в сумі 761417 грн. (а.с. 20-39).
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ТОВ «Снайпер-2017» було подано заперечення на нього в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПК України.
Товариством, за наслідком проведеної перевірки, було отримано:
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0024981411 від 30.08.2019р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 144758 (сто сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. в т.ч. 28952 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. штрафні санкції;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0025011411 від 30.08.2019р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 756066 (сімсот п'ятдесят шість тисяч шістдесят шість) грн.;
- податкове повідомлення рішення форми «В4» № 0024991411 від 30.08.2019р., яким встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 156564 (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн.;
- податкове повідомлення рішення форми Н № 00250001411 від 30.08.2019, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 ПК України на суму ПДВ 761417 (сімсот шістдесят одна тисяча чотириста сімнадцять) грн., за що відповідно застосовано штраф у розмірі 50%, що становить 380709 (триста вісімдесят тисяч сімсот дев'ять) грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, безпідставними та прийнятими всупереч вимогам діючого законодавства України, товариство звернулось зі скаргою на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
27.11.2019 позивачем було отримано рішення ДПС України від 12.11.2019р. № 9156/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги ТОВ «Снайпер-2017», яким було залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 0024981411 від 30.08.2019р., № 0025011411 від 30.08.2019р., № 0024991411 від 30.08.2019р., а скаргу - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ «Снайпер-2017» звернулось до суду за захистом своїх прав.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України)
За нормами п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).
Згідно приписів п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. (п. 187.1 ст. 187 ПК України)
Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При цьому, слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, аналізуючи висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, що надані сторонами під час розгляду спору по суті, вважає за необхідне звернути увагу на таке.
ТОВ «Снайпер-2017» є підприємством, що здійснює оптово-роздрібну торгівлю продовольчими товарами, в основному пивом, на території України. Продукція на підставі Договору дистрибуції № 002/17 від 03.04.2017 закуповується в постачальника ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (попередня назва до перейменування ПАТ «САН ІНБЕВ УКРАЇНА»), що є виробником та імпортером такої продукції.
Сторона позивача у додаткових поясненнях повідомила, що ТОВ «Снайпер-2017» не є виробником зазначеної продукції, а її закуповує у виробника ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», після чого здійснює її подальшу реалізацію суб'єктам господарювання.
Крім того вказано на те, що у товаристві позивача працює близько 30 працівників, в підприємства є власний автопарк, що складається з 9 вантажних автомобілів, в залежності від сезону додатково залучаються перевізники, також є інші основні засоби. Оптово складські приміщення орендуються та знаходяться за адресою м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 88.
ТОВ «СНАЙПЕР-2017» в якості постачальника було укладено договір купівлі-продажу № СП-057 від 11.05.2017 з ТОВ «Південь Інвест Консалт», що виступало покупцем. За умовами договору купівлі-продажу, позивач здійснює постачання продукції, а ТОВ «Південь Інвест Консалт» приймає таку продукцію та здійснює оплату її вартості. (а.с. 75-76)
У зв'язку з скрутним фінансовим становищем та відсутністю можливості придбання продукції підприємствами ТОВ «ГЕТ СТАР» та ТОВ «КАРТЕЛЬ АЛЬЯНС», проте з наміром отримання ними доходу від подальшої реалізації продукції цими підприємствами, ТОВ «Південь Інвест Консалт» в якості первісного кредитора передало своє право вимоги до ТОВ «Снайпер-2017» новому кредитору ТОВ «ГЕТ СТАР» за договором про відступлення права вимоги № 2 12.05.2017р., та ТОВ «КАРТЕЛЬ АЛЬЯНС» за договором про відступлення права вимоги №2/1 12.05.2017р. (а.с. 77-80)
Відповідно до вказаних договорів, а саме, п. 1.2, за цим договором, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати в боржника належного виконання зобов'язань, що пов'язані з поставкою товару оплаченого первісним кредитором за основним договором.
Відповідно до п. 1.3 договорів про відступлення права вимоги, з моменту укладення даного договору боржник отримавши оплату товару від первісного кредитора на підставі основного договору, здійснює поставку товару на користь (у власність) нового кредитора.
За договором про відступлення права вимоги № 2 від 12.05.2017р., первісним кредитором відступлено новому кредитору право вимоги поставки товару, на суму 2330293,47 грн.
Аналогічно, за договором про відступлення права вимоги №2/1 від 12.05.2017р., первісним кредитором відступлено новому кредитору право вимоги поставки товару, на суму 2238209,40 грн.
Пунктами 1.5 договору про відступлення права вимоги № 2 від 12.05.2017р. та договору про відступлення права вимоги №2/1 від 12.05.2017р. передбачається передання права вимоги до боржника за основним договором може бути сплатним, про що новий кредитор та первісний кредитор можуть укладають окремий на те договір.
Позивач під час розгляду даного спору повідомив про те, що економічним підґрунтям для укладення вказаних вище договорів про відступлення права вимоги, та здійснення по ним операцій, є для позивача реалізація продукції та отримання за неї оплати, для ТОВ «ГЕТ СТАР» - закупка продукції без здійснення за неї передоплати, за рахунок фінансових можливостей ТОВ «Південь Інвест Консалт», після чого, продукція реалізовується покупцям з власною націнкою, що дає можливість сплатити на користь ТОВ «Південь Інвест Консалт» винагороду за відступлення права вимоги, та окрім того, отримати власний дохід; аналогічно, для ТОВ «КАРТЕЛЬ АЛЬЯНС» - закупка продукції без здійснення за неї передоплати, за рахунок фінансових можливостей ТОВ «Південь Інвест Консалт», після чого продукція реалізовується покупцям з власною націнкою, що дає можливість сплатити на користь ТОВ «Південь Інвест Консалт» винагороду за відступлення права вимоги, та окрім того, отримати власний дохід; для ТОВ «Південь Інвест Консалт» - отримання доходу від реалізації власного права вимоги у поставці продукції до боржника ТОВ «Снайпер-2017» на користь нових кредиторів ТОВ «ГЕТ СТАР» та ТОВ «КАРТЕЛЬ АЛЬЯНС».
На підтвердження здійснення вказаних вище фінансово-господарських операцій, окрім наведених договорів, позивачем надано суду наступні документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, звіт по проводкам за травень 2017 року. (а.с. 81-118)
Крім того, 14.09.2020 до суду від сторони позивача надійшли додаткові документи на підтвердження наведених у судових засіданнях пояснень та запитань головуючого судді. Так, позивачем було надано договір дистрибуції № 002/17, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні про придбання товару, банківські виписки, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, сертифікати відповідності на продукцію.
Номенклатура придбаного за договором дистрибуції та перепроданого у подальшому товару співпадає (пиво в асортименті).
З урахуванням аналізу наданих стороною позивача документів, суд вважає, що ними підтверджується, що мало місце рух активів між підприємствами, в матеріалах справи наявні належним чином оформлені всі необхідні первинні фінансово-господарські документи про придбання позивачем та подальшу його реалізацію покупцям, в тому числі договори, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні в яких зазначені посади прізвища та ініціали осіб, що їх підписували, номенклатура продукції, номерні знаки автомобілів, з проставленими підписами та печатками підприємств з вказуванням належних сум та дат оформлення. Крім того, в матеріалах справи містяться банківські виписки, що підтверджують факт здійснення оплати вартості продукції на користь ТОВ «Снайпер-2017» та документи про наявні на підприємстві трудовий ресурс та основні засоби.
Так, в акті перевірки здійснено висновки про безтоварність фінансово- господарських операцій ТОВ «Снайпер-2017» з ТОВ «Південь Інвест Консалт», з урахуванням того, що у ході перевірки ГСУ ФР ДФС України надано протокол допиту свідка від 22.08.2017, згідно якого, в рамках кримінального провадження № 32017000000000145 від 10.04.2017, допитано свідка ОСОБА_2 , що є матір'ю ОСОБА_1 (директор ТОВ «Південь Інвест Консалт»), яка повідомила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , упродовж тривалого часу, а саме останні десять років має наркотичну залежність, а з травня 2017 року - знаходиться на лікуванні у реабілітаційному центрі м. Дніпро. У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 відповідної освіти та навичок, вона висловила позицію, що син не міг займати посаду директора підприємства, як і не міг бути його засновником. Паспорт ОСОБА_1 знаходиться у ОСОБА_2 .
Перевіркою наданих документів встановлено, що договори між ТОВ «Снайпер-2017» та ТОВ «Південь Інвест Консалт» підписані зі сторони останнього ОСОБА_4 тоді як в той самий період (червень 2017) податкова звітність з податку на додану вартість - ОСОБА_1. Надані документи - видаткові накладні, товарно-транспортні накладні не містять ПІБ посадових осіб, а лише підписи, що унеможливлює їх ідентифікацію.
Відповідно до ЄРПН бази ІТС «Податковий блок» підсистеми «Архів електронної звітності» придбані напої ТОВ «Південь Інвест Консалт» в подальшому, не підлягали продажу. Таким чином, за висновками перевіряючих, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення ТОВ «Південь Інвест Консалт» господарської діяльності, що також свідчить про те, що постачання напоїв у червні 2017 року для ТОВ «Південь Інвест Консалт» реально не відбувалося і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.
Отже, отримані кошти від ТОВ «Південь Інвест Консалт», перерахування яких не пов'язане з постачанням ТОВ «Снайпер-2017» напоїв у зв'язку з відсутністю даних у ТОВ «Снайпер-2017» щодо їх повернення у майбутньому, є активом який враховується у склад інших доходів.
Висновок про не підтвердження господарських операцій ГУ ДФС у Київській області зроблено виходячи з того, що надані ТОВ «Снайпер-2017» первинні бухгалтерські документи, щодо господарських операцій з своїм контрагентом, не відповідають вимогам законодавства, а також, в базах даних ДФС ІС «Податковий блок» та «Єдиний реєстр податкових накладних» відсутні відомості про подальшу реалізацію продукції по ланцюгу постачання.
Також, ГУ ДФС у Київській області в акті перевірки зазначило про те, що встановлено неможливість виконання ТОВ «Південь Інвест Консалт» оформлених господарських операцій, адже згідно останнього звіту про суми нарахування заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ поданого за лютий 2018р., облікова кількість штатних працівників -1. Крім того ГУ ДПС у Київській області наголошує на фіктивності ТОВ «Південь Інвест Консалт», та діяльності останнього пов'язаної з метою здійснення незаконної діяльності.
Суд, враховуючи наведене вважає за необхідне наголосити на тому, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та мати чіткі та логічні виклади обставин, встановлених в ході перевірки, що пов'язуються з встановленими порушеннями та передбаченою нормами ПК України відповідальністю за їх вчинення. На переконання суду, недостатньо для притягнення до відповідальності платника податків, у акті перевірки лише відобразити зібрану інформацію про контрагента такого платника та контрагентів послідуючих ланцюгів.
За даних обставин, акт перевірки здебільшого побудований на відомостях, що містяться в базах даних податкових органів, саме щодо контрагента позивача - ТОВ «Південь Інвест Консалт», та узагальненій податковій інформації, а також відомостями про існування кримінального провадження, яким в якому фігурує такий контрагент.
Так, посилання податкового органу на набуту з кримінального провадження № 32017000000000145 від 10.04.2017 інформацію, та доданий до матеріалів справи протокол допиту свідка - матері директора ТОВ «Південь Інвест Консалт», на переконання суду, не може бути прийнято до уваги при вирішенні даного спору, адже належним доказом по наведеним стороною відповідача обставинам, може бути виключно вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Південь Інвест Консалт», що набрав законної сили, та яким встановлено вчинення ними кримінальних правопорушень, пов'язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків.
Так, у разі навіть наявності вироку по контрагенту позивача, що набрав законної сили, автоматично не давав би суду можливості вважати встановленими факти нереальності здійснення господарських операцій саме по відношенню позивача з даним контрагентом, а зумовлювало б обов'язок суду перевіряти у сукупності кожний епізод таких операцій та надавати оцінку такому вироку у контексті даних правовідносин. Проте, під час розгляду даного спору, стороною відповідача не було надано вироку по наведеному кримінальному провадженню, а лише здійснено посилання на протокол допиту свідка на наявність відкритого кримінального провадження.
При проведенні перевірки та оформлення її результатів, податковим органом не перевірено спірні операції та не досліджено повністю первинні документи, які надано ТОВ «Снайпер-2017», адже зі змісту акта перевірки вбачається, що ГУ ДФС у Київській області досліджувало лише частину документів, а не в комплексі та передусім використало інформацію з баз даних ІС «Податковий блок», «Єдиний реєстр податкових накладних».
Тож, здебільшого, висновки акта перевірки ґрунтуються на результаті аналізу податкової інформації контрагентів позивача в ІС «Податковий блок», а також, на неподанні (несвоєчасному поданні) звітності зазначеним контрагентам позивача, відсутності в нього достатніх трудових ресурсів, основних засобів тощо, проте, суд з даного приводу приймає до уваги, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.
Норма ч. 6 ст. 78 КАС України, - наявність вироку, за для її застосування, поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок, а обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
За для притягнення до відповідальності платника податків, необхідно встановити його роль у спірних фінансово-господарських операціях та констатувати неможливість чи наявність дефектів у документах первинного бухгалтерського обліку саме по ньому, а не посилатись на неможливість виконання зобов'язань контрагентом, адже таке посилання є не повним, фактично відтворює лише половину складових, необхідних для висновку про нереальність вчинення господарських операцій. Крім того, податковий орган має здійснити дії по проведенню перевірки контрагента позивача, щодо діяльності якого виникають здебільшого запитання.
У сукупності з цим, до матеріалів справи не було додано жодного вироку суду, що набрав законної сили, яким би було встановлено причетність засновників/керівників позивача чи контрагента, а факт відкриття кримінального провадження щодо контрагента, як вже зазначалось вище, не є підставою для визнання спірних операцій нереальними для товариства позивача, адже вказане розслідування кримінального провадження не є його завершальною стадією, та таке, може мати наслідком не тільки встановлення вироком вини особи, а й його закриття по обставинам відсутності складу злочину. Досудове розслідування є засобом здійснення кримінального провадження, проте не є встановленням вини особи у вчиненні кримінально карного діяння.
Так, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, а сам по собі факт недекларування контрагентами позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, не впливає на платника податків, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету.
Суд вважає, що первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Південь Інвест Консалт» мають всі необхідні обов'язкові реквізити, визначені податковим законодавством. На противагу зазначеному, податковим органом під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність саме позивача, як платника податків.
Таким чином суд вважає, що висновки акта перевірки про те, що отримані кошти від ТОВ «Південь Інвест Консалт», перерахування яких не пов'язано з постачанням ТОВ «Снайпер-2017» напоїв та у зв'язку з відсутністю даних у ТОВ «Снайпер-2017» щодо їх повернення у майбутньому, є активом, який враховується у складі інших доходів, не підтвердились під час розгляду справи, як і не знайшли підтвердження висновки контролюючого органу про безпідставне документальне оформлення позивачем нереальних господарських операцій з реалізації напоїв ТОВ «Південь Інвест Консалт», адже такі у повному обсязі не доведені, містять лише аналіз по контрагенту позивача, водночас, не мають під собою достатніх підстав для висновку та можливості притягнення саме позивача до відповідальності за можливі неправомірні дії його контрагента.
Згідно норм п. 120-1.2 ст. 120№ ПК України, передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
У частині висновків акта перевірки та прийнято податкового повідомлення-рішення про порушення ТОВ «Снайпер-2017» вимог п. 120№.2 ст. 120№ (відсутність реєстрації податкової накладної протягом встановленого строку), адже, за висновком податкового органу, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Снайпер-2017» з призначенням платежу «оплата за напої згідно договору № СП-057 від 11.05.2017» підлягають врахуванню у складі податкових зобов'язань з ПДВ, суд зазначає, що наведені висновки податкового органу також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, адже виявлені та відображені порушення позивачем - заниження податкового зобов'язання з ПДВ, які були передумовою для порушення в цій частині, не знайшли свого підтвердження.
За наслідком розгляду спору, суд дійшов висновки про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми Р № 0024981411 від 30.08.2019 (податок на прибуток); форми Р № 0025011411 від 30.08.2019 (податок на додану вартість); форми В4 № 0024991411 від 30.08.2019 (завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду товариства); форми Н № 00250001411 від 30.08.2019 (порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 ПК України на суму ПДВ 761417), є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд додатково звертає увагу і на те, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що контролюючим органом не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Цілком необґрунтовано ставити під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, посилаючись на дотримання сторонами умов договору або взятих зобов'язань, оскільки вказані обставини є лише підставою для врегулювання можливих спірних правовідносин між суб'єктами господарювання у спосіб, передбачений Цивільним або Господарським кодексами України і не тягне наслідків неукладеного правочину.
Суд звертає увагу на те, що результати перевірки відповідача не є самостійним, належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень податкового законодавства.
Водночас, за статтею 42 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
В свою чергу, стаття 55-1 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення.
Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017).
Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.
Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена у численних рішеннях Верховного Суду, зокрема, від 03 серпня 2021 року справа №826/5762/15, від 28 липня 2021 року справа № 2а/0270/1262/12.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням змісту первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, що у сукупності, не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.
Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність правових підстав для їх задоволення.
Також, відповідно до норм ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі15860,85 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 18.09.2019 № 9999641281, з огляду на що, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90,139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-2017» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 30.08.2019 форми Р № 0024981411, № 0025011411, форми В4 № 0024991411, форми Н № 00250001411.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096798, 03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення,5а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снайпер-2017» (код ЄДРПОУ 09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Січневого Прориву,88) судовий збір у розмірі15860,85 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 85 коп.)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
дата виготовлення повного тексту рішення 17.08.2021
Суддя Панченко Н.Д.