Іменем України
22 липня 2021 року м. Кропивницький
справа № 401/1125/20
провадження № 22-ц/4809/297/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді (суддя - доповідач) Дуковського О.Л.
суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.,
з участю секретаря Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Доля Галина Олександрівна;
відповідач - Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро - Кіровоград».
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2020 року, у складі головуючого судді Макарової Ю.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро - Кіровоград» в порядку захисту прав споживача, про визнання дій відповідача щодо ухилення від повірки лічильника та нарахування заборгованості з оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення незаконними,-
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро - Кіровоград» в порядку захисту прав споживача щодо визнання дій відповідача щодо ухилення від повірки лічильника та нарахування заборгованості з оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення незаконними.
В обгрнутування позовних вимог вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій встановлено лічильник обліку споживання холодної води.
Зазначала, що відповідачем включено до тарифу за водопостачання вартість послуг з повірки лічильника та в 2018 році позивач вимушена була за власний рахунок повірити лічильник обліку споживання холодної води, оскільки відповідач відмовився оплачувати дану послугу та проводив нарахування за спожиту холодну воду не по показанням лічильника, а по нормам споживання в період часу з березня 2013 року по вересень 2018 року.
Вважає, що відповідачем вказаними діями порушено вимоги ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», якою визначено проведення за рахунок підприємств, організацій, які надають житлово-комунальні послуги повірки, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки.
Просила визнати дії відповідача щодо ухилення в період з лютого 2013 року по вересень 2018 року від перевірки встановленого в квартирі засобу обліку спожитої холодної води та визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування їй заборгованості з оплати послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення з розрахунку норми споживання, а не за показниками засобу обліку споживання води по особовому рахунку № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 , що станом на 01.05.2020 складає 2602, 03 грн.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач не виконував свої обов'язки належним чином чим порушив її права, а саме вказує, що відповідачем порушено умови і правила проведення повірки засобів обліку вимірювальної техніки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем як споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та відповідачем як суб'єктом господарювання, який надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення 16 березня 2010 року було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в квартирі АДРЕСА_1 з особовим рахунком № НОМЕР_1 . (а.с. 12, 13-14).
Згідно довідки № 7 від 28.05.2020 підтверджено наявність заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 01.05.2020 в сум - 2602, 03 грн. (а.с. 10).
З довідки про нарахування плати та розмір платежів по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги з водопостачання та водовідведення вбачаться, що заборгованість позивача станом на 01.01.2018 складає 2969, 44 грн., а станом на 01.06.2020 - 2639, 65 грн. (а.с. 23).
В матеріалах справи міститься рішення Світловодського міськрайонного суду від 04.07.2019 у справі № 401/1169/19, яким задоволено позовні вимоги ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2015 по 01.03.2019 в сумі - 2428, 73 грн.
Вказаним рішенням встановлено, що постановою Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 401/3475/15-ц рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.01.2016 та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23.03.2016 залишено без змін. Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, встановленими при ухваленні рішення, а саме: за період з 01 березня 2013 року по 01 серпня 2015 року у ОСОБА_1 , яка оплачувала надані позивачем послуги відповідно до показань лічильника, виникла заборгованість перед ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за надані послуги у сумі 1271, 31 грн. через те, що з 28 лютого 2013 року нарахування за спожиті послуги проводилося за затвердженими нормами споживання, а не за показаннями лічильника, який не пройшов повірку, у зв'язку із чим ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зняв установлений у квартирі відповідача лічильник з обліку (а.с. 24-27).
Суд першої інстанції визначив, що правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про захист прав споживача», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 620 від 21.07.2005.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на законність нарахування відповідачем заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку позивача за період з 01.03.2013 по 01.08.2018 за затвердженими нормами споживання, а не за показаннями лічильника, що відповідало вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції Закону на час виникнення правовідносин).
Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на доведення своїх позовних вимог, а тому слід вважати, що нарахування відповідачем заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку позивача є обгрунтованими.
Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
04.08.2021 - складено постанову.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний