Справа № 156/420/21 Провадження №33/802/632/21 Головуючий у 1 інстанції:Малюшевська І. Є.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
18 серпня 2021 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Закревського І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 22 липня 2021 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 21.05.2021 о 14:35 год. в с. Менчичі по вул. Вишневій, Волинської області, керував транспортним засобом мотоблоком «ЗАРЯ», н.з. б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що він не керував транспортним засобом, під час руху перебував на сидінні зліва, за кермом мотоблока був його батько ОСОБА_3 . Вказує, що працівниками поліції при відмові від огляду на стан сп'яніння не залучались двоє свідків, що є обов'язковим. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме він керував мотоблоком. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Закревського І.В., які підтримували подану апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №071130 від 21 травня 2021 року (а.с.1), який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано ознаки сп'яніння останнього: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, а також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Частину 2 статті 266 КУпАП, яка зобов'язувала проведення огляду на місці зупинки у присутності двох свідків було змінено та з 17 березня 2021 року вона чинна в іншій редакції, де визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків.
Про застосування нагрудних бодікамер вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, сам відеозапис міститься у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована належним чином.
З диску із відеозаписом з відео реєстратора та з бодікамер поліцейських, який міститься у матеріалах справи (а.с.5), вбачається, що під час руху мотоблоку за кермом перебував ОСОБА_1 , а саме тримав кермо транспортного засобу, тим самим згідно Правил дорожнього руху був водієм транспортного засобу.
Також на відеозаписі зафіксовано, що працівниками поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак, правопорушник відмовився від проходження огляду.
При цьому, ОСОБА_1 будь-яких зауважень, щодо порушення процедури огляду на стан сп'яніння, не заявляв.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом першої інстанції взяті до уваги.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він в день та час подій не керував транспортним засобом, є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом встановлено з відеозаписів бодікамер поліцейських та відео реєстратора службового транспортного засобу.
Інших переконливих доводів, щодо незаконності постанови суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що усі обставини, які мають значення для даної категорії справ, зафіксовані на доданих до матеріалів справи відеозаписах, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає такий доказ достовірним, належним та допустимим. Крім того, відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів про відсутність направлення на огляд за формою, визначеною Інструкцією, апеляційний суд зазначає, що підставою для складання поліцейським направлення на проведення огляду особи на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я є попередня згода самого водія на проведення такого огляду, який згідно вимог ч.4 ст.266 КУпАП проводиться за обов'язкової участі поліцейського.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та правильно застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 22 липня 2021 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов