17 серпня 2021 року Справа № 160/12759/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватної виробничо-комерційної фірми «Дніпроагротехсервіс» про застосування заходів реагування, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватної виробничо-комерційної фірми «Дніпроагротехсервіс» про застосування заходів реагування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 160/12759/21 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Позивачем до канцелярії суду подано заяву про відстрочення сплати судового збору або про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, яка мотивована тим, що позивач не має можливості усунути недоліки позовної заяви у строк, наданий ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року, у зв'язку з тим, що кошторисом на 2021 рік видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (сплата судового збору) не були передбачені.
Щодо клопотання позивача щодо відстрочення або звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету. Головному управлінню видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки” (сплата судового збору) не були передбачені, у зв'язку з чим просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
Суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд відзначає, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.
Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки посилання позивача на матеріальний стан є необґрунтованими, з огляду на те, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі №815/4575/15 (касаційне провадження №К/9901/47962/18).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Також, щодо посилань позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 у справі №826/16796/14, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 у справі №922/2163/16, від 09.11.2017 у справі №826/14844/15, від 27.07.2017 у справі №804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною позовною заявою.
Суд зазначає, що клопотання про продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову не підлягає задоволенню судом, з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк, встановлений судом, може бути з поважних причин продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Проте, продовжений може бути строк, лише в разі наявності для цього поважних підстав.
Суд вважає, що зазначені позивачем підстави не є поважними для задоволення вказаного клопотання, оскільки відсутність асигнувань на 2021 рік не може свідчити про виконання ухвали суду у додатково наданий строк.
Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків адміністративного позову на доволі великий строк може призвести до порушення процесуальних строків та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивача у справі.
Таким чином, позивач не виконав вимоги ухвали суду від 02.08.2021 та не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2270,00 грн. не надав.
Згідно із положеннями п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108, 160, 165, 186, 254 КАС України,-
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення, звільнення від сплати судового збору відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків адміністративного позову відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватної виробничо-комерційної фірми «Дніпроагротехсервіс» про застосування заходів реагування, повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова