проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"09" серпня 2021 р. Справа № 922/263/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.
за участю секретаря Гончарова О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Когут Н.М., ордер АХ № 1049999 від 29.04.21 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА РІШОН", м. Харків (вх.№ 1421 Х/2) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2021, ухвалене суддею Ємельяновою О.О. в приміщенні господарського суду Харківської області (повний текст рішення складено 26.04.2021) у справі № 922/263/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Карпенко Олега Володимировича, м. Вінниця
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон", м. Харків
про стягнення 157 717, 22 грн.
Фізична особа-підприємець Карпенко Олег Володимирович звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" про стягнення 157 717, 22 грн., з яких: 144 925, 00 грн. сума основного боргу за договором про поставку медичного устаткування від 27.01.2020№ 27/01-20 та нараховані на цей борг 8550,57 грн. інфляційних втрат, 4 241, 65 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2021 у справі № 922/263/21 у позові відмовлено частково.Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" на користь Фізичної особи-підприємця Карпенко Олега Володимировича 144 925, 00 грн. - сума основного боргу, 7 388, 36 грн. - інфляційні втрати, 4 241, 65 грн. - 3 % річних та 2 348, 33 грн. витрати зі сплати судового збору.
В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1162, 21 грн. та комісії з оплати судового збору через онлайн - сервіс судової влади у розмірі 48,28 грн. відмовлено.
16.04.2021 року позивач подав до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 8665) про розподіл судових витрат, у якій просив суд прийняти додаткове рішення у справі № 922/263/21 про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000, 00 грн.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/263/21 заяву позивача (вх. № 8665 від 16.04.2021 року) про розподіл судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" на користь Фізичної особи-підприємця Карпенко Олега Володимировича суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 911, 57 грн.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 088, 43 грн. - відмовлено.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА РІШОН" подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/263/21, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове додаткове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні клопотання заяви позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на ненадання судом першої інстанції оцінки викладеним у відзиві на позов запереченням відповідача щодо зазначеного позивачем в доданому до позовної заяві попередньому розрахунку витрат на правову допомогу обсягу та вартості таких витрат.
Крім того відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що до складу витрат на правову допомогу позивачем включені витрати адвоката Липового І.В. на відрядження з міста Києва до міста Харкова, які не підтверджені жодними доказами, а також послуги зі складання проекту клопотання про розгляд справи № 922/263/21 у судовому засіданні вартістю 2000 грн.,яка є завищеною з огляду на те, що за своїм обсягом та складністю не потребує витрат часу-однієї години, та відповідні витрати не є неминучими, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у даній справі позовну заяву ФОП Карпенка О.В. призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін та у матеріалах справи відсутні інші докази або додаткові пояснення тощо, які були подані представником позивача після подання до суду позовної заяви, в судовому засіданні. Зазначений позивачем в заяві про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу розмір таких витрат є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг),часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА РІШОН", м. Харків (вх.№ 1421 Х/2) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/263/21 та призначено її розгляд апеляційної скарги призначити на 09.08. 2021 об 11:30.
05.08.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення -без змін.
Також позивач просить розгляд апеляційної скарги здійснювати за його відсутності, враховуючи віддаленість суду апеляційної інстанції та можливі витрати на забезпечення участі в судовому засіданні його представника.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Позивач, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання в судове засідання не з'явився, але враховуючи заявлене ним у відзиві на апеляційну скаргу клопотання провести розгляд апеляційної скарги за його відстуності та враховуючи положення ч.ч. 1, 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснюється за відсутності позивача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 123 Господарського процесуальнго кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Зміст частини восьмої статті 129 ГПК України визначає алгоритм дій учасників процесу, за умови дотримання яких суд приймає до розгляду відповідне клопотання сторони. Так, у сторони спору виникає право на подання відповідних доказів понесення розміру судових витрат за умови попереднього подання заяви, в якій вона має повідомити суд про намір подати відповідні докази понесених судових витрат та термін, в який подаються такі докази.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою Карпенко О.В. при поданні позовної заяви було додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи, де вказано, що позивач очікує понести,зокрема, витрати на надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в розмірі 14000 грн. та наведено детальний опис прогнозованих та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг) та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, виходячи з витрат часу адвоката та погодинної ставки адвоката 2000 грн. за 1 годину, а саме зазначено наступні витрати:
- консультація клієнта, опрацювання та узгодження правової позиції у справі, аналіз наданих ФОП Карпенко О.В. договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року, акту приймання - передачі від 27.01.2020 року, лист - вимога ФОП Карпенко О.В., відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" № 638 від 03.12.2020 року - вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 1 год. - 2 000, 00 грн.;
- опрацювання судової практики, у тому числі господарського суду Харківської області, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду - вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 0,5 год. - 1 000, 00 грн.;
- складання пакету позову (позовна заява з додатками) ФОП Карпенко О.В. до ТОВ "Клініка Рішон" до господарського суду Харківської області вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 2 год. - 4 000, 00 грн.;
- опрацюваня та підготовка відповіді на відзив ТОВ «Клініка РІшон» (відповідача по справі) -0,5 год.-1000 грн.;
- витрати адвоката для відрядження з м. Києва в м. Харків для участі в судових засіданнях господарського суду Харківської області вартість за одиницю робити (послуги) 1 000, 00 грн., 1 год. - 1 000, 00 грн.;
- участь адвоката в судових засіданнях під час розгляду справи-1,5 год.-3000 грн.;
- отримання копії судового рішення господарського суду Харківської області, виконавчого листа(судового наказу), пред'явлення виконавчого документа до державного/приватного виконавця для примусового виконання судового рішення-1 год.- 2000 грн.
При цьому до позовної заяви було також додано копію договору про надання правничої допомоги від 04.01.2021, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Лігал Лайн» та фізичною особою-підприємцем Карпенком Олегом Володимировичем, Ордер від 25.011.2021 № 1082626, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від № 3375/10, рахунок-фактуру від 04.01.2021 № 2 за надані послуги (виконані роботи) та прогнозовані витрати з надання праововї допомоги за договором № 002-01/01-21 на оплату послуг адвоката, в якому продубльовано послуги, зазначені в детальному описі, та платіжне доручення від 11.01.2021 з призначенням платежу: надання правничої допомоги згідно з договором № 002-01/01-21 від 04.01.2021.
Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти заявленого позивачем в попередньому розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що: до суми витрат безпідставно включено розмір витрат пов'язаних з участю представника у судових засіданнях, з огляду на те, що, дану справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін; включена позивачем до суми витрат на правничу допомогу вартість складання пакету позову не може бути віднесена до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.ст. 1,19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому такі витрати не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу, розмір заявлених позивачем витрат не є співмірним з сумою позову.
16.04.2021 позивачем до господарського суду Харківської області була подана заява (вх. № 8665) про розподіл судових витрат, у якій останній просив суд прийняти додаткове рішення у справі № 922/263/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000, 00 грн. про розподіл судових витрат.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що представником позивача 08.04.2021 у судовому засіданні в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено про те, що протягом 5 днів після прийняття рішення у справі додатково буде подано детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі.
04.01.2021 року між Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Лігал Лайт", адвокатом якого надавалась правнича допомога та позивачем було укладено договір №002-01/01-21 від 04.01.2021 року про надання правничої допомоги адвокатом. На виконання умов договору, позивачем на підставі виставленого рахунку - фактури № 2 від 04.01.2021 року було сплачено аванс у розмірі 14 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 11.01.2021 року.
09.04.2021 року було складено Акт приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором №002-01/01-21 від 04.01.2021 про надання правничої допомоги адвокатом. За змістом Акту, позивач прийняв від адвокатської фірми виконані роботи (надані послуги) за об'ємом, переліком, якістю та вартістю, визначених в акті, та складає суму у розмірі 14 000, 00 грн.
До заяви додано копію Акту приймання-передачі виконаних робіт(наданих послуг) за договором №002-01/01-21 від 04.01.2021 про надання правничої допомоги адвокатом (далі за текстом Акт) та детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 922/263/21(далі за текстом Опис)
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за змістом положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2021 між фізичною особою - підприємцем Карпенком Олегом Володимировичем (Клієнтом) та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Лігал Лайн",(Адвокатською фірмою) укладено договір № 002-01/01-21 про надання правничої допомоги адвоката згідно з предметом якого Клієнт доручає, а Адвокатська фірма зобов'язується організувати та здійснити надання Клієнту за його дорученням правової допомоги шляхом підготовки, складання та подання необхідних документів та/ або представництва інтересів Клієнта в господарських судах України та органах уповноважених на виконання судових рішень у спорі між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛІНІКА РІШОН» щодо стягнення основної заборгованості за договором поставки від 27.01.2020 № 27/01-20 в сумі 144925 грн., а також інфляційних втрат, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та інших сум, що підлягатимуть стягненню з відповідача..
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що за виконання доручення за цим договором клієнт зобов'язаний сплатити адвокатській фірмі гонорар з розрахунку 2 000, 00 грн. за годину послуг адвоката.
Клієнт сплачує адвокатській фірмі аванс у розмірі 14 000, 00 грн. (пункт 4.2. договору).
Клієнт протягом 2-х днів з моменту настання обставин, визначених в пункті 2.13. цього Договору (досягнення позитивного результату) здійснює остаточний розрахунок на підставі рахунку, виставленого Адвокатською фірмою.
В Описі та в Акті, які додані позивачем до заяви про розподіл судових витрат зазначено про надання Адвокатською фірмою Клієнту наступних послуг:
- консультація клієнта, опрацювання та узгодження правової позиції у справі, аналіз наданих ФОП Карпенко О.В. договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року, акту приймання - передачі від 27.01.2020 року, лист - вимога ФОП Карпенко О.В., відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" № 638 від 03.12.2020 року - вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 1 год. - 2 000, 00 грн.;
- опрацювання судової практики, у тому числі господарського суду Харківської області, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду - вартість за одиницю роботи (послуги) 2 000, 00 грн., 0,5 год. - 1 000, 00 грн.;
- складання пакету позову (позовна заява з додатками) ФОП Карпенко О.В. до ТОВ "Клініка Рішон" до господарського суду Харківської області вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 2 год. - 4 000, 00 грн.;
- аналіз заяви ТОВ "Клініка Рішон" до ФОП Карпенко О.В. від 09.02.2021 року про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року, проекту угоди про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 1 год. - 1 000, 00 грн.;
- складання проекту відповіді ФОП Карпенко О.В. до ТОВ "Клініка Рішон" про відмову в задоволенні заяви про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року та підписання угоди про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.014.2020 року на запропонованих умовах вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 0,5 год. - 1 000, 00 грн.;
- складання проекту клопотання про розгляд справи № 922/263/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 1 год. - 2 000, 00 грн.;
- ознайомлення 08.04.2021 року з матеріалами справи № 922/263/21 в приміщення Господарського суду Харківської області вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 0,5 год. - 1 000, 00 грн.;
- витрати адвоката Липового І.В. для відрядження з м. Києва в м. Харків для участі 08.04.2021 року у судовому засіданні Господарського суду Харківської області вартість за одиницю робити (послуги) 1 000, 00 грн., 1 год. - 1 000, 00 грн.;
- участь адвоката Липового І.В. 08.04.2021 року у судовому засіданні Господарського суду Харківської області у справі № 92/263/212 вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 0,5 год. - 1 000, 00 грн. (а.с. 109-110),
Проте, з огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось), на думку суду у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14 000,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, через що суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
Зазначений висновок суд обґрунтовує наступним.
Перш за все, суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності та фактично є спором про стягнення заборгованості за договором поставки однієї партії товару із застосуванням ст. 625 ЦК України, до якої наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, витрати адвоката у розмірі 2 000, 00 грн., а саме: аналіз заяви ТОВ "Клініка Рішон" до ФОП Карпенко О.В. від 09.02.2021 року про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року, проекту угоди про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 1 год. - 1 000, 00 грн.; складання проекту відповіді ФОП Карпенко О.В. до ТОВ "Клініка Рішон" про відмову в задоволенні заяви про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.01.2020 року та підписання угоди про розірвання договору поставки № 27/01-20 від 27.014.2020 року на запропонованих умовах вартість за одиницю робити (послуги) 2 000, 00 грн., 0,5 год. - 1 000, 00 грн. не підлягають до задоволення, оскільки не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а саме встановлення їхньої дійсності та необхідності при розгляді справи про стягнення суми у розмірі 157 717, 22 грн., з яких: 144 925, 00 грн. сума основного боргу, 8 550,57 грн. інфляційні втрати, 4 241, 65 грн. 3 % річних та не можуть вважатися послугами, які були надані адвокатом у справі № 922/263/21 про стягнення суми у розмірі 157 717, 22 грн., у зв'язку із відсутністю обґрунтування, щодо їх дійсності та необхідності при розгляді даної справи.
Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні взагалі не надав оцінки щодо обґрунтованості деяких інших витрат, що зазначені позивачем в Акті та в Описі.
Зокрема суд не врахував, що зазначені в Акті та Описі послуги з консультації клієнта, опрацювання та узгодження правової позиції у справі, аналізу договору та документів до нього, загальною вартістю 2000 грн., а також з опрацювання судової практики вартістю 1000 грн. не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 1, 19 закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних послуг не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19.
Крім цього, суд першої інстанції не врахував, що зазначені в Акті та Описі витрати адвоката Липового І.В. на відрядження з м. Києва в м. Харків для участі 08.04.2021 в судовому засіданні господарського суду Харківської області не підтвердженні жодними доказами, зорема відсутні як докази перебування адвоката у відрядженні, так і докази витрат, пов'язаних з переїздом адвоката з міста Києва до міста Харкова для прибуття в зазначене судове засідання.
Також судом першої інстанції не враховано, що зазначені в Акті та Описі витрати зі складання проекту клопотання про розгляд справи № 922/263/21 у судовому засіданні вартістю - 2000 грн., є очевидно неспівмірними з обсягом та складністю робіт(послуг) виконаних (наданих)адвокатом на складанняи такого документу та часом, який необхідно витратити на це адвокату, з огляду на те, що зазначений документ є нескладним за змістом та незначним за обсягом, а тому не потребує витрат часу-однієї години.Такі витрати не є неминучими, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у даній справі позовну заяву ФОП Карпенка О.В. призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін та у матеріалах справи відсутні інші докази або додаткові пояснення тощо, які були подані представником позивача після подання до суду позовної заяви, в судовому засіданні.
Крім того судом першої інстанції не надано жодної оцінки викладеному у відзиві на позов клопотанні відповідача, згідно з яким він просив відмовити у стягненні з нього витрат позивача на професійну правничу допомогу через необгрунтованість та неспівмірність їх розміру.
Інші зазначені в Акті та Описі витрати,а саме: складання позовної заяви з додатками, та участь адвоката в судовому засіданні 08.04.2021, ознайомлення з матеріалами справи підтверджуються матеріалами справи, проте, як зазначено вище, з огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг цих послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось), враховуючи принципи реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, колегія суддів дійшла висновку, що розумним, справедливим і співрозмірним є розмір витрат на правничу допомогу 5 000,00 грн.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок нез'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо розміру витрат на професійну правничу , який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у зв'язку з чим оскаржуване додаткове рішення підлягає відповідній зміні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.126, 129, 269, п. 2 ч.1 ст. 275, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІКА РІШОН" задовольнити частково.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/263/21 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
« Заяву Фізичної особи-підприємця Карпенко Олега Володимировича (вх. № 8665 від 16.04.2021) про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Рішон" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 13 (61058, м. Харків, вул. Піщана, буд. 11), ЄДРПОУ 42260453) на користь Фізичної особи-підприємця Карпенко Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. - відмовити.»
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.08.2021
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Шевель