Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2021 р. Справа№200/7946/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача в частині не поновлення виплати пенсії з 01.07.2014р. на підставі рішення суду по адміністративній справі №200/4390/20-а на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ;
зобов'язати відповідача зараховувати пенсійній кошти на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ;
cтягнути з відповідача заборгованість у повному обсязі з 01.07.2014р. по день зарахування пенсійних коштів на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 з компенсацією втрати частини доходів у місячний строк після набрання рішення по даній справі законної сили;
звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ;
зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення по даній справі на поштову адресу: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком, має статус внутрішньо переміщеної особи, у даний час перебуває на обліку органах пенсійного фонду як отримувач пенсії. Проте відповідач з 01.08.2014 року припинив їй виплату пенсії з підстав, не передбачених ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням суду права позивача були поновлені, проте на даний час рішення суду фактично не виконано.
Ухвалою суду від 30.06.2021 року прийнято до розгляду позовну і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено
Ухвалою суду від 30.07.2021 року суду від 13.07.2021 року відстрочено сплату судового збору.
11.08.2021 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суми страхових коштів були виплачені на підставі рішення суду своєчасно та у повному обсязі, відтак вказаний від компенсації виплаті не підлягає.
Ухвалою суду від 18.08.2021 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині не поновлення виплати пенсії з 01.07.2014р. на підставі рішення суду по адміністративній справі №200/4390/20-а на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , зобов'язання відповідача зараховувати пенсійній кошти на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ; cтягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у повному обсязі з 01.07.2014р. по день зарахування пенсійних коштів на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 200/4390/20-а, яке набуло законної сили 16.11.2020 року, позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2014 року. Визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2014 року. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсій ОСОБА_1 , а також сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2014 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.
Згідно протоколу виплати пенсії ОСОБА_1 , сума заборгованості є нарахованою та не сплаченою, компенсація втрати частини доходів не нарахована та не сплачена.
З приводу спірних правовідносин в частині компенсацієї втрати частини доходів суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі страхових вимплат). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом соціального страхування) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно статті 3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Суд звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, в якій зазначено, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі соціальних виплат). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, однак суд звертає увагу, що, як вказано Верховним судом України, основною умовою для виплати компенсації є порушення строків виплати саме нарахованих доходів.
У постанові від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного слідує, що у випадку коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Отже, компенсація втрати частини доходів у разі порушення строків виплати страхових виплат пов'язана з фактичною виплатою заборгованості пенсії за відповідний місяць.
Як було зазначено вище, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 200/4390/20-а, яке набуло законної сили 16.11.2020 року, визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2014 року. Визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2014 року. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсій ОСОБА_1 , а також сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за весь період, починаючи з 01.07.2014 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено. На виконання рішення суду, управлінням проведено нарахування пенсії, втім відповідачем не сплачено компенсацію втрати частини доходу за зазначений період.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію компенсацією втрати частини доходів з 01.07.2014 року. Вказаний у позовних вимогах спосіб захисту прав - «стягнення» підлягає відхиленню з огляду на те, що компенсація не є нарахованою, тобто тверді суми - відсутні.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно суд приходить до висновку задоволення позовних вимог в частині компенсацією втрати частини доходів.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 01.07.2014 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн., 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка