29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" серпня 2021 р. Справа № 924/363/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Устінової А.П., розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Оболонь", м. Київ
до фермерського господарства "Аграрій Летичівський", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області
про стягнення 777 599,69 грн. за договором товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ від 18.02.2019 року,
за участю представників сторін:
від позивача: Ордуханова А.П. - згідно довіреності № 44/0/25-20 від 01.07.2020 року (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить cтягнути з відповідача 777 599,69 грн. заборгованості за договором товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ від 18.02.2019 року. В обґрунтування позовних вимог вказує на неналежне виконання умов договору відповідачем в частині розрахунку за переданий товар.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 26.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Повноважний представник позивача під час судового розгляду позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин не вказав.
Ухвали суду по даній справі, надіслані на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (31522, Хмельницька область, Летичівський район, с. Суслівці, вул. Центральна, буд. 18), повернулись до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд наголошує, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
18.02.2019р. між приватним акціонерним товариством "Оболонь" (продавець) та фермерським господарством “Аграрій Летичівський” (покупець) укладено договір товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю пивоварний ячмінь для посіву (товар) на умовах товарного кредиту, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар, провести розрахунок за нього на умовах, визначених цим договором та зобов'язується запропонувати весь вирощений ячмінь, із отриманого товару, для реалізації на ПрАТ "Оболонь" (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору сторони відповідно до цього договору здійснюють взаємні розрахунки, що складаються з вартості товару за номенклатурою.
Найменування та кількість товару, яка передається покупцю: Пивоварний ячмінь сорту Себастьян. Кількість Товару: 77,760 т (п. 2.2 договору).
Вартість однієї тонни товару становить 10000 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.), включаючи ПДВ 1666,67 гривень. Загальна вартість товару становить 777 600,00 грн., включаючи ПДВ 129 600,00 гривень (п.п.2.3-2.4 договору).
Згідно п. 3.1 договору продавець передає покупцю товар на умовах ЕХW (згідно ІНКОТЕРМС 2010), який знаходиться на зберіганні: Хмельницька обл., Чемеровецький р-н смт. Закупне вул. Призаводська, 30 (цех по переробці насіння та комбікормів), смт. Чемерівці вул. Об'їздна, 3 (солодовий завод) шляхом оформлення видаткових накладних.
Покупець повинен за 5 (п'ять) днів надати продавцю у письмовому вигляді заявку на поставку товару із зазначенням у ній сорту замовленого товару та кількості. Після надання інформації продавець узгоджує графік отримання товару із покупцем в письмовому або в телефонному режимі; товар вважається переданим по кількості та якості за умови підписання видаткової накладної (п. п. 3.2-3.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору покупець здійснює розрахунок за поставлений товар на умовах товарного кредиту, шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2019 року в кількості 139,968 тонн (к-сть товару за товарним кредитом х 1,8), вирощеного із ячменю продавця.
Покупець зобов'язується здійснити поставку ячменю самостійно не пізніше 01.09.2019р. або в інший термін за обов'язковим письмовим погодженням сторін; місце поставки: спеціалізовані хлібоприймальні підприємства за погодженням з представниками продавця. При поставці ячменю покупець, крім складської квитанції та якісного посвідчення, надає видаткові та товарно-транспортні накладні. Зарахування кількості ячменю проводиться за показниками ваг продавця або спеціалізованого хлібоприймального підприємства за наявності складської квитанції та якісного посвідчення лабораторії спеціалізованого підприємства-зберігача (п. п. 5.2, 5.4 договору).
Відповідно до п. 5.10 договору погашення товарного кредиту в інший спосіб або ячменю іншого сорту, можливе лише за обов'язковою письмовою згодою сторін і у вартості, яка буде визначена додатковою угодою.
Суперечки, що виникають у ході виконання даного договору вирішуються шляхом ведення переговорів, а при недосягненні згоди - у господарському суді (п. 6.7 договору).
Згідно з п. 8.4 даний договір вступає у дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
На виконання договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято 77760 кг пивоварного ячменю сорту "Себастьян" на суму 777 599,69 гривень, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна №3 від 18.02.2019р.
Також сторонами складено акт звіряння розрахунків за період з 01.02.2019р. по 30.11.2020р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.11.2020р. становить 777 599,69 грн.
З вищевикладеного, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором товарного кредиту, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2019р. між позивачем та відповідачем укладено договір товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ, відповідно до якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) пивоварний ячмінь для посіву (товар) на умовах товарного кредиту, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти товар, провести розрахунок за нього на умовах, визначених цим договором, та запропонувати весь вирощений ячмінь, із отриманого товару, для реалізації на ПрАТ "Оболонь".
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
На виконання умов договору позивачем за видатковою накладною №3 від 18.02.2019р передано, а відповідачем прийнято товар - пивоварний ячмінь сорту «Себастьян» в кількості 77760 кг на загальну суму 777599,69 гривень.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За положеннями договору поставки від 18.02.2019р. покупець повинен здійснити розрахунок за поставлений товар продавця шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2019 року в кількості 139,968 тонн, вирощеного із ячменю продавця самостійно, не пізніше 01.09.2019р., або в інший термін за обов'язковим письмовим погодженням сторін.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повне або часткове виконання умов договору відповідачем шляхом поставки товару.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Законом не визначено форму відмови від зобов'язання, тому сторона договору може реалізувати своє право на відмову від договору будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, телеграмою тощо, так і шляхом звернення до суду з позовною заявою.
За приписами частини 3 статті 622 ЦК України у разі відмови кредитора від договору (стаття 615 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Таким чином, у цьому випадку обов'язок боржника повернути кредитору грошовий еквівалент товару, переданого за договором, виникає у разі доведення до нього такої вимоги, зокрема, шляхом звернення до суду із відповідним позовом.
З огляду на зазначені обставини, звернувшись до суду із цим позовом, позивач фактично скористався своїм правом на відмову від договору. При цьому така відмова зумовлює звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, проте, не звільняє його від обов'язку повернути грошовий еквівалент отриманого майна в сумі 777 599,69 грн.
Крім того, позивачем надано акт звіряння розрахунків, згідно якого відповідач визнав наявність боргу перед позивачем в розмірі 777 599,69 грн. (вартість поставленого приватним акціонерним товариством "Оболонь" ячменю) станом на 30.11.2020р
Згідно правових позицій Верховного Суду акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, проте за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду справа № 916/2377/18 від 19.08.2019р, справа № 902/680/15 від 20.06.2018р., справа № 925/1165/16 від 29.03.2018р., справа № 910/4919/19 від 11.08.2020р).
Доказів сплати ФГ "Аграрій Летичівський" на користь ПрАТ "Оболонь" вартості переданого товару в повному обсязі або частково матеріали справи не містять, відтак, позов приватного акціонерного товариства "Оболонь", м. Київ до фермерського господарства "Аграрій Летичівський", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області про стягнення 777 599,69 грн. за договором товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ від 18.02.2019 року підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позов приватного акціонерного товариства "Оболонь", м. Київ до фермерського господарства "Аграрій Летичівський", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області про стягнення 777 599,69 грн. за договором товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ від 18.02.2019 року задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства "Аграрій Летичівський" (31522, Хмельницька область, Летичівський район, с. Суслівці, вул. Центральна, буд.18, код 38566457) на користь приватного акціонерного товариства "Оболонь" (04212, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, код 05391057) 777 599,69 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 69 коп.) заборгованості за договором товарного кредиту пивоварного ячменю №040-АЗЛ від 18.02.2019 року, 11664,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.08.2021 року
Суддя М.В. Музика
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/
Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (04212, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (31522, Хмельницька область, Летичівський район, с. Суслівці, вул. Центральна, буд. 18) - рек. з пов. про вручення