м. Вінниця
19 серпня 2021 р. Справа № 120/6917/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 28.07.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою також запропоновано позивачу в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали падати відзив на позовну заяву.
16.08.2021 позивачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Крім того, у відзиві на позовну заяву позивач просить суд здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, а також повернути даний адміністративний позов позивачам, оскільки від імені Міністерства внутрішніх справ України він підписаний особою, повноваження якої не підтверджені.
17.08.2021 позивачем також подано клопотання про витребування доказів, а саме:
- правове обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми грошового забезпечення (заробітної плати за виконану службу (роботу)) 259 514,37 грн., з урахуванням вимог підпункту 6 п. 3 Наказу МВС України від 15.03.2018 № 200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам»;
- докази на підтвердження направлення відповідачу та отримання ним повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в закладі вищої освіти;
- докази на підтвердження факту мого ознайомлення з розрахунком спірних витрат, або моєї відмови від ознайомлення з наданими до суду розрахунками;
- правове обґрунтування здійснення витрат на продовольче забезпечення, медичні та комунальні послуги (у чому полягали такі витрати та у зв'язку з чим були здійснені) позивачем, які заявлені до відшкодування Національною академією Національної гвардії України, а також належний розрахунок таких позовних вимог;
- правове обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми відшкодування на користь Національної академії Національної гвардії України з урахуванням вимог п. 2, 8 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2006 р. № 964;
- письмові пояснення з відповідними доказами, які відповідач подавав до навчального закладу: заяви про допуск його до участі конкурсному відборі на денну форму навчання разом з додатками та іншими документами;
- докази того, що ОСОБА_2 є адвокатом або може представляти юридичну особу на підставах самопредставництва у порядку ст. 55 КАС України;
- надати в судове засідання оригінал контракту про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами ВВНЗ від 22.08.2019, укладеного між Міністерством ВС України та відповідачем.
Визначаючись щодо заявлених позивачем клопотань, суд виходив із наступного.
Так, частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення її розгляду за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.
Що ж до заявленого позивачем клопотання про повернення позовної заяви, то суд зазначає наступне.
Так, специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини третьої цієї статті юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Водночас, законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.
У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов'язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності і за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення такої дії.
Як свідчать матеріали справи позовна заява від імені МВС України підписана представником Волковим І.М. (начальником юридичної служби Національної академії Національної гвардії України).
При цьому, в матеріалах справи міститься копія довіреності №!/20218 від 01.02.2021 строком її дії до 31.01.2022.
Зі змісту зазначеної довіреності слідує, що МВС України уповноважує начальника юридичної служби Національної академії Національної гвардії України Волкова І.М. представляти інтереси Міністерства в усіх судах України, в т.ч., апеляційних, (…) з усіма правами, наданими позивачеві, відповідачеві та третій особі, (…), у т.ч., з правом підписувати позовні заяви (скарги), завіряти (засвідчувати) копії документів, у т.ч., довіреностей (…). Представнику надається право підписувати документи, необхідні для представництва інтересів МВС України в судах.
Вказана копія довіреності має відмітку, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, посади, дати засвідчення копії.
Отже, представником позивача надано належні докази на підтвердження повноважень щодо вчинення дій, а саме щодо права подання (підписання) позовної заяви.
Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №810/3555/18, від 21.11.2019 у справі №807/638/13-а, від 05.03.2020 у справі №760/8323/17, від 26.03.2020 у справі №620/623/19, від 21.12.2020 у справі №240/4741/18 та від 10.06.2020 у справі №640/10770/19.
Крім того, приписами Закону України від 02.06.2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Крім того, Законом № 1401-VIII розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 161, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом № 1401-VIII, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства слідує, що представництво відповідно до статті 131-2 Конституції України здійснюється у судах виключно адвокатами - з 01 січня 2020 року. Винятком із цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведене кореспондується з частиною четвертою статті 12 КАС України.
Як обумовлено частиною другою статті 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України).
В даному ж випадку, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, а тому представництво інтересів позивача за даним позовом може здійснюватись не виключно адвокатом.
Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для повернення даної позовної заяви позивачам.
Що ж до заявленого клопотання про витребування доказів, то суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 72 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В даному ж випадку, подане позивачем клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України, адже не містить обставини, які може підтвердити кожний із доказів, або аргументи, які вони можуть спростувати.
Окрім того, заявляючи про витребування правового обґрунтування певних обставин, відповідач фактично просить суд витребувати від позивача пояснення з приводу обставин, наведених у відзиві на позовну заяву.
В той же час, відповідні пояснення можуть бути відображені позивачем у відповіді на відзив.
Крім того, щодо правового обґрунтування здійснення витрат на продовольче забезпечення, медичні та комунальні послуги (у чому полягали такі витрати та у зв'язку з чим були здійснені) позивачем, які заявлені до відшкодування, а також розрахунку таких витрат, варто зазначити, що такі розрахунки наявні у матеріалах справи.
Також, в матеріалах справи також наявна належним чином засвідчена копія контракту про проходження військової служби, а тому необхідність у витребуванні його оригіналу, на переконання суду, відсутня.
Окрім того, як уже було встановлено судом вище, до матеріалів позовної заяви позивачем було надано належні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на підписання даного позову, а тому необхідність витребування будь-яких інших доказів на підтвердження його повноважень, на думку суду, відсутня.
Суд також не вбачає підстав для витребування заяви про допуск відповідача до участі конкурсному відборі на денну форму навчання разом з додатками та іншими документами, адже дані обставини не є спірними та не стосуються предмету розгляду даної справи.
Також, в матеріалах справи наявний зведений розрахунок фактичних видатків Державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 , який містить власноручний підпис відповідача про його ознайомлення із таким розрахунком, а тому необхідність витребування додаткових доказів ознайомлення ОСОБА_1 з розрахунком спірних витрат, на думку суду, також відсутня.
Крім того, в матеріалах справи також наявний акт відмови від 09.06.2021, згідно якого ОСОБА_1 відмовився отримати претензію про стягнення суми витрат, пов'язаних із його утриманням в закладі вищої освіти від 09.06.2021.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне витребувати у Національної академії Національної гвардії України докази на підтвердження обставин направлення чи/або вручення ОСОБА_1 претензії (повідомлення) про необхідність відшкодування сум витрат, пов'язаних із його утриманням в закладі вищої освіти.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлене позивачем клопотання про витребування доказів належить задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 55, 59, 72-80, 248, 256 КАС України суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, - відмовити.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення позовної заяви, - відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у Національної академії Національної гвардії України та зобов'язати надати суду в 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали докази на підтвердження обставин направлення чи/або вручення ОСОБА_1 претензії (повідомлення) про необхідність відшкодування сум витрат, пов'язаних із його утриманням в закладі вищої освіти.
В задоволені решти вимог клопотання, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна