18 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/6654/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо безпідставного застосування обмежень максимального (граничного) розміру при перерахунку та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-301вих.20, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року без обмеження її граничного розміру.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6691/20 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини двадцятої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14,10.2014 № 1697-УП, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-301 вих20, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року. Щодо моєї вимоги: про виплату пенсії без обмеження: її максимального розміру, суд зазначив, що спірні правовідносини, які є предметом судового розгляду у наведеній справі, виникли не у зв'язку з обмеженням відповідачем граничного розміру пенсії позивача. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 у справі №240/6691/20 Головним управлінням пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок пенсії з обмеженням її граничного розміру. Позивач вважає таку обмеження протиправними, а свої права - порушеними.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
До суду 24.06.2021 надійшли копії з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 29.06.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії, призначеної, зокрема, згідно Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" на 2020 рік передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатності з 01.07.2020 становить 1712,00 грн, з 01.12.2020 становить 1769,00 грн. Вважає дії відповідача правомірними, вмотивованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
У період із 22.06.2021 по 12.07.2021 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII.
Сторонами визнається та на виконання рішення суду у справі №240/6691/20, відповідачем із 13 грудня 2019 року здійснено перерахунок пенсії позивача.
В матеріалах адміністративної справи міститься копія протоколу про перерахунку пенсії у якому вказано про застосування величини - максимальний розмі пенсії який становить: із 13.12.2019 по 30.06.2020 - 16380,00, тоді як розмір пенсії з надбавками становить 38451,10 грн; із 01.07.2020 по 30.11.2020 - 17120,00 грн, а розмір пенсії з надбавками - 38469,60 грн; із 01.12.2020 по 30.06.2021 - 17690,00 грн, а розмір пенсії з надбавками - 38483,85 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджується, та сторонами не заперечується, що позивачу пенсія була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991.
Згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
Однак, вказана норма була визнана неконституційної (Рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року N10-рп/2008 ).
Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VІІІ від 02.03.2015 внесено зміни до ч. 15 ст. 50-1 Закону №1789, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI який, набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У свою чергу, згідно ч. 18 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (далі - Закон №911-VIII), яка набрала чинності з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно абз. 1 п. 2 розд. ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.09.2020 у справі №826/11471/18 зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону №3668 щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою.
Також, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 зазначив, що з часу набрання чинності Законом №3668 він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсію за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, суд зазначає, що зміни внесені Законом №3668 стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку, та застосування цих положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.04.2021 у справі №240/20277/20.
Крім того, суд вважає, що безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Натомість, позивачу пенсія призначена відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ і Законом №3668.
Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером і пенсія йому була призначена у 2010 році, тому до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, встановлені Законом №3668.
Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що із 13.12.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020. Основний розмір пенсії становив 38001,60 грн.
Разом з тим пенсія виплачується позивачу з 13.12.2019 - 16380 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - 17690 грн. Розмір пенсії до виплати з 01.12.2020 становить 17690 грн.
Тобто, пенсія із вказаної дати виплачується в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром, пенсії позивача із 13.12.2019.
Разом з тим, суд відмічає, що в матеріалах пенсійної справи відсутні рішення відповідача, які б відповідали критеріям індивідуального акта.
Однак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмежень максимального (граничного) розміру при перерахунку та виплаті пенсії позивача з 13.12.2019 та зобов"язання відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення в даній справі.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування обмежень максимального (граничного) розміру при перерахунку та виплаті з 13.12.2019 пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук