Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"18" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/563/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат" (49000, м. Дніпро, вул. Глінки. буд 2 оф.208 код ЄДРПОУ 41988622) до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) про стягнення в сумі 550 466,55 грн
В засіданні приймали участь:
від позивача - Шевченко Ксенія Юріївна
від відповідача - Гутнік Мар'яна Анатоліївна
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Відповідач), в якій просить, посилаючись на порушення умов Договору поставки № 53-122-01-20-09785 від 10.06.2020 року, стягнути 550 466,55 грн. заборгованості, з яких: заборгованість в сумі 494 000,00 грн., 3 % річних в розмірі 15 428,55 грн. та збитки від інфляції в розмірі 41038,00 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат" та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" було укладено договір поставки № 53-122-01-20-09785.
Відповідно до п. 1.1 якого, позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідачу продукцію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).
Позивач зазначає, що здійснив поставку та монтаж продукції у повному обсязі виконавши всі умови договору на загальну суму 744 000,00 грн. з ПДВ. Даний факт підтверджується видатковою накладною: №РН-0000018 від 11.06.2020 року, ярликом на придбану продукцію №1-6-325 від 18.06.2020 року, довіреністю №1/256 від 11.06.2020 року, податковою накладною (з квитанцією) №3 від 11.06.2020 року та ТТН від 12.06.2020 року.
В порушення зазначених вище умов договору, відповідач станом на 07.07.2021 рік розрахувався частково за поставку та монтаж продукції на загальну суму 250 000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості, яка складає 494000, 00 грн. Також, за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару, відповідно ст. 625 ЦК України нарахував 3 % річних з 03.08.2020 року по 19.02.2021 року у розмірі 15 428, 55 грн. та збитки від інфляції у розмірі 41 038,00 грн., які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
26.07.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що причиною виникнення заборгованості перед позивачем по договору поставки № 53-122-01-20-09785 від 10.06.2020 є складне фінансове становище ДП "НАЕК "Енергоатом" через існуючу на сьогодні ситуацію на ринку електроенергії, у зв'язку із якою атомна генерація опинилась у стані кризи. Як наслідок, відсутність потрібного обсягу коштів унеможливлює вчасні розрахунки з постачальниками, в тому числі й з позивачем. Повідомляє, що незважаючи на це, ВП «Рівненська АЕС» робить усе можливе для того, аби віднайти кошти на оплату поставленої ТОВ «№ 53-122-01-20-09785 від 10.06.2020» продукції. Відповідач визнає заявлені вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті поставленої продукції, яка станом на 15.07.2021 року становить 494 000,00 грн. та просить до початку розгляду справи по суті, в порядку ч. 1 ст. 130 ГПК України, вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого даним товариством при поданні позову. Також просить надати час для мирного врегулювання спору, який виник між сторонами та погасити наявну заборгованість по даному договору.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 18.08. 2021 року.
Ухвалою суду від 27.07.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат" та ВП «Рівненська АЕС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 18.08.2021 року задоволено та постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).
Представник позивача в судовому засіданні 18.08.2021 року підтримав позов з підстав, зазначених у останньому.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2021 року визнав позовні вимоги в частині основного боргу згідно поданого відзиву.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
10 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат" (Постачальник) та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" (Замовник) було укладено договір поставки № 53-122-01-20-09785 (далі - Договір), за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) (п. 1.1. Договору) (а.с.3).
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що предметом поставки по даному договору є продукція: 39710000-2 (Система кондиціювання), яка передбачена специфікацією № 1 до даного договору.
Відповідно до п. 2.1. - п. 2.3. Договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 620 000,00 грн., крім того ПДВ - 124 000,00 грн. Загальна сума договору становить 744 000,00 гривень. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору.
Згідно з п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється протягом 15 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України «Про публічні закупівлі». Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського віділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Пунктами 6.1. та 6.2. Договору сторони передбачили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору по 31.12.2020 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, що передбачені даним договором до спливу гарантійних строків (п. 12.1).
Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками печаток останніх.
Позивачем, на виконання умов Договору поставки, ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" було здійснено поставку та монтаж продукції на загальну суму 744000,00 грн., відповідно до видаткової накладної: №РН-0000018 від 11.06.2020 року, ярлика на придбану продукцію №1-6-325 від 18.06.2020 року, довіреності №1/256 від 11.06.2020 року, податкової накладною (з квитанцією) №3 від 11.06.2020 року та ТТН від 12.06.2020 року (а.с. 8-13).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.
Як вбачається з позовної заяви Відповідач станом на 07.07.2021 року здійснив часткову оплату за поставку та монтаж продукції на загальну суму 250000,00 грн., що підтверджується зокрема актом звірки розрахунків (а.с. 18), у зв'язку з чим заборгованість перед Позивачем станом на дату подання позову становить 550 466,55 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати згідно договору поставки № 53-122-01-20-09785 від 10.06.2020 року виконав частково, у зв'язку з чим Позивач заявив до стягнення суми основного боргу в розмірі 550 466,55 грн.
Позивачем направлено відповідачу листи від 27.08.2020 року та від 30.10.2020 року (а.с.14-15) з метою врегулювання спору з проханням оплатити обладнання. Проте відповіді не отримав.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, борг не погасив.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору поставки в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Оскільки вказана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи, що факт поставки та монтажу продукції позивачем на виконання умов Договору поставки №53-122-01-20-09785 від 10.06.2020року, підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" 550 466,55 грн. заборгованості судом визнаються обґрунтованими.
Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов'язань за договором поставки № 53-122-01-20-09785 від 10.06.2020 року, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15 428,55 грн. - 3% річних та 41 038,00 грн. - збитків від інфляції, згідно вказаного позивачем розрахунку.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних вважає його обґрунтованим.
Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.625 ЦКУкраїни боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що факт передачі позивачем товару на виконання умов Договору поставки № 53-122-01-20-09785від 10.06.2020 року підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 494 000,00 грн. заборгованості, 15 428,55 грн. - 3% річних та 41 038,00 грн. - інфляційних втрат. При цьому судом враховано, що викладена у відзиві позиція відповідача підтверджує встановлені судом обставини справи та фактично зводиться до визнання заявлених позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України, яка кореспондується з ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав вимогу позивача про стягнення основної заборгованості, суд вважає за можливе повернути позивачу 50 відсотків судового збору в сумі 4128,5 грн. (50% судового збору від загальної заявленої позивачем суми пропорційно вимозі про стягнення основної заборгованості в розмірі 4 128,5 грн.), сплаченого при поданні позову. З огляду на зазначене та враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 4128,5 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 237, 238, 240, 241,252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити .
2.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м.Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат" (49000, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2,, оф. 208 код ЄДРПОУ 41988622) 494 000,00 грн. - основного боргу, 41 038,00 грн. - інфляційних втрат, 15 428,55 грн. - 3% річних та 4 128,5 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрвентклімат " (49000, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 2, оф. 208 код ЄДРПОУ 41988622) 50% судового збору в сумі 4 128,5 грн., сплаченого згідно Квитанції № N1GR75587M від 02.07.2021 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2021 року.
Суддя Церковна Н.Ф.