17 серпня 2021 року Справа № 280/4971/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, Запорізька область, м.Мелітополь, пр.Богдана Хмельницького, 68а; код ЄДРПОУ 03193086)
про стягнення коштів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі 6 800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №280/6761/20 відповідачем здійснено перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, при цьому перерахована сума допомоги у розмірі 6 800,00 грн. позивачу протиправно не виплачена. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13.07.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що на 2020-2021 роки видатки бюджету на здійснення виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) та рішеннями суду за минулі бюджетні періоди Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» не передбачені. Управління не являється розпорядником коштів, а фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Просить у позові відмовити. Крім того, просить залучити до участі у справі в якості відповідачів Кабінет Міністрів України та Міністерство соціальної політики України.
На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №280/6761/20, яке набрало законної сили 16.03.2021, крім іншого, зобов'язано Управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною 5 статті 12 №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми.
На відповідне звернення позивача щодо виконання судового рішення, Управління повідомило, що ним частково виконано рішення суду, зокрема, здійснено перерахунок недоотриманої частини допомоги, розмір якої становить 6 800,00 грн. Що стосується виплати недоотриманої суми грошової допомоги, повідомлено, що Управління є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив виплату нарахованої суми допомоги у розмірі 6 800,00 грн. на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №280/6761/20, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У цій справі позивач просить стягнути з відповідача недоплачену частину щорічної грошової допомоги у розмірі 6 800,00 грн., яка йому нарахована на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №280/6761/20.
Суд зазначає, що властивістю будь-якого юридичного процесу є стадійність, тобто структурно обумовлена послідовність процесуальних дій. Проходження справи в адміністративному суді теж має стадійний характер.
Зокрема, можна виділити наступні стадії адміністративного судочинства:
1) звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі;
2) підготовче провадження;
3) судовий розгляд та ухвалення судового рішення;
4) перегляд судового рішення (апеляційний порядок; касаційний порядок; перегляд рішення Верховним Судом України; за нововиявленими, виключними обставинами);
5) виконання судового рішення.
Розділом IV КАС України визначені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, у відповідності до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, набрання рішенням суду законної сили породжує певні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, судове рішення стає загальнообов'язковим, незмінним та остаточним і може бути виконане примусово.
Згідно зі статтею 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 вказаної статті).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 вказаної статті).
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 вказаної статті).
Також, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведеними нормами чинного процесуального законодавства визначено особливий процесуальний порядок оскарження бездіяльності, дій та рішень, вчинених на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Натомість, всупереч зазначених норм, позивач звернувся до суду із позовною заявою у загальному порядку, в якій фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення від 03.12.2020
Доводи позивача, викладені в позовній заяві, а саме щодо не виплати відповідачем перерахованої на виконання рішення суду суми допомоги у розмірі 6 800,00 грн. фактично зводяться до незгоди позивача з бездіяльністю (діями) відповідача при виконанні судового рішення, в той час як оцінка бездіяльності (діям) відповідача, вчиненим на виконання судового рішення, надається судом при розгляді заяви, поданої відповідно до статті 383 КАС України.
Суд зазначає, що між позивачем і відповідачем існують правовідносини щодо виплати перерахованої суми щорічної разової допомоги на виконання рішення суду. Ці правовідносини не припинилися через відсутність коштів на таку виплату. Позивач все ще має право на отримання вказаної суми.
Отже, невиконання чи неналежне виконання судового рішення є підставою для звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, яка регулює визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, а не для звернення до суду з новим позовом у загальному порядку.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2020 у справі №1340/4630/18, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Суд не вправі зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки це призведе до порушення принципу поваги до остаточного судового рішення та обов'язковості його виконання.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління про стягнення коштів не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача суд зазначає, що підставою звернення до суду з даним позовом стала невиплата нарахованої суми щорічної разової допомоги до 5 травня на виконання рішення суду від 03.12.2020 у справі №280/6761/20, яким зобов'язано здійснити таку виплату. Таким чином, оскільки рішенням суду зобов'язано здійснити спірну виплату саме Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, то будь-які підстави для залучення у справі в якості відповідачів Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, відсутні.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, Запорізька область, м.Мелітополь, пр.Богдана Хмельницького, 68а; код ЄДРПОУ 03193086) про стягнення коштів,
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 17.08.2021.
Суддя М.О. Семененко