19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 914/2022/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021,
за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Львів"
на дії Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України при виконанні наказу у справі № 914/2022/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління 27"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Львів"
про стягнення 1 067 913,17 грн.,
30.06.2021 Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ДВС, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 (повний текст постанови виготовлено в той же день) у справі № 914/2022/17; залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 22.03.2021 про відмову в задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" (далі - ТОВ "ТБК-Львів", відповідач) щодо призначення експертизи та зупинення реалізації на електронних торгах комплексу нежитлових будівель і обладнання та в задоволенні скарги ТОВ "ТБК-Львів" на дії ДВС при виконанні наказу у справі № 914/2022/17. Крім того, скаржник просить відстрочити сплату судового збору та поновити строк на касаційне оскарження.
Подана касаційна скарга ДВС не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною третьою статті 3 ГПК України унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження є постанова апеляційної інстанції від 07.06.2021 зі справи № 914/2022/17, якою скасовано ухвалу місцевого суду від 22.03.2021 про відмову: в задоволенні клопотань відповідача щодо призначення експертизи та зупинення реалізації на електронних торгах комплексу нежитлових будівель і обладнання: в задоволенні скарги на дії ДВС при виконанні наказу у зазначеній справі.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року визначений у розмірі 2 270 грн.
Із вказаними клопотаннями стосовно призначення експертизи, про зупинення реалізації на електронних торгах комплексу нежитлових будівель і обладнання та скаргою на дії ДВС при виконанні наказу відповідач звернувся 22.03.2021, а тому судовий збір за подання касаційної скарги мав обчислюватися та сплачуватися до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону в сумі 2 270 грн.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Натомість скаржник просить відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З вищенаведеного вбачається відсутність підстав для відстрочення або розстрочення відповідачу сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).
За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, за якою основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ДВС необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 2 270 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Окрім того, Касаційна скарга ДВС не відповідає вимогам статті 291 ГПК України, за змістом якої особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано листів з описом вкладення про направлення касаційної скарги та доданих до неї документів на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління 27" і товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Львів".
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з урахуванням наведеного, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга ДВС зі справи № 914/2022/17 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, зазначене клопотання буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
1. Відмовити Миколаївському районному відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 зі справи № 914/2022/17 залишити без руху.
3. Надати Миколаївському районному відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити Миколаївському районному відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко