18 серпня 2021 рокуСправа № 280/7260/21
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича (69035 м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, 50, оф.102, код ЄДРПОУ 35007555)
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, код ЄДРПОУ 36789421)
про визнання протиправною та скасування постанови,
16 серпня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в якій позивач просить суд визнати протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66272705 від 26.07.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом Олександром Сергійовичем про примусове виконання виконавчого листа №2-1276/2010, виданого 30.08.2011 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом № CNL - 200/225/2005 в розмірі 66 978,50грн., стягувач - TOB «ОТП Факторинг Україна» та скасувати її.
Відповідно ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначає, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “суд, встановлений законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”. Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Положеннями частини першої статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи, органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Так, як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №66272705 з виконання виконавчого листа, 2-1276/2010, виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за наслідками розгляду справи у порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Тож, з огляду на викладене суд вважає, що спір у цій справі не належить до адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 21, 170, 241, 248, 256 КАС України, суд
У відкритті провадження в адміністративній справі №280/7260/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександра Сергійовича (69035 м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, 50, оф.102, код ЄДРПОУ 35007555), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, код ЄДРПОУ 36789421) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя Л.Я. Максименко