19.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6264/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 (повне рішення складено 25.05.2021, суддя Золотарьова Я.С.) у справі
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 19 240,11 грн
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" заборгованості у розмірі 19 240,11 грн та судового збору у розмірі 2 102 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-16-2/13-425 НЮдч, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 19 240,11 грн, з причин несвоєчасного забирання відповідачем на свою під'їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 у даній справі позовні вимоги задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 19 240,11 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що затримка вагонів на станції Грекувата відбулася з вини відповідача, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 та Пам'ятки про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 в розмірі 19 240,11 грн.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Приватне акціонерне товариство "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково стягнувши з приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" 1 953,83 грн плати за користування вагонами.
Аргументуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує, що судом не проаналізовано та не взято до уваги, що згідно абзацу 9 пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами: "У повідомленні робиться відмітка про час його передачі та прийняття, вказуються прізвища працівників вантажовласника і станції, які його передали та прийняли" та у відповідності до абзацу 2 пункту 8 договору від 24.06.2016 №ПР/М-16-2/13-425 НЮдч «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНІЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», яка примикає до станції Грекувата регіональної філії «Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»: "З під'їзної колії вагони здаються залізниці за повідомленнями, які передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту УЗТ ПрАТ "ЦГЗК" по телефону прийомоздавальнику вантажу та багажу станції Грекувата залізниці не пізніше, ніж 2 години до пред'явлення вагонів до здавання залізниці, з наступним наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113".
Заявник апеляційної скарги стверджує, що відповідальні працівники станції Грекувата практично у всіх повідомленнях, в порушення вказаних вище вимог, роблять свою відмітку про отримання повідомлення, набагато пізнішим терміном, ніж який вказано в графі «повідомлення передано», за виключанням повідомлення на такі вагони №№54751003 ГУ-46 №29069294; 74750639, 74951567 ГУ-46 №12089400; 74256561, 74729666 ГУ-46 №22079344; 74743832 ГУ-46 №29069293; 74894940, 74965963, 73056509 ГУ-46 №28069290; 75137737, 74743345, 74986787 ГУ|46 №23059178.
За твердженням відповідача, пізніше підтвердження про отримання повідомлення не дає права позивачеві оформляти приймання вагонів пізніше ніж через 2 години після отримання повідомлення від відповідача.
Виходячи з наведеного вище, відповідач виконав перерахунок плати за користування вагонами у відповідності до чинного законодавства України та діючого договору від 24.06.2016 №ПР/М-16-2/13-425 НЮдч. Відповідно до контррозрахунку плати за користування вагонами сума плати становить 1953,83 грн з врахуванням ПДВ.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд у повній мірі дослідив докази, проаналізував аргументи сторін та встановив, що пам'ятки про забирання вагонів підписано ПрАТ "Центральний ГЗК" без заперечень. Відтак, станцією призначення правомірно були оформлені відповідні документи, а саме: Пам'ятки про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ф.ГУ-46 у розмірі 19 240,11 грн.
Позивач стверджує, що у пам'ятках про забирання вагонів час фактичного забирання вагонів залізницею зазначений через 2 години після часу приймання повідомлення про закінчення вантажних операцій, зазначеного працівником залізниці. Таким, чином, на думку позивача, жодних розбіжностей між Правилами та діями працівників залізниці немає.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021; згідно положень ч.13 ст.8, ч.2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України постановлено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
24.06.2016 між акціонерним товариство "Українська залізниця" (залізниця) та приватним акціонерним товариством "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (власник колії) укладено договір №ПР/М-16-2/13-425 НЮдч “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного “ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ”, яка примикає до станції Грекувата регіональної філії “Придніпровська залізниця”.
Згідно пункту 1 договору, під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля маневрового світлофору "НП" станції Грекувата-Промислова власника колії.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії. (пункт 4 договору).
Пунктом 5 договору, визначено, що передача вагонів на під'їзну колію здійснюється за повідомленням, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції Грекувата залізниці по телефону начальнику зміни цеху зовнішнього транспорту УЗТ ПРАТ “ЦГЗК” не пізніше, як за 2,0 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подання вагонів під навантаження або вивантаження” форми ГУ-2.
Відповідно до пункту 6 договору, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 станції Грекувата залізниці, за вказівкою чергового по станції Грекувата, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному і комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Грекувата залізниці, але не більше 240 осей, вагою не більше 5 500 тон (пункт 7 договору).
Пунктом 9 договору встановлено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництвах №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення (пункт 13 договору).
В подальшому сторонами було підписано наступні додаткові угоди №2 від 01.09.2017, №3 від 26.12.2017, №4 від 17.05.2018.
16.07.2019 сторонами укладено додаткову угоду №6 про внесення змін до пункту 13 договору щодо оплати послуг, який доповнено тим, що власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі земельного податку на 2019 рік 24,24 грн. за рік без ПДВ. Списання здійснюється з особового рахунку власника колії. За наступний рік витрати на утримання смуги відведення стягуються одноразово у першій декаді січня.
У зв'язку зі зміною типу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та перейменування його в акціонерне товариство "Українська залізниця" сторони договору №ПР/М-16-2/13-425/Нюдч від 24.06.2016 підписали додаткову угоду №5 від 08.04.2019, відповідно до якої надалі сторонами договору було визначено акціонерне товариство "Українська залізниця" та приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та внесено відповідні зміни до назви, преамбули та тексту договору.
У травні 2020 року на адресу ПрАТ «Центральний ГЗК» прибували вагони з різними вантажами.
Після здійснення технічного огляду прийомоздавальник залізниці повідомила представника відповідача про готовність вагонів до подавання їх на під'їзну колію відповідача. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Грекувата.
Оскільки відповідач не був готовий вчасно забрати вагони на свою під'їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів, позивачем складені акти загальної форми, у яких зазначено, що вагони готові до подавання на під'їзну колію відповідача, простоюють з вини відповідача в очікуванні забирання їх локомотивом вантажовласника.
Після закінчення затримки вагони у встановленому порядку були передані відповідачу на його під'їзну колію для здійснення вантажних операцій.
Після закінчення вантажних операцій відповідач повернув залізниці спірні вагони. Про це залізницею було складено Пам'ятки про забирання вагонів: № 806 від 15.05.2020 , № 817 від 17.05.2020, № 837 від 20.05.2020, № 845 від 21.05.2020, № 858 від 22.05.2020, № 873 від 25.05.2020, № 890 від 27.05.2020, № 902 від 29.05.2020, № 1079 від 28.06.2020, № 1085 від 29.06.2020, № 1082 від 28.06.2020, № 1131 від 07.07.2020, № 1151 від 11.07.2020, № 1221 від 21.07.2020, № 1272 від 29.07.2020, № 1274 від 29.07.2020, № 1273 від 29.07.2020, № 1291 від 01.08.2020, № 1305 від 03.08.2020, 1310 від 05.08.2020, № 1312 від 05.08.2020, № 1354 від 12.08.2020.
Пам'ятки про забирання вагонів були підписані представником відповідача без зауважень.
Відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами за час перебування вагонів у користуванні відповідача (у тому числі за час затримки їх на коліях станції Грекувата в очікуванні забирання їх на під'їзну колію локомотивом власника та за час безпосереднього знаходження вагонів на під'їзній колії) було нараховано плату за користування вагонами, яку включено до відомостей плати за користування вагонами №№ 15059152, 17059158, 20059170, 21059173, 23059178, 25059190, 27059198, 29059202, 28069290, 29069293, 29069294, 08079319, 11079328, 22079344, 30079359, 01089367, 04089376, 06089382, 06089383, 12089400, 04089347, 26079351, 01079302, 30059211, 18059166 на загальну суму 19 240,11 грн з ПДВ.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 71 Статуту залізниць визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту залізниць одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3,6,8-10,12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюються згідно з чинним законодавством (п.14 Правил користування вагонами).
Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 (далі - Збірник тарифів). При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції, ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та заявку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 № 205, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3,023.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).
З матеріалів справи вбачається, що станцією призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом № 1, розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ №№ 15059152, 17059158, 20059170, 21059173, 23059178, 25059190, 27059198, 29059202, 28069290, 29069293, 29069294, 08079319, 11079328, 22079344, 30079359, 01089367, 04089376, 06089382, 06089383, 12089400, 04089347, 26079351, 01079302, 30059211, 18059166 на загальну суму 19 240,11 грн з ПДВ.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами, колегія суддів вважає, що розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Акти загальної форми на віднесення відповідальності вантажовласника охоплюють період дії наказу та підписані відповідачем без заперечень.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).
Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні (даний висновок викладений також Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018, справа №904/7360/17).
Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок чого спірні вагони затримувалися як на станціях підходу, так і на станції призначення.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в розмірі 19 240,11 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що пізніше підтвердження працівниками станції Грекувата про отримання повідомлення не дає права позивачеві оформляти приймання вагонів пізніше ніж через 2 години після отримання повідомлення від відповідача.
Відповідно до ст.34 Статуту залізниць про час подачі вагонів під завантаження, вивантаження засобами відправника, одержувача начальник станції зобов'язаний повідомити їх не пізніше ніж за 2 години до подачі.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. У разі подавання вагонів без повідомлення, початок часу користування ними обчислюється після закінчення передбачених Правилами користування вагонами і контейнерами двох годин.
З системного аналізу наведених норм Статуту та Правил вбачається, що вантажовідправник (вантажоодержувач) сплачує плату за весь час користування вагонами, а у разі відсутності повідомлення - початок користування обраховується після закінчення двох годин.
Відповідно до пункту 8 договору №ПР/М-16-2/13-425НЮдч від 24.06.2016, з під'їзної колії вагони здаються залізниці за повідомленнями, які передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту УЗТ ПрАТ "ЦГЗК" по телефону прийомоздавальнику вантажу та багажу станції Грекувата залізниці не пізніше, ніж 2 години до пред'явлення вагонів до здавання залізниці, з наступним наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем порушено обов'язок щодо повідомлення відповідача про прибуття вагонів не пізніше ніж за 2 години до подачі, за виключанням повідомлення на такі вагони №№54751003 ГУ-46 №29069294; 74750639, 74951567 ГУ-46 №12089400; 74256561, 74729666 ГУ-46 №22079344; 74743832 ГУ-46 №29069293; 74894940, 74965963, 73056509 ГУ-46 №28069290; 75137737, 74743345, 74986787 ГУ|46 №23059178.
Разом з цим, позивачем в пам'ятках про забирання вагонів час фактичного забирання вагонів зазначений через 2 години після часу приймання повідомлення про закінчення вантажних операцій, зазначеного працівником залізниці. Плата за користування вагонами нараховувалась позивачем після спливу передбачених двох годин на подачу вагонів після направлення повідомлення.
Підписавши вказані пам'ятки без зауважень, відповідач погодився із часом фактичного забирання вагонів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині та додаткового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції підлягають залишенню без змін.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 у справі №904/6264/20 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді Л.А.Коваль
В.Ф.Мороз