29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"17" серпня 2021 р. Справа № 924/738/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" м. Хмельницький
про стягнення 7661грн. 02коп., з яких 5196грн. 23коп. основного боргу, 1765грн. 93коп. 15% річних, 698грн. 86грн. інфляційних втрат
За участю представників учасників справи:
від позивача: Андрущенко Х.Я. згідно довіреності від 02.08.2021р. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
З оголошенням перерви в межах дня.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
17.08.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240ГПК України.
20.07.2021р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" м. Хмельницький про стягнення 7661грн. 02коп., з яких 5196грн. 23коп. основного боргу, 1765грн. 93коп. 15% річних, 698грн. 86грн. інфляційних втрат.
В обгрунтування поданої заяви вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору комісії №КОМ 15821/17 від 19.10.2018р., внаслідок чого у відповідача існує заборгованість у сумі 5196грн. 23коп. Крім цього, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1765грн. 93коп. 15% річних та 698грн. 86грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до п. 6.2 Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 23.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/738/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 17.08.2021р.
09.08.2021р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/6633/21) про вступ у розгляд справи.
16.08.2021р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№05-22/6781/21), в яких повідомив, що заборгованість відповідача перед позивачем не змінилась.
Представник від позивача в судовому засіданні 17.08.2021р. (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник від відповідача в судове засідання 17.08.2021р. не з'явився.
Судом встановлено, що ухвала суду від 23.07.2021р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, повноважного представника в судове засідання не направив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, висловлені в судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
19.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення" (Комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (Комітент) було укладено договір №КОМ 15821/17.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом товарів та послуг в мережі станцій системи Е100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України. Також, у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту послуги самостійно.
Відповідно до пункту 1.3 Договору, Комісіонер зобов'язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в системі Е100 WEB-послуги. Також, у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту WEB-послуги самостійно.
Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами у додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 1.4 Договору).
Згідно з пунктом 2.3 Договору, найменування, кількість, асортимент бажаних для отримання комітентом (його уповноваженим представником) товарів та/або послуг визначаються у мережі станцій усною заявкою комітента (пред'явника картки).
Умовами п. 2.8. Договору сторони погодили, що по завершенню розрахункового періоду, комісіонер відправляє на електронну адресу комітента вказані в даному договорі наступні документи: специфікацію; звіт комісіонера; видаткову накладну; акт прийому-передачі товарів; акт надання послуг та рахунки на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди; кількість отриманих товарів та послуг), та при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером видатки для забезпечення отримання комітентом товарів та/або послуг.
По закінченню календарного місця комісіонер відправляє комітенту оригінали документів, вказаних в ч. 1 цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків на адресу для листування, вказану комітентом (за винятком використання електронного документообігу).
Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів надання послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товарів, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарської операції за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера, на умовах відстрочки платежу, при цьому комітент може здійснювати передоплату.
Оплата вартості товарів та/або послуг, WEB-послуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату. Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера (пункти 3.2, 3.3 Договору).
Розрахунковий період - проміжок часу, протягом якого комітент здійснює Угоди з використання карток, а комісіонер, веде облік цих угод. Даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день поточного місяця. (абз. 14 преамбули договору).
Відповідно до пункту 3.6 Договору ціна товарів та послуг визначається за цінами, що діють в Системі Е100 і вказується у додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Комісіонер виконує свої зобов'язання по цьому договору за винагороду в розмірі 0,5 % від вартості придбаних комітентом товарів та/або послуг, у тому числі сервісних зборів та WEB-послуг. В розмір комісійної винагороди включено вартість за користування картками (за винятком використання картки для оплати проїзду платними дорогами), а також вартість користування електронними терміналами на АЗС в мережі станцій (пункт 3.11 Договору).
Відповідно до пункту 6.2 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов'язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунків на оплату, у встановлені даним договором строки, комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно з рахунком на оплату з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
У відповідності до пункту 8.1 договору, він набуває чинності з 01.11.2018 та укладений на невизначений строк.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток сторін.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження розірвання або визнання недійсним Договору від 19.10.2018р.
На виконання умов Договору від 19.10.2018р. позивач за період з 01.11.2018р. по дату подання позову до суду виконав свої обов'язки по Договору на загальну суму 25196грн. 23коп. що підтверджується наданими позивачем документами, а саме належним чином завіреними копіями:
- Звіту комісіонера №9928 від 15.01.2019р. на суму 1351грн. 86коп.;
- Звіту комісіонера №12154 від 31.01.2019р. на суму 6272грн. 20коп.;
- Акту прийому-передачі послуг від 15.01.2019р. №8648 на суму 593грн. 78коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №9183 від 15.01.2019р. на суму 73грн. 41коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №10547 від 31.01.2019р. на суму 5260грн. 36коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №11226 від 31.01.2019р. на суму 243грн. 26коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №9928 від 15.01.2019р. на суму 6грн. 39коп.;
- Акту прийому передачі послуг №12154 від 31.01.2019р. на суму 30грн. 14коп.;
- Специфікації (Додаток №2 до Догвоору від 19.10.2018р.);
- Акту прийому-передачі послуг №311391 від 15.01.2019р. на суму 684грн. 67коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №322593 від 31.01.2019р. на суму 768грн. 58коп.
Вказані документи підтверджують надання послуг в січні місяці 2019р.
А також належним чином завіреними копіями:
- Звіту комісіонера №14477 від 15.02.2019р. на суму 17451грн. 30коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №12889 від 15.02.2019р. на суму 16094грн. 97коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №13559 від 15.02.2019р. на суму 583грн. 27коп.;
- Акту прийому-передачі послуг №14477 від 15.02.2019р. на суму 84грн. 34коп.;
- Специфікації (Додаток №3 до Договору від 19.10.2018р.);
- Акту прийому-передачі послуг №335115 від 15.02.2019р. на суму 773грн. 06коп. Які підтверджують надання послуг в лютому місяці 2019р.
Також в період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. позивач надав відповідачу рахунки на оплату, які додані до матеріалів справи, а саме: Рахунок на оплату №8648 від 15.01.2019р. на суму 593грн. 78коп.; Деталізація до рахунка №8648; Рахунок на оплату №9183 від 15.01.2019р. на суму 73грн. 41коп.; Деталізація до рахунка №9183; Рахунок на оплату №10547 від 31.01.2019р. на суму 5260грн. 36коп; Деталізація до рахунка №10547; Рахунок на оплату №11226 від 31.01.2019р. на суму 243грн. 26коп; Деталізація до рахунка №11226; Рахунок на оплату №9928 від 15.01.2019р. на суму 6грн. 39коп.; Рахунок на оплату №12154 від 31.01.2019р. на суму 30грн. 14коп.; Рахунок на оплату №311391 від 15.01.2019р. на суму 684грн. 67коп.; Деталізація до рахунка №31191; Рахунок на оплату №322593 від 31.01.2019р. на суму 768грн. 58коп.; Деталізація до рахунка №322593; Рахунок на оплату №12889 від 15.02.2019р. на суму 16094грн. 97коп.; Деталізація до рахунка №12889; Рахунок на оплату №13559 від 15.02.2019р. на суму 583грн. 27коп.; Деталізація до рахунка №13559; Рахунок на оплату №14477 від 15.02.2019р. на суму 84грн. 34коп.; Рахунок на оплату №335115 від 15.02.2019р. на суму 773грн. 06коп.; Деталізація до рахунка №335115.
Також, позивачем в підтвердження наданих відповідачу послуг подано до матеріалів справи належним чином завірені копії Акту прийому-передачі карт від 01.11.2018р.; Заяви від 01.11.2018р.; Акту прийому-передачі карт від 04.01.2019р.; Заяви від 04.01.2019р.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послуги загалом у сумі 20000грн. 00коп. згідно платіжних доручень №2495 від 19.03.2019р. на суму 15000грн. 00коп. та №2492 від 05.02.2019р. на суму 5000грн. 00коп.
Позивачем до матеріалів справи надано Акти звірки взаєморозрахунків за січень місяць 2019р. та за лютий місяць 2019р., підписані представником позивача. Зі сторони відповідача акти не підписані.
Акти приймання передачі послуг, специфікації, звіти комісіонера, рахунки на оплату, деталізації рахунків направлялись на електронну адресу відповідача, визначену у договорі в порядку п.2.8 договору за допомогою електронного сервісу обміну документами. Доказами відправлення є відмітка електронного підпису та електронна квитанція сервісу. Жодних письмових заперечень щодо вірності документів, наданих відповідачеві, матеріали справи не містять.
Згідно з п.п. 4.3.8. Договору, комітент зобов'язаний підписувати та повертати документи вказані у п. 4.1.3. цього договору комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від комісіонера.
Підпунктом 4.3.9 Договору передбачено, що якщо після спливу терміну, вказаного в п. 4.3.8., комітент не поверне оригінали документів вказані в п. 4.1.3 та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг).
За таких обставин, зважаючи на відсутність в матеріалах справи письмових заперечень щодо даних, зазначених у звітах, актах приймання передачі, специфікаціях, враховуючи умову п.п. 4.3.9. Договору, звіти комісіонера та акти приймання-передачі послуг суд приймає до уваги як докази виконання договору комісії з боку позивача.
Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлені Договором терміни не здійснив оплату заборгованості, позивач пред'явив позов про примусове стягнення 5196грн. 23коп.
Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 5196грн. 23коп., або доказів її оплати матеріали справи не містять.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1765грн. 93коп. 15% річних та 698грн. 86грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судом встановлено, що 19.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення" (Комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (Комітент) укладено договір №КОМ 15821/17, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом товарів та послуг в мережі станцій системи Е100, з використанням карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України. Також, у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту послуги самостійно.
Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору комісії.
Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Частинами 1, 2 статті 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (стаття 1014 ЦК України).
За системним тлумаченням статей 1021 та 122 ЦК України вбачається, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Відповідно до статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
На підтвердження наданих послуг відповідачу в період з 01.11.2018р. по 28.02.2021р., позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії Звітів комісіонера; Актів прийому-передачі послуги; Специфікацій; Рахунків на оплату; Деталізації до рахунків.
Акти приймання передачі послуг, специфікації, звіти комісіонера, рахунки на оплату, деталізації рахунків направлялись на електронну адресу відповідача, визначену у договорі в порядку п.2.8 договору за допомогою електронного сервісу обміну документами. Доказами відправлення є відмітка електронного підпису та електронна квитанція сервісу. Жодних письмових заперечень щодо вірності документів, наданих відповідачеві, матеріали справи не містять.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Договору, оплата вартості товарів та/або послуг, WEB-послуг отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору здійснюється на підставі рахунку на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату. Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера (пункти 3.2, 3.3 Договору).
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Відповідач частково розрахувався з позивачем у сумі 20000грн. згідно платіжних доручень №2495 від 19.03.2019р. на суму 15000грн. 00коп. та №2492 від 05.02.2019р. на суму 5000грн. 00коп.
Таким чином, станом на день звернення позивачем із позовом до суду, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 5196грн. 23коп.
Оскільки матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості у сумі 5196грн. 23коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1765грн. 93коп. 15% річних та 698грн. 86грн. інфляційних втрат судом враховується наступне.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.2. Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов'язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунку на оплату, у встановлені цим договором строки комітент зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.
Таким чином, пунктом 6.2. Договору сторони узгодили більший розмір процентів річних, ніж передбачений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлений позивачем період нарахування, суми боргу, суд вважає правомірним та арифметично вірним нарахування за заявлений позивачем період 15% річних в розмірі 1765грн. 93коп. та інфляційних втрат в розмірі 686грн. 99коп. з огляду на що, позовні вимоги в цих сумах підлягають задоволенню. У решті заявлених до стягнення 11грн. 87коп. інфляційних втрат у позові необхідно відмовити.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 5196грн. 23коп. основного боргу, 686грн. 99коп. інфляційних втрат, 1765грн. 93коп. 15% річних. У решті суми позову належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог виходячи із мінімальної суми судового збору належної до сплати згідно Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 221, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" м. Хмельницький про стягнення 7661грн. 02коп., з яких 5196грн. 23коп. основного боргу, 1765грн. 93коп. 15% річних, 698грн. 86грн. інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (м. Хмельницький, пров. Жуковського, буд. 4/1, код ЄДРПОУ 32995131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення" (м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 9, корп. 2, код ЄДРПОУ 42493917) 5196грн. 23коп. (п'ять тисяч сто дев'яносто шість гривень 23 копійки) основного боргу, 686грн. 99коп. (шістсот вісімдесят шість гривень 99 копійок) інфляційних втрат, 1765грн. 93коп. (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять гривень 93 копійки) 15% річних, 2266грн. 60коп. (дві тисячі двісті шістдесят шість гривень 60 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті суми позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2021р.
Суддя В.О. Кочергіна
Віддруковано 3 примірники:
1-до справи,
2-позивачу ТОВ "Євразійські паливні рішення" (04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 9, корп. 2),
3-відповідачу ТОВ "Акцепт" (29000, м. Хмельницький, пров. Жуковського, 4/1),
Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.