ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
16 серпня 2021 року м. Київ № 640/16823/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року позивачем надано суду уточнену позовну заяву.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 07.06.2021 року №161 та зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській обл. повторно розглянути ОСОБА_1 щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеним ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Разом з тим, зазначаючи додатки до позовної заяви, позивач вказує, зокрема, копію повідомлення від 07.06.2021 року № 101, яка надається останнім до позовної заяви.
Судом встановлено, що в матеріалах справи, наданих позивачем до суду, відсутня, зокрема, копія наказу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 07.06.2021 року №161, на підставі якого сформовано повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 07.06.2021 №101.
Відтак, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 07.06.2021 року №161, проте до позову додано повідомлення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, яке в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Як вбачається із копії даного повідомлення, позивачу відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, згідно з наказом від 07.06.2021 року №161.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та надати суду належним чином засвідчену копію рішення, що оскаржується.
Суд також зауважує, що вимоги до оформлення письмових доказів визначені в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 та підпункту 5.27 пункту 5 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (далі- ДСТУ 4163 - 2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 5 5 відмітка про засвідчення копії документа оформляється шляхом проставляння на копії документа «Згідно з оригіналом», зазначення назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вищевказаним вимог не надано доказів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, що перешкоджає вчиненню подальших процесуальних дій у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху повторно.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом уточнення позовних вимог та надання суду засвідчених у встановленому законом порядку копій документів, що додаються до позовної заяви, з урахуванням вимог, зазначених в ухвалі.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 - без руху повторно.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов