ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року м. Київ № 640/30464/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно - Інформаційний Сервіс»
доВолинської митниці Держмитслужби України
провизнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно - Інформаційний Сервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Торговельно - Інформаційний Сервіс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості №UA205030/2020/000019/2 від 25 червня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, адже прийняте на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості. Так, позивач зазначив, що додані до митної декларації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно резервного методу визначенням митної вартості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
12 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що оскаржуване рішення було винесено у відповідності до вимог чинного законодавства. Також зазначив, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності. Так, відповідач вказує на те, що копія експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 містить інформацію щодо вартості товарів у розмірі 63619 польських злотих (14426 євро), що відрізняється від суми зазначеної в рахунку-фактурі №3304002413 від 03.06.2020 - 13 970 Євро.
З метою підтвердження числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог частини другої та третьої статті 53, статті 57 Митного кодексу України та витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомлені. Однак, декларантом не надано жодного витребуваного документа.
01 лютого 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем надано відповідь на відзив відповідно до якого останній вказує на те, що при поданні митної декларації позивачем було подано всі документи, визначені статтею 53 Митного кодексу України. Щодо посилань відповідача, що копія експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 містить інформацію щодо вартості товарів у розмірі 63619 польських злотих (14426 євро), що відрізняється від суми зазначеної в рахунку-фактурі №3304002413 від 03.06.2020 - 13 970 Євро позивач вважає необґрунтованим, оскільки Копія експортної декларації №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 року містить інформацію щодо вартості товарів у розмірі 63 619 польських злотих, що відповідає: 13970 євро, за курсом 4,5540, що зазначений в рахунку фактурі №3304002413 від 03.06.2020 року - 13 970 євро, а відповідач під час перевірки митної вартості товару, застосував курс на 25.06.2020 року 4,41, що становить 63 619 польських злотих та відповідає 14 426 євро.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, ТОВ «Торговельно - Інформаційний Сервіс» 25.06.2020 подано митну декларацію № UА205030/2020/016633 для митного оформлення в режимі імпорт товару, а саме: Полівінілхлорид первинної форми, незмішаний з іншими речовинами, придатний для екструзії та каландрування виробів із ПВХ, цивільного, не військового призначення, отримувач TOB «TIC», вага - 22 000, митна вартість - 456 042,98 грн, заявлений рівень митної вартості 0,68 євро/кг. Умови поставки FCA DE Wilhelmshaven.
До митної декларації № UА205030/2020/016633, ТОВ «Торговельно - Інформаційний Сервіс» було подано наступні документи:
1) Контракт купівлі-продажу № 29032017 від 29.03.2017 між VYNOVA Belgium NV (Бельгія) та TOB «Торговельно-інформаційний Сервіс» (Україна), (надалі - Контракт). Відповідно до Контракту купівлі-продажу № 29032017 від 29.03.2017року між VYNO VA Belgium NV (Бельгія) та TOB «Торговельно-інформаційний Сервіс» (Україна), ст. «Ціна» - ціна Товару погоджується Сторонами щомісячно та зазначається у відповідному додатку.
2) Специфікація - Додаток № 30 до Контракту купівлі-продажу № 29032017 від 29.03.2017.
3) Інвойс №3304002413 від 03.06.2020 року.
4) Платіжне доручення на оплату вартості товару від 01.06 2020 року.
5) Транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - довідка про транспортні витрати від 04.06.2020року №444 видана TOB «Мейнфрейт Україна».
6) Проформа-інвойс та пропозиція Продавця VYNOVA Belgium NV (Бельгія), щодо вартості Товару.
7) Висновок уповноваженого органу: Державного підприємства «Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №212/183 від 04.06.2020 року, щодо експертного підтвердження вартості товару.
ТОВ «Торговельно - Інформаційний Сервіс» згідно з контрактом № 29032017 від 29.03.2017 та інвойсом №3304002413 від 03.06.2020 було задекларовано загальну вартість товару у розмірі 13 970,00 Євро + 36000,00 грн. транспортні витрати, а всього 456 042,98 грн. за першим методом (ціною контракту).
25.06.2020 митний орган надіслав позивачу запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією №UА205030/2020/016633, у якому митний орган витребував від декларанта: виписки з бухгалтерських документацій; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
25.06.2020 позивач надав до митного органу лист вих.№016633, яким повідомив відповідачу про те, що позивачем надано всі наявні документи згідно зі статтею 53 МК України та інші документи відповідно до частин другої третьої статті 53 МК України, надаватись не будуть.
25.06.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000019/2, яким застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару згідно якого митну вартість товару визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: Товар 1 за МД від 06.06.2020 №UА205030/2020/14491, МД від 07.04.2020 №100060/2020/378004 на рівні 0,9 євро/кг.
У рішенні від 25.06.2020 №UА205030/2020/000019/2 про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає наступне: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності:
- Копія експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 містить інформацію щодо вартості товарів у розмірі 63619 польських злотих (14426 євро), що відрізняється від суми зазначеної в рахунку-фактурі №3304002413 від 03.06.2020 - 13 970 Євро.
25.06.2020 з метою випущення товару у вільний обіг на митну територію України - декларантом, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України, було сплачено митні платежі згідно коригованої митної вартості.
У подальшому, 06.07.2020 TOB «Торговельно-інформаційний Сервіс» на адресу відповідача було направлено скаргу 06/07/20/1 на рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2020 №UА205030/2020/000019/2.
До скарги було додано додаткові документи KOMUNIKATІЕ599 - Potwierdzenie wywozu та WSPЦLNOTA EUROPEJSKA 20PL412020E0288425 на підтвердження застосування курсу Митною агенцією Польщі.
За результатами розгляду Скарги № 06/07/20/1 від 06.07.2020 Державна Митна служба України листом №08-3/15-02-01/13/9137 від 05.08.2020 року запропонувала декларанту ще раз в межах гарантійного терміну, що встановлено ст. 55 МК України додатково звернутися до Відповідача, щодо скасування Рішення та надання додаткових документів.
В подальшому, Державна Митна служба України листом від 17.07.2020 №6501-7.3-15 зауважила на тому, що в листі від 06.07.2020 року №06/07/2020 зазначено, що на товар було застосовано курс на 04.06.2020 року (4,55 курс злотого до євро), а посадовою особою Волинської митниці застосовувався курс станом на 25.06.2020 (4,41 курс злотого до євро), що не відповідає дійсності, так як на офіційному сайті «NBP- Narodowy Bank Polski» міститься інформація щодо курсу валют злотого до євро у розмірі - 4,4347. У перерахунку, станом на 04.06.2020 - 13 970 євро, зазначених в рахунку-фактурі №3304002413 від 03.06.2020, становить - 61 952,759 польських злотих, що не відповідає інформації зазначеній в копії експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 - 63 619 польських злотих. Крім того, вказано, що Декларантом до митного оформлення надана довідка про транспортні витрати від 04.06.2020 №444 видана TOB «Мейнфрейт Україна», в автотранспортній накладній від 02.06.2020 №VK840151566 зазначено перевізник ФОП ОСОБА_1 . В листі №505від 19.06.2019 TOB «Мейнфрейт Україна», повідомляє що згідно, договору від 10.01.2019 №ДКН-224 TOB «Мейнфрейт Україна» надає експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та залучає для виконання робіт по перевезенню транспортні засоби, що належать ФОП ОСОБА_1 ,згідно заявки № 3KM-385. Однак даний договір не був наданий до митного оформлення, в графі 44 МД від 25.06.2020 №UA205030/2020/016633 відсутня інформація про вищевказаний документ, і додатково декларантом він також не надавався, заявка № 3KM-385 відсутня, в листі №505 зазначена дата складання - 19.06.2019.
19.08.2020 TOB «Торговельно-інформаційний Сервіс» на адресу відповідача було направлено повторну скаргу №19/088/20/1 на рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2020 №UА205030/2020/000019/2. У скарзі позивач наполягав на правомірності застосування курсів, посилаючись на таблицю курсів, додав документи KOMUNIKAT ІЕ599 Potwierdzenie wywozu та WSPЦLNOTA EUROPEJSKA 20PL412020E0288425.
За результатами розгляду скарги № 19/08/20/1 від 19.08.2020 відповідач повідомив позивача про ненадання останнім додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
23.09.2020 TOB «Торговельно-інформаційний Сервіс» на адресу відповідача було направлено скаргу №23/09/20.1 на рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2020 №UА205030/2020/000019/2. У скарзі позивач посилався на те, що Волинською митницею Держмитслужби не було зазначено правову підставу для застосування саме курсу NBR.
За результатами розгляду скарги №23/09/20.1 від 23.09.2020 відповідач повідомив позивача про ненадання останнім додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме договору від 10.01.2019 №ДКН-224, заявку №ЗКМ-385.
Не погоджуючись з вказаними вище діями та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даними адміністративним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлено порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з нормами п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України).
Так, частинами 1- 3 ст. 57 МК України, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. ст. 64 МК України).
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У силу норм ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У той же час, частиною 6 зазначеної статті, передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).
З наведеного слідує, що, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом), однак, витребувати від декларанта додаткові документи має лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
При цьому, суд наголошує на тому, що надані повноваження митного органу на витебування додаткових документів не є абсолютними та мають бути обґрунтованими та не базуватись на припущеннях.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - "Полівінілхлорид (ПВХ) суспензійний марки Venova S5730, виробництва Німеччини» та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності та неточності, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.
В оскаржуваному рішенні від 25.06.2020 №UА205030/2020/000019/2 про коригування митної вартості товарів відповідач поставив під сумнів визначену декларантом митну вартість товару, зазначивши, що: «Копія експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 містить інформацію щодо вартості товарів у розмірі 63619 польських злотих (14426 євро), що відрізняється від суми зазначеної в рахунку-фактурі №3304002413 від 03.06.2020 - 13 970 Євро.»
Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що позивачем до митного оформлення було надано документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару - «Полівінілхлорид (ПВХ) суспензійний марки Venova S5730, виробництва Німеччини», зокрема: Контракт купівлі-продажу № 29032017 від 29.03.2017 між VYNOVA Belgium NV (Бельгія) та TOB «Торговельно-інформаційний Сервіс» (Україна), сертифікат якості від 03. 06. 2020 року №80392199; пакувальний лист від 03.06.2020 року №3304002413; рахунок-фактуру від 29.05.2020 року №1001025962; інвойс від 03.06.2020 року №3304002413; автотранспортну накладну від 02.06.2020 року №УК840151566; вартість перевезення від 04.06.2020 року №444; банківський платіжний документ від 01.06.2020 року №МШ00789020200601; доповнення до договору від 28.05.2020 року №30; договір про послуги брокера від 26.08.2016 №13294, експортну декларацію від 04.06.2020 №20РL412020Е0279283.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Щодо тверджень відповідача щодо розбіжностей між копією експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020, яка містить інформацію щодо вартості товарів у розмірі 63619 польських злотих (14426 євро), що відрізняється від суми зазначеної в рахунку-фактурі №3304002413 від 03.06.2020 - 13 970 Євро, суд не вбачає їх обґрунтованими, оскільки з копії експортної декларації країни відправлення №20PL412020E0279283 від 04.06.2020 вбачається інформація щодо вартості товарів у розмірі 63619 польських злотих, що за курсом валют складає суму у розмірі 13 970,00 Євро.
Таким чином, твердження Волинської митниці Держмитслужби України щодо ненадання позивачем документів, які підтверджують походження товару є надуманими та безпідставними.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Тож, всі надані декларантом документи давали можливість митному органу їх прийняти та застосувати перший (основний) метод - за ціною контракту, а витребування додаткових документів у позивача та наведені у рішенні зауваження, жодним чином не можуть впливати на ціну товару за укладеним контрактом.
Крім того, сплата позивачем заявленої у декларації митному органу ціни товару за першим (основним) методом підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Суд вважає також за необхідне наголосити на тому, що твердження в оскаржуваному рішенні про неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товарів, окрім резервного, у зв'язку з відсутністю необхідної для цього інформації, не є та не може бути беззаперечним та достатнім доказом опрацювання митним органом джерел інформації з метою пошуку необхідної інформації.
В оскаржуваному рішенні, митний орган не надав докладну та аргументовану інформацію стосовно того, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, а лише констатував числове значення.
У той же час, відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару.
Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Доводи митного органу не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже варто враховувати й те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах свободи договору, при цьому, безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення - скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., згідно платіжного доручення № 15519 від 25.11.2020. Відтак, на користь позивача підлягають стягненню вказані судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно - Інформаційний Сервіс» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 43, код ЄДРПОУ 21644285) до Волинської митниці Держмитслужби України (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43350888) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби України від 25 червня 2020 року №UA205030/2020/000019/2 про коригування митної вартості товарів.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно - Інформаційний Сервіс» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 43, код ЄДРПОУ 21644285) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби України (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43350888).
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов