13 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/6294/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач просить визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації стосовно позбавлення ОСОБА_1 пільг, передбачених ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме: 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими, послугами) та зобов'язати управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації повернути ОСОБА_1 пільги, а саме: 50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими, послугами) з 01.01.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Конституційний Суд України в рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 у справі №1-6/2018(2791/15) зробив висновок про те, що надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не має залежати від матеріального становища їхніх сімей, та не повинно обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 22.12.2003.
29.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому письмової інформації як учаснику війни з питання позбавлення пільг.
За наслідком розгляду заяви позивача відповідач листом від 03.02.2021 № 05-24/316 повідомив його про те, що відповідно до пункту 2 та пункту 3 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї", особам, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема учасникам війни, пільги надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (податкова соціальна пільга у 2021 році становить - 3180,00 грн.). Оскільки дохід позивача перевищує розмір податкової соціальної пільги у сумі 3180,00 грн, дію пільг на комунальні послуги припинено.
Вважаючи відмову у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом враховується таке.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, формування в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовані Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (далі - Закон №3551).
Частиною 1 статті 1 Закону № 3551 визначено, що Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом:
- створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття;
- організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів;
- виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни;
- надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 3551 права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Згідно статті 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника війни, а тому на позивача поширюється дія Закону № 3551.
Статтею 14 Закону № 3551 визначені пільги учасникам війни.
Так, відповідно до 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону №3551 учасникам війни надаються такі пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).
Згідно з частиною 2 статті 14 Закону №3551 пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону №3551 площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
Згідно із Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII статтю 14 Закону №3551 було доповнено частиною 6, яка передбачала, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 частину 6 статті 14 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України частина 6 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України в рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 зазначив, що встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону №3551 умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов'язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов'язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п'ятої статті 17 Конституції України.
Конституційний Суд України вважає, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
Дослідивши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.
Обмеження або скасування положеннями Закону №76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом №3551, фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.
Отже, встановивши невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого підпункту 1, абзацу другого підпункту 2, абзаців другого, третього, четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону №76, частини шостої статті 14, частини другої статті 16 Закону №3551, Конституційний Суд України вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цими положеннями на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Конституційний Суд України рішенням від 18.12.2018 №12-р/2018 відтермінував на три місяці втрату чинності частиною 6 статті 14 Закону №3551 з метою відновлення державою попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, виділення коштів у Державному бюджеті України, та внесення відповідних зміни до законів України.
Отже, з 19.03.2019 (після збігу тримісячного строку з дня прийняття рішення Конституційного Суду України) частина 6 статті 14 Закону №3551 втратила чинність та застосуванню не підлягає.
Проте нормативно-правових актів щодо відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, встановлених Законом №3551, на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 Верховною Радою України не приймалось.
Враховуючи обов'язок держави відновити попередній рівень соціального захисту учасників війни, суд виходить з наявності у позивача права на отримання соціальних пільг у розмірі не меншому ніж той, який існував до внесення змін Законом №76-VIII від 28.12.2014 до статті 14 Закону №3551.
В свою чергу, відповідачем не подано відзив на позов, що у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України може розцінюватися судом як визнання ним позовних вимог повністю.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач має право на отримання пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник війни, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації стосовно позбавлення ОСОБА_1 пільг, передбачених ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме: 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими, послугами).
Зобов'язати управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації повернути ОСОБА_1 пільги, а саме: 50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими, послугами) з 01.01.2021.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: управління соціального захисту населення Куликівської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 3, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300, код ЄДРПОУ - 03196038).
Повний текст рішення виготовлено 13 серпня 2021 року.
Суддя Д.В. Лобан