про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/866/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області, в якому просить:
- стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 339551 (триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн 55 коп.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюка О.П. від 04.03.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про стягнення коштів.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року скасовано, справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімова О.В. від 24.05.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про стягнення коштів.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року скасовано, справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
За таких обставин, розглянувши матеріали позову, суддя зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суддя зазначає, що по своїй правовій природі позовні вимоги можуть бути звернені тільки до відповідача, тобто суб'єкта владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й до інших осіб, якими, на переконання позивача порушені його права та законні інтереси.
Як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає відповідачами Верховну Раду України, Державну казначейську службу Україну, Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області.
У свою чергу, зміст прозивних вимог полягає у стягненні з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 339551 грн 55 коп.
Відтак, в порушення наведених вище процесуальних норм, позивач в позовній заяві не зазначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та не навів доводів, яким чином останніми порушеного його права.
Натомість, суддя звертає увагу, що згідно матеріалів позову вбачається, що позивач являється суддею Чернівецького апеляційного суду, а відтак, саме вказаний орган нараховує та виплачує позивачу суддівську винагороду. Однак, Чернівецький апеляційний суд, згідно позову, жодним чином не визначений серед суб'єктного складу сторін.
Окрім цього, суддя зазначає, що ч. 1 ст. 22 КАС України встановлено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
У відповідності до ч. 4 ст. 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у ст. 266 КАС України.
Так, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України (пункт 1 частини 1); щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (пункт 2 частини 1); законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (пункт 3 частини 1).
Згідно із ч. 2 ст. 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Наведене дає підстави для висновку, що адміністративні справи щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України розглядаються Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
В позовній заяві позивач вказує, що в результаті прийняття Верховною Радою України неконституційного Закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ в частині правових норм, які визнані неконституційними, його було протиправно позбавлено права на отримання суддівської винагороди в розмірі передбаченому ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вважає, що в результаті незаконних дій Верховної Ради України як органу державної влади, які полягають у прийнятті неконституційного закону, він має право на відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Суддя зауважує, що посилаючись на незаконні дії Верховної Ради України, позивач в позовній заяві не обґрунтував підсудність даного спору Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Також, суддя зазначає, що згідно пункту 13 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814, у разі постановлення суддею ухвали про повернення/відмову у відкритті провадження у справі така ухвала надсилається заявникові після її постановлення рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання разом з позовною заявою/заявою/скаргою та всіма доданими до неї документами.
На виконання вказаних положень пункту 13 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, після постановлення суддею ухвали про відмову у відкритті провадження у справі від 25.02.2021 року, позивачу була надіслана вказана ухвала разом з позовною заявою та всіма доданими до неї документами.
Окрім цього, згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також, на виконання положень ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відтак, згідно ч. 1, 4 ст. 161 КАС України позивачу необхідно додати до позову його копії, а також копії доданих до позовної заяви доказів відповідно до кількості учасників справи, оскільки такі повернуті йому за наслідком постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецької області про стягнення коштів - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов