Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 серпня 2021 р. Справа№200/7016/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Хохленкова О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язанням вчинити певні дії,
07 червня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язанням вчинити певні дії.
В позовній заяві позивач вказує, що він в лютому 2021 року звертався до Донецького окружного адміністративного суду з аналогічним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що ним до територіального органу Пенсійного фонду була надана довідка про розмір заробітної плати, яка не містить інформації, що вимагається ч.2,3,4 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697.
Після цього він звернувся до Донецької обласної прокуратури та отримав довідку від 15.04.2021 року №21-85-618 про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців перед призначенням/перерахунком пенсії.
24.04.2021 року він повторно звернувся до органу Пенсійного фонду, але знову отримав відмову від відповідача оформлену листом від 05.05.2021 року №0574-03-8/15003.
Вважає що його права порушені відповідачем та просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно з ч.2 ч.9 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, що оформлена листом від 05.05.2021 року №0574-03-8/15003.
- зобов'язати відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності що призначена по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 нга пенсію по інвалідності по ч.2, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 ст.86 Закону України «про прокуратуру» починаючи з 24.04.2021 року та виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії та фактично отриманої пенсії.
28 липня 2021 року відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
На думку відповідача, оскільки позивач отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а звернувся за переведенням на пенсію по інвалідності згідно з Законом України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII “Про прокуратуру”, то таке переведення вважається призначенням пенсії.
Зважаючи на те, щодо заяви про призначення пенсії позивачем не були надані необхідні документи, відповідач прийняв рішення про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно з Законом України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII “Про прокуратуру”.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання призначено на 20 липня 2021 року.
Судом відкладено розгляд справи до 19 серпня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року залучено в якості належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
19 серпня 2021 року позивач в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність
19 серпня 2021 року представник відповідача в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , виданий Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області 15 травня 1997 року. РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.4).
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності 2 групи (а.с.5).
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії позивача оглянуто 15 жовтня 2019 року та призначена друга група інвалідності безстроково на підставі загального захворювання (а.с.11).
28 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії.
04 лютого 2021 року рішенням №11 відповідач відмовив позивачу у переході на пенсію по інвалідності згідно з Законом України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII “Про прокуратуру” з огляду на те, що позивачем не надано усіх необхідних для цього документів, а саме довідки для призначення пенсії. Позивачу роз'яснено, що для призначення пенсій по інвалідності згідно з Законом України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII “Про прокуратуру” йому потрібно надати: додаток до диплому про період навчання, довідку про складові заробітної плати, згідно зразків, які були надані листом Офісу Генерального прокурора України від 18 лютого 2020 року №21-698ВМХ-20, довідку про розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за вислугу років) за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі (а.с.12).
Довідка № 21-85-620 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії (а.с.13).
Довідка № 21-85-618 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням пенсії (а.с.14-16).
24.04.2021 року позивач звернувся через веб портал ПФУ та додав до своєї заяви документи серед яких була і довідка № 21-85-618 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням пенсії (а.с.17).
Повідомленням, оформленим листом від 05.05.2021 року №0574-03-8/15003 відповідач відмовив йому в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за відсутністю підстав. При цьому в цьому листі є посилання на довідку № 21-85-620 від 15.04.2021 року яка видана Донецької обласною прокуратурою про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії і немає посилань на довідку № 21-85-618 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням пенсії, яка була додана до його заяви (а.с.18-19).
Надаючи правову оцінку встановленим правовідносинам суд виходить з наступного.\
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закону №1058-ІV).
Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За приписами частин 4, 5 статті 45 Закону №1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; - у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону №1058-ІV).
“Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.5 Порядку №22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно з абзацом першим пункту 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
При цьому абзац другий пункту 2.23 Порядку №22-1 містить застереження, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
В силу пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.
Аналізуючи наведені норми права суд доходить висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи встановленої форми та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ “Про прокуратуру” (далі - Закон №1697-VІІ) встановлено право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку та наявності на день звернення певної вислуги років, у тому числі на посадах прокурорів.
Відповідно до частини 9 статті 86 Закону №1697-VІІ прокурорам, визнаним особами з інвалідністю І або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 3 статті 86 Закону №1697-VІІ розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до частини 4 статті 86 Закону №1697-VІІ середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Відповідач в своєму відзиві вказує лише про те, що позивачем надана довідка № 21-85-620 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії і навпаки не вказує що позивачем до його заяви була додана довідка № 21-85-618 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням пенсії.
Але, обставина надання позивачем довідки № 21-85-618 від 15.04.2021 року видана Донецької обласною прокуратурою про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням пенсії, підтверджується скріншотом звернення позивача на веб портал ПФУ (а.с.17).
З урахуванням наведеного, та зважаючи на те, що позивачем ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії була надана довідка № 21-85-618 від 15.04.2021 року, яка видана Донецької обласною прокуратурою про складові заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням пенсії, позовні вимоги про визнання протиправною та скасувати відмову відповідача у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно з ч.2 ч.9 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, що оформлена листом від 05.05.2021 року №0574-03-8/15003, підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності що призначена по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію по інвалідності по ч.2, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 ст.86 Закону України «про прокуратуру» починаючи з 24.04.2021 року та виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії та фактично отриманої пенсії, суд зазначає наступне.
Пенсія прокурорам призначається відповідно до ст..86 Закону України «Про прокуратуру» органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затверджених затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 року за п.8-2 (надалі положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення, управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Суд зазначає, що, в даному випадку, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається, перераховується пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, перерахунку.
Згідно зі змісту Рекомендації №R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.
Тобто, втручання суду в управлінські повноваження суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам КАС України.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності відповідно до вимог ч.2, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням правових висновків суду, викладених ним у рішенні.
Стосовно позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії та фактично отриманої пенсії, суд вважає, що ця вимога заявлена передчасно, так як пенсія по інвалідності відповідно до ч.2, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» позивачу ще не призначена.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.
Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.
І таким чином, його право було порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язанням вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Бахмутсько - Лиманське об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно з ч.2 ч.9 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, що оформлена листом від 05.05.2021 року №0574-03-8/15003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 24.04.2021 року про переведення його з пенсії по інвалідності що призначена по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію по інвалідності по ч.2, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 ст.86 Закону України «про прокуратуру», з урахуванням правових висновків суду, викладених в рішенні.
В позовній вимозі про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести позивача з пенсії по інвалідності що призначена по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію по інвалідності по ч.2, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 шляхом перерахунку пенсії по інвалідності за правилами ч.2, ч.9, ч.20 ст.86 Закону України «про прокуратуру» починаючи з 24.04.2021 року та виплатити різницю між розміром перерахованої пенсії та фактично отриманої пенсії, відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 19 серпня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя О.В. Хохленков