Провадження № 11-кп/803/2447/21 Справа № 185/845/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
17 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (приймає участь в
режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №12018040000000788 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 вересня 2021 року,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 відмовити, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на обвинуваченого такі обов'язки: - заборонити цілодобово покидати приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; - прибувати за першим викликом до суду у визначений ним час.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 10.01.2019 року.
Зазначає, що спосіб надання стороною обвинувачення доказів для дослідження судом порушує право ОСОБА_7 на здійснення судочинства в розумний строк.
При цьому вказує на те, що на цей час досліджені письмові докази, допитані три свідки за основними, з точки зору сторони обвинувачення, епізодами.
Стверджує, що за час перебування обвинуваченого під вартою заявлені прокурором ризики втратили свою актуальність.
Посилається на те, що ОСОБА_7 до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , де власниками цього домоволодіння є його дідусь та бабуся, які надали письмову згоду на проживання свого онука у вказаному домоволодінні.
Також зазначає, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 вересня 2021 року.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що зазначені прокурором ризики про переховування від суду та незаконний вплив на свідків мають місце, виходячи з обставин пред'явленого обвинувачення, враховуючи ухилення ОСОБА_7 від затримання, оголошення у розшук та переховування від органів досудового розслідування. Щодо ризику як вплив обвинуваченого на свідків, то станом на дату судового засідання у даному кримінальному провадженні не всі свідки були допитані, але існує необхідність у їх допиті. Враховуючи, що анкетні дані свідків містяться в матеріалах кримінального провадження, доступ до яких наявний у сторін кримінального провадження, у ОСОБА_7 буде наявна об'єктивна можливість незаконно впливати на них. Також допитаний свідок ОСОБА_8 повідомив що він спілкувався з обвинуваченим по телефону і той питав, чи його викликали до суду. Таким чином, існування вказаних ризиків і досі не втратило своєї актуальності та не спростоване стороною захисту.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт №12018040000000788 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 10.01.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції, яке розглядалось 21.07.2021 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи вказане клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, ухилявся від затримання, перебував у розшуку, при цьому враховано особу обвинуваченого та його роль у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому судом обгрунтовано обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини, а також з урахуванням обставин інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень за ч.3 ст.28 ч.3 ст.307, ч.3 ст.28 ч.3 ст.311 КПК України, відповідно до яких ОСОБА_7 діяв в організованій групі, де він здійснював керівництво цією групою, окрім того, обвинувачується за ч.2 ст.342 КК України, а саме, у здійснені опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків при затриманні ОСОБА_7 та обшуку його автомобіля, що полягає у наїзді на правоохоронця та втечі від нього, судовий розгляд триває, а саме, перебуває на стадії допиту свідків, а тому встановлені судом ризики не відпали.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ “Ілійков проти Болгарії”, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризику переховування.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, а тому, відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України, суддя також має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Твердження захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.
Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений ОСОБА_7 з 10.01.2019 року перебуває під вартою не є підставою для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу або скасування запобіжного заходу, оскільки розгляд кримінального провадження триває, не допитані всі свідки, встановлено наявність ризиків переховування від суду, незаконний вплив на свідків, окрім того, місцевий суд на запит суду апеляційної інстанції зазначив, що стороною обвинувачення надано великий об'єм доказів, в тому числі електронних, які досліджуються в судовому засіданні.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3