Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
18 серпня 2021 р. Справа №200/7946/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області пров якій просила:
визнати протиправними дії відповідача в частині не поновлення виплати пенсії з 01.07.2014р. на підставі рішення суду по адміністративній справі №200/4390/20-а на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ;
зобов'язати відповідача зараховувати пенсійній кошти на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ;
cтягнути з відповідача заборгованість у повному обсязі з 01.07.2014р. по день зарахування пенсійних коштів на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 з компенсацією втрати частини доходів у місячний строк після набрання рішення по даній справі законної сили;
звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ;
зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення по даній справі на поштову адресу: АДРЕСА_1 ;
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 200/4390/20-а, яке набуло законної сили 16.11.2020 року, позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2014 року. Визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2014 року. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсій ОСОБА_1 , а також сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2014 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії з 01.10.2020. З урахуванням того, що банківський рахунок позивача було закрито банківською установою пенсійні кошти з 01.12.2020 року по 28.02.2021 року було повернуто до банківської установи. При цьому, відповідач зазначає, що заборгованість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2021 буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України на умовах окремого порядку.
Таким чином, наявність заборгованості з пенсії за період з 01.07.2014 року по 31.07.2021 відповідач не заперечує.
Відповідно достатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленомуст. 287 цього Кодексу (ч. 8ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 200/4390/20-а.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнати протиправними дії відповідача в частині не поновлення виплати пенсії з 01.07.2014р. на підставі рішення суду по адміністративній справі №200/4390/20-а на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ; pобов'язати відповідача зараховувати пенсійній кошти на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ; cтягнути з відповідача на мою користь заборгованість у повному обсязі з 01.07.2014р. по день зарахування пенсійних коштів на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 200/4390/20-а. При цьому відповідач не заперечує, що виплата заборгованості з пенсії повинна бути здійснена на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 142, 238 КАС України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі № 200/7946/21 за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Стойка