19 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/212/20
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021р.
у складі колегії суддів: О. Ю. Аленін- головуючий, Л. В. Лавриненко, М. А. Мишкіна
та на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020р.
суддя: С. М. Коваль
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна"
до
1. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту);
2. Акціонерного товариства "Банк Альянс"
про визнання недійсним правочину, визнання незаконною вимоги за банківською гарантією та визнання відсутності права на отримання коштів за банківською гарантією
ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021р. та на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020р. у справі №915/212/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.7 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними ідентифікуючими ознаками позовної заяви (заяви, скарги), а у цьому випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи в межах якої подається відповідна касаційна скарга, реквізити судових рішень, які оскаржуються та назва суду, де розглядається скарга.
Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення №10464 від 22.07.2021р., відповідно до якого судовий збір сплачено скаржником у розмірі 12 612, 00 грн. за такими реквізитами: "*;101;38728444; СУД.ЗБІР ЗА ПОД.КАСАЦ.СКАРГИ НА РІШ.ГОСП.СУДУ М.КИЄВА (13.08.20) ТА ПОСТ.ПІВН.АПЕЛ.ГОС. СУДУ (23.03.21) ПО СПР.№910/3029/20, ВЕРХ.СУД (КАСАЦ.ГОСП.СУД)".
З огляду на викладене, платіжне доручення №10464 від 22.07.2021р. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки містить інший номер справи та інші реквізити судових рішень, які оскаржуються.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позовна заява була подана у 2020 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020р. встановлено у розмірі - 2 102, 00 грн., з урахуванням вимог касаційної скарги, за її подання у даному випадку необхідно було сплатити 21 020, 00 грн. ((10 510, 00 грн. (5 вимог немайнового характеру) Х 200%).
Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для надання суду належного документу про сплату судового збору в розмірі 21 020, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021р. та на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020р. у справі №915/212/20 залишити без руху.
2. Надати ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй